ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 903/432/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

учасники справи:

позивач - Державне підприємство "Луцький комбінат хлібопродуктів №2",

відповідач - Державне підприємство "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників судового процесу касаційну скаргу Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018

у складі колегії суддів: Тимошенко О.М. (головуючий), Крейбух О.Г., Демидюк О.О.

та на рішення Господарського суду Волинської області від 30.07.2018

у складі судді Войціховського В.А.

у справі за позовом Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2"

до Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України

про стягнення 207 293,02 грн,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 15.08.2017 між Державним підприємством "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" (далі - ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2", орендодавець), та Державним підприємством "Чортківський комбінат хлібопродуктів" (далі - ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів", орендар), був укладений договір №1-О оренди майна ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" (далі - договір оренди), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування усе майно (необоротні активи, основні засоби, товарно-матеріальні цінності), що перебуває на балансі ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2", перелічене у інвентаризаційних описах та знаходиться у підрозділах ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2": елеватор (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_1 ), млин (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_2 ), залізнодорожня дільниця (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_3 ), ПСЦ (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_3 ), лабораторія (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_4 ), ІТП (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_5 ), їдальня (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_5 ), енергодільниця (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_6 ), відомча воєнізована охорона (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_3 ), мініпекарня (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_7 ), ВГП-СГП (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_8 ), РМЦ (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_3 ), автодільниця (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_3 ), водії пожежних машин (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_9 ), відомча воєнізована охорона (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_3 ), млин (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_1 ), енергодільниця (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_10 ) (далі-Майно). Фактичне місцезнаходження майна: м. Луцьк, вул. Молодогвардійська, 11 . Майно передається в оренду з метою забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані та поверненням його в подальшому у стані, не гіршому, ніж існуючий, та з метою використання орендарем для здійснення зберігання та переробки зернових, при цьому не змінюючи його виду діяльності.

2. Передача майна позивачем в оренду та його отримання в тимчасове користування орендарем підтверджується долученими до матеріалів справи підписаними між сторонами актами приймання-передачі майна до договору оренди.

3. У розділі 2 договору оренди визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна, підписаного між орендарем та орендодавцем. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2", а орендар користується ним протягом строку оренди. Орендна плата за користування майном визначена на конкурсній основі та затверджена комітетом кредиторів у справі № 903/123/15 про банкрутство ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2". Повернення орендарем об`єкта оренди здійснюється в 10-денний термін з дня закінчення строку дії договору або з дня його дострокового припинення. Об`єкт оренди вважається повернутим в день підписання акту приймання-передачі. Обов`язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає (повертає) об`єкт оренди.

4. Відповідно до пунктів 3.1., 3.3., 3.5., 3.6. договору оренди орендна плата визначена на конкурсній основі та становить 43 000,00 грн за кожний місяць оренди. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця орендна плата визначається на основі місячної орендної плати пропорційно кількості днів користування. Орендна плата перераховується орендарем на банківський рахунок орендодавця щомісячно авансом в термін не пізніше 15-го числа звітного місяця, а за перший місяць оренди - не пізніше останнього дня цього місяця. Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і оплачується орендарем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

5. Згідно з пунктами 4.1., 4.3., 4.8. договору оренди орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, у разі припинення або розірвання договору оренди повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані.

6. У пунктах 9.1., 9.8., 9.10. договору оренди визначено, що цей договір діє з 15.08.2017. Договір укладено на строк до 10.04.2018. У разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем орендодавцю у строк протягом 10 календарних днів з дати закінчення строку договору або дати направлення орендодавцем письмового повідомлення про дату розірвання договору. Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

7. Договір підписано зі сторони ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" ліквідатором Михайловським Сергієм Володимировичем, який діє на підставі постанови господарського суду Волинської області по справі № 903/123/15 від 10.04.2017 (свідоцтво Міністерства юстиції України про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №413 від 22.03.2013), зі сторони ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" - директором Стефаняком Петром Олексійовичем, який діє на підставі статуту, та скріплено печатками.

