ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/791/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Кролевець О.А., Студенець В.І.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго"

на рішення Господарського суду Полтавської області

у складі судді Іванко Л.А.

від 16.10.2018 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дучал Н.М., Гетьман Р.А., Терещенко О.І.

від 26.02.2019

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Комунального підприємства "Теплоенерго"

про стягнення 378 526,59 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 13 липня 2018 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 277454,51 грн пені, 80 071,83 грн інфляційних втрат, 21 000,25 грн 3% річних.

2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії від 31.07.2007 № 618.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.10.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 274 138,34 грн пені, 77 070,03 грн інфляційних втрат, 20 602,30 грн 3% річних, 5 577,16 грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані встановленням обставин неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії від 31.07.2007 № 618.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 25 березня 2019 року відповідач подав касаційну скаргу.

7. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 16.10.2018, постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 та передати справу на новий розгляд.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. 31 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго") (надалі - Постачальник) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" (надалі - Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 618 (надалі - Договір).

9. Відповідно до пункту 1 Договору Постачальник продає електричну енергію (як різновид товару) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 1 681,2 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

10. Пунктами 2.3.1, 2.3.3, 2.3.4 Договору передбачено, що Споживач зобов`язався виконувати умови Договору; оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

11. Згідно з пунктом 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми. Сума пені, компенсаційні нарахування встановленого індексу інфляції та три проценти річних зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками.

12. Відповідно до пункту 7.1 Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами Правил улаштування електроустановок (надалі - ПУЕ) та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків".

13. Згідно з пунктом 7.5 Договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи: акт про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії; акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

14. Відповідно до пункту 9.1 Договору додатки до Договору № 1, № 2, № 3, № 3пр., № 4, № 4а, № 5, № 6, № 7, № 12, № 14, № 8, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невідємними частинами Договору. Усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

15. Згідно з пунктом 9.4 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до (див. пункт 9.6). Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

16. Пунктом 9.6 Договору передбачено, що термін дії Договору визначається по кожному об`єкту чи точці обліку окремо і збігається з терміном дії договору оренди або іншого правовстановлюючого документу; згідно додатку №14.

17. Додатковою угодою від 22.07.2016 сторони доповнили Договір, зокрема, в частині об`єктів постачання електричної енергії, в частині значення дозволеної потужності (змінено на 4 834,5 кВт).

18. У додатку № 2 до Договору (надалі - Додаток № 2) сторони узгодили "Порядок розрахунків".

19. Відповідно до пункту 1 Додатку № 2 розрахунковим вважається період з 8 години 25 числа попереднього місяця до 8 години такого ж числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії, за регульованим тарифом.

20. Пунктом 2 Додатку № 2 передбачено, що платежі за електричну енергію здійснюються Споживачем платіжними дорученнями на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника у наступних обсягах та строки: 20% від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до дати початку розрахункового періоду. Споживач самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг електричної енергії, заявлений на поточний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, Споживач розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді. Починаючи з дня складання "Акта про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії" електропостачальна організація надає Споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється Споживачем самостійно протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунку.

21. Згідно з пунктом 3 Додатку № 2 Споживач самостійно знімає покази розрахункових лічильників о 8 годині 25 числа, оформлює відомість про фактичні показники розрахункових приладів обліку електричної енергії та до 15-00 години надає її Постачальнику для здійснення розрахунку та оформлення "Акта про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії".

22. Пунктом 9 Додатку № 2 передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується; на суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та три проценти річних за весь час прострочення.

23. Відповідно до пункту 13 Додатку № 2 розрахунки за перетоки реактивної енергії, перевитрату договірних величин електроенергії та потужності, нарахування по протоколам порушень при користуванні електричною енергією, пеня та інші платежі, оформлені рахунками електропостачальної організації, здійснюються Споживачем самостійно в 5-ти операційних днів з дня виписки рахунків.

24. Відповідач свої зобов`язання за Договором щодо здійснення своєчасної передоплати у розмірі 20% від заявленого (договірного електроспоживання) та своєчасної оплати активної і реактивної електроенергії за період з серпня 2017 року по лютий 2018 року виконував неналежним чином - несвоєчасно.

25. Сторонами не надано доказів внесення змін у Договір в частині виключення умови Договору щодо обов`язку відповідача здійснювати передоплату у розмірі 20% від заявленого (договірного електроспоживання)

26. Відповідач не надав доказів, які б свідчили про майновий стан відповідача та наявність виключних обставин, які б могли слугувати підставами для зменшення розміру пені.

27. Відповідач не довів обставин того, що розмір стягуваної неустойки є надмірно великим у порівнянні зі збитками кредитора та те, що розмір неустойки може дійсно суттєво вплинути на майновий стан відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

28. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані судові рішення в частині висновків про обов`язок відповідача сплачувати передоплату у розмірі 20% від заявленого (договірного електроспоживання) суперечать приписам пункту 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (в редакції, чинній з 14.05.2017).

29. Відповідач також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при відмові у задоволенні заяви відповідача про зменшення пені не взяли до уваги доводи відповідача та не застосували приписи статті 233 Господарського кодексу України і статті 551 Цивільного кодексу України.

30. Відповідач зазначає про відсутність його вини, у розумінні статті 614 Цивільного кодексу України, щодо неналежного виконання зобов`язань за Договором, оскільки, як зазначає відповідач, несвоєчасні розрахунки відповідача перед позивачем за Договором були спричинені внаслідок несвоєчасних розрахунків населення та інших споживачів перед відповідачем, як теплопостачальною організацією.

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

31. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

32. Цивільний кодекс України

Стаття 525

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 частина 1

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 частина 1

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)…

Стаття 549

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 551 частина 3

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 599

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 частина 1 пункт 3

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 612 частина 1

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 614 частини 1, 2

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Стаття 617

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 625 частина 2

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 628 частина 1

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

33. Господарський кодекс України

Стаття 173 частина 1

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Стаття 193 частина 1

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 216 частина 1

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 217 частини 1, 2

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Стаття 218

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 230

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 233 частина 1

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 275 частина 1

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Стаття 276 частина 7

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

34. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

35. Суд зазначає, що касаційна скарга відповідача, її доводи, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

36. Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що суди першої та апеляційної інстанцій при відмові у задоволенні заяви відповідача про зменшення пені не взяли до уваги доводи відповідача та не застосували приписи статті 233 Господарського кодексу України і статті 551 Цивільного кодексу України, з огляду на таке.

37. Суд зазначає, що враховуючи приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

38. При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

39. Суд зазначає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

40. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

41. З огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів того, що порушення зобов`язання за Договором сталося випадково з незалежних від відповідача причин та цей випадок є винятковим, а також те, що порушення зобов`язання за Договором з боку відповідача у даній справі не є виключенням чи випадком, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для зменшення розміру пені.

42. Суд також відхиляє аргументи відповідача щодо відсутності його вини щодо неналежного виконання зобов`язань за Договором, з огляду на таке.

43. Частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначає, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

44. Як визначено у частині 1 статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

45. При цьому у пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

46. У частині 2 статті 218 Господарського кодексу України також міститься визначення непереборної сили як надзвичайних і невідворотних обставин.

47. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити, або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

48. Таким чином, непереборна сила (форс-мажорні обставини) повинна мати ознаки надзвичайності і невідворотності, однак зазначені відповідачем у касаційній скарзі обставини, а саме, несвоєчасність розрахунків населення та інших споживачів перед відповідачем, як теплопостачальною організацією, що призвело до несвоєчасності розрахунків відповідача перед позивачем за Договором, не мають ознак надзвичайності і невідворотності.

49. Отже, зазначені відповідачем обставини не є підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за Договором.

50. Суд також відхиляє аргументи відповідача про те, що оскаржувані судові рішення в частині висновків про обов`язок відповідача сплачувати передоплату у розмірі 20% від заявленого (договірного електроспоживання) суперечать приписам пункту 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (в редакції, чинній з 14.05.2017), оскільки, як встановлено судами першої та апеляційної інстанціями, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань; обов`язок відповідача здійснювати передоплату у розмірі 20% від заявленого (договірного електроспоживання) визначено умовами Договору, який є обов`язковим до виконання сторонами; сторонами не вносились зміни у Договір в частині виключення умови щодо обов`язку відповідача здійснювати передоплату у розмірі 20% від заявленого (договірного електроспоживання).

51. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

53. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

54. Судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

55. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, у розумінні частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, є правом суду, за відсутності у законі переліку виняткових обставин (обставин, які мають істотне значення), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 16.10.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 у справі №917/791/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Кролевець

В. Студенець