Історія справи

Ухвала КГС ВП від 10.06.2019 року у справі №914/1517/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/1517/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Львівської області від 28.11.2018 (суддя Бортник О.Ю.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 (колегія суддів: Кравчук Н.М. (головуючий), Кордюк Г.Т., Плотніцький Б.Д.)

зі справи № 914/1517/18

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі Компанія)

до комунального підприємства Сокальської міської ради "Сокальтеплокомуненерго" (далі Підприємство)

про стягнення заборгованості.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Компанія звернулася до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Підприємства 264025,28 грн. пені, 47498,37 грн. 3% річних та 183279,05 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно здійснював розрахунки за отриманий, на підставі договору від 05.12.2014 № 2134/15-БО-21 купівлі-продажу природного газу, природний газ, тому позивачем на підставі пунктів 6.1, 7.2 вказаного договору, а також статей 173, 174, 175, 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України (далі ГК України) та статей 509, 526, 530, 549, 610-612, 625, 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нарахована пеня за період існування заборгованості з 17.02.2015 по 14.07.2016, 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 17.02.2015 по 29.10.2017, а також інфляційні втрати за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу за договором у квітні 2015 року (за період з 01.05.2015 по 30.11.2015), у червні 2015 року (за період з 01.08.2015 по 30.11.2015 р) та у грудні 2015 року (за період з 01.02.2016 по 31.10.2017).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.11.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі №914/1517/18, позов задоволено частково. Стягнуто з Підприємства на користь Компанії 107156,29 грн. пені, 42530,4 грн. 3% річних, 181680,62 грн. інфляційних втрат та 4383,64 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором від 05.12.2014 № 1234/15-БО-21, а саме: несвоєчасної сплати заборгованості за отриманий у грудні 2015 року природний газ, яка залишалась непогашеною станом на 30.11.2016, у зв`язку з чим суди дійшли висновку про правомірність нарахування позивачем пені в розмірі 178 593,82 грн., 181 680,62 грн. інфляційних втрат та 42 530,4 грн. - 3% річних. Крім того, суди, врахувавши майновий стан відповідача, соціально значимий статус останнього, дослідивши обставини справи, дійшли висновку про можливість зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 40%.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Компанія, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові акти попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 156 868,99 грн. пені, у скасованій частині прийняти нове рішення про задоволення позову. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Компанія мотивує свою касаційну скаргу тим, що судами неправомірно зменшено розмір заявленої до стягнення суми пені на 40%, порушено приписи статей 223 ГК України та 551 ЦК України, оскільки судами, без перевірки завданих збитків та заявленої до стягнення неустойки, без врахування ступеня виконання зобов`язання і майнового інтересу позивача, надана перевага аргументам відповідача; не встановлено інших обставин, які дають право суду на зменшення пені, зокрема, не з`ясовано, чи є даний випадок винятковим.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просило судові акти попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись, зокрема, на правильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Місцевим і апеляційним господарськими судами у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, що:

- 05.12.2014 Компанією (продавець) та Підприємством (покупець) укладено договір № 2134/15-БО-21 купівлі-продажу природного газу (далі Договір) та 10 додаткових угод до нього;

- відповідно до пункту 1.1 Договору продавець зобов`язувався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору;

- сторони погодили, що газ, який продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (пункт 1.2 Договору);

- відповідно до пункту 2.1 Договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 1 234,600 тис. куб. м.;

- у розділі 5 Договору сторони визначили ціну газу. Так, до сплати за 1000 куб.м природного газу підлягає сума 7661,64,00 грн. з ПДВ. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (пункт 5.5 Договору);

- відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно), наступного за місяцем поставки газу;

- згідно з пунктом 7.2 Договору сторони домовились, що у разі невиконання відповідачем пункту 6.1 Договору, останній зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу;

- на виконання умов Договору позивач протягом січня - червня 2015 року та вересня - грудня 2015 року передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 6992661,11 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2015, 28.02.2015, 31.03.2015, 30.04.2015, 31.05.2015, 30.06.2015, 30.09.2015, 31.10.2015, 30.11.2015, 31.12.2015, які підписані представниками сторін без застережень;

- відповідач на порушення умов Договору та вимог чинного законодавства зобов`язання з оплати вартості природного газу виконував неналежним чином та з порушенням терміну розрахунків.