8. На виконання умов договору оренди визначене в цьому договорі майно знаходилося в користуванні ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" у період з 15.08.2017 по 18.06.2018, у тому числі і після закінчення строку дії договору оренди 10.04.2018.

9. Листами від 03.04.2018 та від 11.04.2018 орендодавець повідомляв орендаря про те, що 10.04.2018 закінчується строк дії договору оренди та просив передати орендоване майно за договором оренди згідно акту прийому-передачі (оформленого ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів") протягом 10 календарних днів з моменту закінчення строку дії договору.

10. 11.04.2018 договір оренди припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, небажанням орендодавця продовжувати термін дії договору оренди на наступний період, повідомленням про це орендаря, здійсненим у встановленому порядку орендодавцем.

11. 17.04.2018 листом №154 орендар у відповідь повідомив орендодавця, що за період оренди ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" уклав договори складського зберігання, відповідно до яких на території ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" знаходиться на зберіганні більше 10 000 тонн зернових культур. Тому для підготовки та повернення орендованого майна необхідним є проведення зачистки зернових культур та відвантаження зернових культур, що займе близько 3 - 4 тижнів, тобто здійснення передачі майна не може відбутися одномоментно та потребує значних витрат часу.

12. Однак обов`язку щодо повернення орендованого майна протягом 10 календарних днів з моменту направлення листа від 17.04.2018 орендар не виконав, у зв`язку з чим орендодавець за період з 28.04.2018 по 18.06.2018 нарахував 144 257,88 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

13. Також ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" взяті на себе згідно договору оренди майна зобов`язання в частині проведення з орендодавцем розрахунків по сплаті орендних платежів у строки, порядку та розмірах, визначених договором оренди, не виконало, орендні платежі не сплатило, у зв`язку з чим на момент подання ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" позову до суду заборгованість по сплаті орендних платежів становила 55 098,24 грн. Зазначена сума заборгованості розрахована із загальної вартості оренди майна у період з 31.08.2017 по 10.04.2018 в розмірі 337 526,85грн та здійснення орендарем часткової оплати в загальному розмірі 282 428,61грн згідно з банківською випискою від 06.09.2017 на суму 129 000,00 грн та платіжними дорученнями № 3920 від 16.01.2018 на суму 100 000,00 грн, №4374 від 14.03.2018 на суму 25 000,00 грн та №4439 від 21.03.2018 на суму 28 428,61 грн з призначенням платежу "по договору оренди майна №1-О від 15.08.2017 не потребує конкурсних торгів, без ПДВ".

Обґрунтування позову

14. 18.06.2018 ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України про стягнення 207 293,02 грн, у тому числі 55 098,24 грн заборгованості по сплаті орендних платежів згідно з договором оренди, 7 936,90 грн пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по сплаті орендних платежів, нарахованої згідно з пунктом 3.6. договору оренди за період з 16.11.2017 по 18.06.2018, та 144 257,88 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном після закінчення встановленого договором строку для повернення майна за період з 28.04.2018 по 18.06.2018, нарахованої згідно з пунктом 9.10. договору оренди та відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

15. Позовні вимоги мотивовані тим, що ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" не виконав умови договору оренди в частині проведення своєчасних розрахунків по сплаті орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість перед ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" в сумі 55 098,24 грн та орендодавцем нараховано пеню. Строк дії договору оренди закінчився у зв`язку з направленням орендодавцем на адресу орендаря повідомлення про припинення договору оренди та вимоги про повернення майна, однак неповернення орендарем майна у визначений договором оренди строк став підставою для нарахування на підставі статті 785 ЦК України та пункту 9.10. договору оренди суми неустойки в розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

16. Відповідач у суді першої інстанції відзив на позовну заяву не надав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

17. 30.07.2018 рішенням Господарського суду Волинської області позов задоволено повністю: стягнуто з ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України на користь ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" 55 098,24 грн заборгованості, 7 936,90 грн пені, 144 257,88 грн неустойки, а всього 207 293,02 грн, 3 109,40 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

18. Рішення суду мотивовано тим, що користування ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" переданим за договором оренди майном ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті орендних платежів, яка підтверджується наявними в матеріалах справи документами, не була спростована та не заперечується відповідачем, свідчить про обґрунтованість позовних вимог ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" в частині стягнення заборгованості у сумі 55 098,24 грн за період з 16.11.2017 по 10.04.2018, а також пені у сумі 7 936,90 грн за період з 16.11.2017 по 18.06.2018, правильність нарахування якої перевірено судом першої інстанції відповідно до умов договору оренди, положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

19. Також суд першої інстанції відповідно до положень пунктів 9.8., 9.10. договору оренди та статті 785 ЦК України, враховуючи встановлення факту прострочення відповідачем строку повернення орендованого майна за договором оренди, перевіривши наведені позивачем розрахунки неустойки за користування майном після закінчення строку дії договору оренди, дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам договору оренди, тому позовні вимоги про стягнення 144 257,88грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення за період з 28.04.2018 по 18.06.2018 були визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

20. При цьому суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Тернопільської області за місцезнаходженням відповідача відповідно до статей 20, 27, 31 ГПК України з наведенням наступних мотивів в ухвалі від 16.07.2018:

- згідно зі статтею 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу;

- позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів;

- частиною третьою статті 30 ГПК України визначено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини;

- дана справа стосується стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки, що засновані на договорі оренди, який був укладений у місті Луцьк Волинської області і фактичне місцезнаходження майна, що передається в оренду - місто Луцьк, вул. Молодогвардійська, 11;

- з аналізу змісту договору оренди вбачається, що використання майна на умовах оренди здійснюється також у місті Луцьк (за його місцезнаходженням), отже спір виник з договору, в якому місцем його виконання визначено місто Луцьк, вул. Молодогвардійська 11 , та який в силу встановленого у договорі режиму використання майна можна виконувати лише у вказаному місці;

- водночас договір оренди був укладений з приводу нерухомого майна, що підтверджується переліком приміщень та дільниць, що зазначені у акті приймання-передачі майна по договору оренди, тому на переданий на розгляд суду спір також поширюються правила виключної підсудності, визначені частиною третьою статті 30 ГПК України;

- правила підсудності даного спору не порушені.

21. Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного агентства резерву України з тих підстав, що відповідачем всупереч вимогам статті 50 ГПК України не обґрунтовано підстав залучення Державного агентства резерву України до участі у справі в якості третьої особи та наявність у нього юридичного інтересу у даній справі, не зазначено, яким чином рішення у даній справі в майбутньому може вплинути на права чи обов`язки Державного агентства резерву України щодо однієї із сторін, а також яким чином у зв`язку з прийняттям судового рішення у даній справі його може бути наділено новими правами чи покладено на нього нові обов`язки, або змінено його наявні права та/або обов`язки у майбутньому.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

22. 13.12.2018 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України від 20.08.2018 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області від 30.07.2018 у справі № 903/432/18 залишено без змін.

23. Апеляційний господарський суд зазначив, що оскаржуване рішення суду відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника необґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

24. Зокрема суд апеляційної інстанції зазначив, що правила підсудності даного спору не порушені, вказавши таке.

Визначене частиною п`ятою статті 29 ГПК України право позивача щодо вибору підсудності справи випливає саме з особливостей договору, а не з предмета спору. Отже, твердження апелянта про те, що спір про стягнення заборгованості з орендних платежів має розглядатися за місцезнаходженням відповідача є безпідставним, оскільки такий спір виник саме з договору оренди майна, виконання якого можливе тільки в певному місці. Водночас оскільки договір оренди був укладений з приводу нерухомого майна, тому вимога про стягнення неустойки за невиконання обов`язку з повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної плати за користування річчю, заявлена з приводу нерухомого майна, підпадає під ознаки статті 30 ГПК України. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на переданий на розгляд суду спір також поширюються правила виключної підсудності, що визначені частиною третьою статті 30 ГПК України.

25. Також суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки Державне агентство резерву України не є стороною у спірних правовідносинах, а доказів того, що вирішення даного спору створить права чи обов`язки останнього щодо сторін у справі відсутні.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

26. 22.01.2019 ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України подало касаційну скаргу, в якій скаржник просить: скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 30.07.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 у справі № 903/432/18 про стягнення з ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України на користь ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" заборгованості у сумі 207 293,02 грн та 3 109,40 грн судових витрат; направити справу № 903/432/18 на новий розгляд за встановленою законом підсудністю за місцезнаходженням відповідача.

27. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин справи, а саме порушенням судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правил підсудності, норм процесуального права щодо незалучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, а також неправильним визначенням періоду нарахування пені всупереч вимогам статті 232 ГК України та відсутністю підстав для застосування до відповідача неустойки за користування майном відповідно до умов пункту 9.10. договору оренди та статті 785 ЦК України.

28. Так, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції в порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності), не врахував, що місцезнаходження відповідача - м. Чортків Тернопільської області, та безпідставно відмовив відповідачу у задоволенні його клопотання про передачу справи за підсудністю, посилаючись на положення частини п`ятої статті 29 та частини третьої статті 30 ГПК України. Разом з тим, договір оренди не містить місця виконання цього договору, а також немає підстав для застосування правил виключної підсудності, оскільки у даній справі розглядалися вимоги позивача про стягнення грошових коштів, а не з приводу нерухомого майна.

29. Суди попередніх інстанцій не перевірили, що період нарахування пені, виходячи з розрахунку позовних вимог, що доданий до позовної заяви, становить з 16.11.2017 по 18.06.2018, тобто більш ніж шість місяців, у той час як вірним періодом нарахування пені є період з 18.12.2017 по 18.06.2018.

30. Суди попередніх інстанцій також не врахували, що у відповідь на лист відповідача від 17.04.2018 № 154 з боку позивача не було надано жодних заперечень з приводу неможливості відповідачем повернути орендоване майно, на поверненні орендованого майна позивач після отримання зазначеного листа не наполягав, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач не виконав умови договору оренди та не повернув вчасно майно. Посилаючись на положення частини третьої статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України, відповідач зазначає про неможливість повернення майна за договором оренди в стислі терміни у зв`язку з перебуванням на зберіганні відповідача значної кількості зернових, тому застосування санкцій за наявності обґрунтованих підстав неможливості повернення орендованого майна є безпідставним.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

31. 09.04.2019 ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів", а оскаржувані судові рішення залишити без змін. У відзиві зазначено, що судом першої інстанції дотримані встановлені частиною п`ятою статті 29 ГПК України правила підсудності, оскільки договір оренди був укладений у місті Луцьку Волинської області за фактичним місцезнаходженням орендованого майна, яке може використовуватися лише за його місцезнаходженням, що свідчить про можливість виконання договору оренди (орендування майна) через його особливість тільки у певному місці.

32. Щодо доводів скаржника про необхідність залучення до участі у справі Державного агентства резерву України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, позивач зазначає, що рішення суду про стягнення заборгованості з орендної плати з державного підприємства не впливає на права та обов`язки органу управління такого підприємства, оскільки здійснюючи повноваження, Державне агентство резерву України не несе відповідальності за наслідки діяльності державного підприємства, що належить до його сфери управління.

33. Позивач вважає невірним період нарахування пені, визначений скаржником у касаційній скарзі, оскільки договором оренди встановлений інший, ніж визначений у частині шостій статті 232 ГК України порядок нарахування пені.

34. Також позивач зазначає, що невиконання відповідачем вимоги позивача про повернення майна у зв`язку із закінченням строку договору оренди призвело до виникнення права позивача на нарахування та стягнення неустойки відповідно до статті 785 ЦК України, яка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкціє в розумінні статті 230 ГК України. При цьому на дату підписання відзиву на касаційну скаргу відповідач не сплатив заборгованість з орендної плати та не повернув орендоване майно.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

35. Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів за користування нерухомим майном згідно з договором оренди, пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по сплаті орендних платежів та неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування нерухомим майном після закінчення встановленого договором оренди строку для повернення нерухомого майна.

36. Суди попередніх інстанцій, з посиланням на положення частини п`ятої статті 29 та частини третьої статті 30 ГПК України, дійшли висновку про відсутність порушень правил підсудності при поданні позову у даній справі до Господарського суду Волинської області.

37. Проте, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій помилковими з наступних підстав.

38. Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходженням юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

39. У частині першій статті 29 ГПК України встановлено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

40. Відповідно до частини третьої статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

41. Отже, до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

42. За таких підстав правила виключної підсудності не поширюються на спір щодо стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування нерухомим майном, пені за несвоєчасну сплату орендної плати за користування нерухомим майном та неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування нерухомим майном після закінчення встановленого договором оренди строку для повернення такого нерухомого майна.

43. З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що на спір у даній справі, переданий на розгляд до Господарського суду Волинської області, не поширюються правила виключної підсудності, визначені частиною третьою статті 30 ГПК України.

44. Щодо посилання судів попередніх інстанцій на положення частини п`ятої статті 29 ГПК України, згідно з якою позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів, колегія суддів зазначає наступне.

45. Здійснивши аналіз умов договору оренди, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спір у даній справі виник з договору, в якому місцем його виконання визначено місто Луцьк, вул. Молодогвардійська 11 , та який в силу встановленого у договорі режиму використання майна можна виконувати лише за місцезнаходженням такого майна. Однак судами попередніх інстанцій не було враховано, що договір оренди не містить прямої вказівки на місце виконання, а виконання договору оренди орендарем полягає у сплаті орендної плати, що виконується за місцезнаходженням орендаря.

46. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини п`ятої статті 29 та частини третьої статті 30 ГПК України, що призвело до ухвалення судових рішень з порушенням правил територіальної юрисдикції, оскільки застосуванню підлягають положення частини першої статті 27 ГПК України щодо пред`явлення позову до господарського суду за місцезнаходженням відповідача.

47. Разом з тим, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного агентства резерву України, оскільки відносини господарського управління між органом управління і відповідачем не є предметом розгляду даної справи, а орган управління відповідача не впливає на підстави і обсяг виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем.

48. Колегією суддів не приймаються до уваги посилання скаржника на неправильний період нарахування пені, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що періоди нарахування по кожному окремому простроченому платежу не перевищують шести місяців. Крім того, договором оренди встановлений інший порядок нарахування штрафних санкцій, ніж встановлений у частині шостій статті 232 ГК України.

49. Також вбачаються необґрунтованими доводи скаржника щодо відсутності підстав для застосування до відповідача неустойки за користування майном, оскільки позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди та необхідність повернення орендованого майна відповідачем згідно акту прийому-передачі протягом 10 календарних днів з моменту закінчення строку дії договору, і невиконання зазначеного обов`язку є порушенням умов договору оренди та частини першої статті 785 ЦК України незалежно від обставин неповернення цього майна та відсутності з боку позивача заперечень на лист відповідача з приводу неможливості вчасно повернути орендоване майно. Крім того, скаржником не зазначено, в чому було допущене порушення судами попередніх інстанцій положень частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції.

51. Оскільки суди попередніх інстанцій припустилися порушення правил територіальної юрисдикції, то відповідно це є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд за місцезнаходженням відповідача - до Господарського суду Тернопільської області.

Г. Розподіл судових витрат

52. Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

53. Згідно з частиною 14 статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

54. Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 та рішення Господарського суду Волинської області від 30.07.2018 у справі № 903/432/18 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді Л. Катеринчук

В. Погребняк