Судами також встановлено що:

- відповідач у відзиві на позовну заяву від 03.09.2018 № 268 просив суд на підставі статей 551 ЦК України та 233 ГК України зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій на 90% від заявленої позивачем до стягнення суми;

- звертаючись з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач посилався на те, що останній перебуває у важкому фінансовому стані та просив врахувати ступінь виконання зобов`язань за Договором.

Предметом касаційного оскарження у даній справі стало питання щодо правомірності відмови у задоволенні вимоги про стягнення пені у заявленому позивачем до стягнення розмірі та зменшення розміру неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідача внаслідок прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого позивачем природного газу, - на 40%.

В іншій частині судові рішення попередніх інстанцій позивачем не оскаржуються.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

ЦК України:

частина друга статті 11:

- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти;

стаття 509:

- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;

- зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

стаття 549:

- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання;

частина третя статті 551:

- розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;

стаття 610:

- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

частина 1 статті 612:

- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором;

частина друга статті 625:

- боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

ГК України:

стаття 217:

- господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції;

частина 1 статті 230:

- штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання;

стаття 233:

- у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18).

Суди попередніх інстанцій, оцінивши доводи сторін по даній справі, взявши до уваги те, що Підприємство є комунальним підприємством, фінансування якого здійснюється за рахунок платежів від наданих послуг населенню та підприємствам, установам, організаціям, фінансується за рахунок бюджетних коштів; Підприємство спрямовує свою діяльність на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на експлуатацію обслуговування, поточний та капітальний ремонт котелень і теплових мереж та здійснює забезпечення мешканців міста Сокаль, навчальні заклади, дитячі садки, інших абонентів послугами по теплопостачанню; Підприємство було збитковим; з`ясувавши, що невиплата з Державного бюджету коштів на погашення різниці в тарифах, поряд з іншими чинниками, вплинули на появу заборгованості за спожитий у грудні 2015 року природний газ; внаслідок невиплати коштів з Державного бюджету на погашення різниці в тарифах Підприємство перебуває в тяжкому матеріальному становищі; станом на день звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем в повному обсязі здійснена оплата отриманого природного газу за Договором; враховуючи важливість збереження господарської діяльності відповідача, як комунального підприємства частини територіальної громади м. Сокаль, - дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення нарахованого позивачем розміру пені на 40% з посиланням на приписи статті 233 ГПК України та статті 551 ЦК України.

Довід скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема статей 223 ГК України та статті 551 ЦК України, Касаційний господарський суд відхиляє, з огляду на те, що наведене спростовується викладеними обставинами та не знайшли свого підтвердження під час розгляду Судом касаційної скарги Компанії у справі.

При цьому, доводи скаржника про необґрунтоване зменшення судом першої інстанції розміру пені є такими, що не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки судами у вирішенні цього питання було досліджено ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні та інші фактори, які вплинули на можливість своєчасної оплати відповідачем вартості поставленого газу.

Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що суди попередніх судових інстанцій, зменшуючи розмір пені на 40 % взяли до уваги й те, що позивач є суб`єктом господарювання державної форми власності, засновником та єдиним акціонером компанії є держава, несвоєчасний розрахунок за поставлений газ у відповідача виник перед позивачем в зв`язку з тим, що саме держава не надала вчасно кошти для погашення різниці в тарифах.

Таким чином, суди, у вирішенні питання про зменшення нарахованої до стягнення суми пені, перевірили доводи сторін щодо їх фінансового стану, врахували їх майнові інтереси, значний розмір нарахованої до стягнення суми пені, а також те, що станом на час звернення до суду сума основного боргу за Договором сплачена відповідачем у повному обсязі.

З урахуванням викладеного Касаційний господарський суд вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, Компанія не спростувала наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довела неправильного застосування ними норм матеріального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Компанії залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені Компанією у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Компанію, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 28.11.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 зі справи № 914/1517/18 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов