ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2242/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

за участю представників:

позивача- не з'явилися,

відповідача- не з'явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміст-Груп"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.02.2019 (суддя Прокуряков К. В. ) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від
16.05.2019 (Чередко А. Є. - головуючий, судді - Коваль Л. А., Білецька Л. М. ) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміст-Груп"

до Запорізької міської ради

про поновлення договору оренди землі.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.30.10.2018 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміст-Груп" (далі - ТОВ "Кераміст-Груп") до Запорізької міської ради (далі - міськрада) про поновлення договору оренди землі від 18.09.2013 № 201304000100160 (далі - договір).

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після закінчення строку дії договору ТОВ "Кераміст-Груп" продовжило користуватися наданою в оренду земельною ділянкою, сплачувати орендну плату та дотримуватися інших умов договору. Жодних заперечень від міськради не надходило. Враховуючи, що у межах строку дії договору ТОВ "Кераміст-Груп" не змогло реалізувати своє право на його поновлення в порядку, передбаченому частинами 1, 2, 3, 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", позивач звернувся до відповідача з пропозицією поновити договір оренди на підставі частин 6,8 статті 33 Закону України, однак договір поновлено не було.

Короткий зміст судових рішень у справі

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.02.2019 у справі № 908/2242/18 позов задоволено. Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 2310100000:04:018:0096, укладений між міськрадою і ТОВ "Кераміст-Груп" строком на п'ять років, визнано укладеною додаткову угоду № 1 до договору у редакції позивача.

4. Судове рішення аргументовано тим, що строк дії договору закінчився
28.11.2017, однак ТОВ "Кераміст-Груп" продовжувало користуватися виділеною земельною ділянкою, належно виконувало обов'язки за договором, міськрада протягом місяця після закінчення строку його дії не направила позивачеві письмового повідомлення про відмову у поновленні договору, що у сукупності дало ТОВ "Кераміст-Груп" підстави розраховувати на застосування положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо пролонгації договору на тих самих умовах шляхом укладання додаткової угоди.

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у справі № 908/2242/18 скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 15.02.2019, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

6. Постанову обгрунтовано тим, що ТОВ "Кераміст-Груп" не дотримано процедури, визначеної частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" для поновлення договору, оскільки позивач звернувся до міськради з листом та примірником додаткової угоди, а також із позовними вимогами про визнання поновленим договору на п'ять років, тобто на інший строк, адже договір було підписано сторонами
18.09.2013, зареєстровано у Державному реєстрі земель 09.10.2013 та укладено строком до 28.11.2017, тобто строк дії цього договору становить чотири роки один місяць і вісімнадцять днів.

7. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у справі № 908/2242/18, ТОВ "Кераміст-Груп" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від
15.02.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від
16.05.2019 у справі № 908/2242/18, а справу передати на новий розгляд.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8 Підставами для скасування рішень скаржник вважає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема положень статей 33 Закону України "Про оренду землі", 12 Цивільного кодексу України, статей 236, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

9. Скаржник зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки має бути укладено протягом місячного строку. Суд не врахував, що такий правовий висновок обмежує право орендаря продовжити користування земельною ділянкою у разі неукладення додаткової угоди упродовж місяця, оскільки орендодавець у подальшому матиме змогу вимагати її повернення.

10. Заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції, встановивши наявність права на поновлення договору оренди землі строком на 4 роки 1 місяць і 18 днів, мав право частково задовольнити позовні вимоги, скорегувавши їх кількісну складову.

11. Крім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не врахував, що на спірній ділянці розташована будівля кафе-бару, введена в експлуатацію згідно з актом Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта № 100, затвердженим розпорядженням Запорізького міського голови від 27.01.1999 № 68. У разі відмови у задоволенні позовних вимог будівля матиме невизначений статус у частині підстав її розташування на відповідній земельній ділянці.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

12. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13. Як установили попередніх інстанцій встановлено та вбачається із матеріалів справи, рішенням двадцять восьмої сесії шостого скликання міськради від
28.11.2012 № 96/64 ТОВ "Кераміст-Груп" поновлено строком на п'ять років договір оренди землі (кадастровий номер 2310100000:04:018:0096) площею 0,0343 га (землі комерційного та іншого використання) по вул. Трегубова, 1а для розташування тимчасового кафе з літнім майданчиком.

14.18.09.2013 між міськрадою (орендодавець) і ТОВ "Кераміст-Груп" (орендар) укладено договір.

15. За умовами пункту 1 договору орендодавець відповідно до рішення двадцять восьмої сесії шостого скликання міськради від 28.11.2012 № 96/64 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розташування тимчасового кафе з літнім майданчиком, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 1-а.

16. За змістом пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0343 га, кадастровий номер: 2310100000:04:018:0096.

17. Згідно з пунктом 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 496 039 грн 74 коп. у цінах на 2013 рік.

18. Договір укладено до 28.11.2017 (пункт 10 договору).

19. У пункті 10.1 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар який належно виконував обов'язки відповідно до умов цього договору та законодавства України, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору, у цьому разі орендар зобов'язаний письмово повідомити орендодавцям не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору про намір продовжити його дію. При поновленні договору його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

20. Відповідно до підпункту 37.2 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії цього договору не є підставою для поновлення договору.

21. Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки за договором орендодавець передав земельну ділянку, кадастровий номер 2310100000:04:018:0096, загальною площею 0,0343 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул.

Трегубова, 1а, а орендар прийняв цю земельну ділянку в оренду.

22. Суди встановили, що ТОВ "Кераміст-Груп" у 2017,2018 роках сплачувало орендну плату за орендовану земельну ділянку, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

23. За змістом довідки Вознесенівського управління м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 06.12.2017 № 20295/10/08-01-50-01 станом на 01.12.2017 заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку площею 0,0343 га, яка перебуває у користуванні ТОВ "Кераміст-Груп" відповідно до договору оренди № 201304000100160 у товариства немає.

24. Згідно з актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від
12.05.2015 головний державний інспектор Пологівського інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черненок Р. В. під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм стандартів і правил ТОВ "Кераміст-Груп" за об'єктом будівництва "Тимчасове кафе-бар", розташованим за адресою: м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 1а, встановив, що під час перевірки зазначений об'єкт не експлуатувався, порушень вимог містобудівного законодавства не виявлено.

25. Доказів порушення ТОВ "Кераміст-Груп" умов договору міськрада не надала.

26. Доказів повернення ТОВ "Кераміст-Груп" міськраді земельної ділянки, кадастровий номер undefined), яка перебувала в оренді за договором, учасники справи не надали

27.11.08.2017, за три місяці до закінчення строку дії договору, ТОВ "Кераміст-Груп" звернулося до міського голови м. Запоріжжя Буряка В. В. у листі № 12215/02-33/0 із проханням поновити договір. Таким чином позивач намагався реалізувати своє переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

28. За результатами розгляду міськрадою зазначеного листа до закінчення дії договору, рішення щодо його поновлення прийнято не було. ТОВ "Кераміст-Груп" продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачує орендну плату за земельну ділянку.

29. Протягом одного місяця після закінчення строку договору міськрада також не заперечила щодо продовження користування ТОВ "Кераміст-Груп" земельною ділянкою.

30. На підставі договору на виконання робіт і доручення міськради інженер-землевпорядник Гуляк С. А. виконав роботи щодо розробки матеріалів стосовно поновлення ТОВ "Кераміст-Груп" договору для розташування тимчасового кафе з літнім майданчиком.

31.18.07.2018 ТОВ "Кераміст-Груп" повторно звернулося до міськради у листі вих. № 19 щодо поновлення договору шляхом підписання додаткової угоди до нього. До зазначеного листа було додано проект такої угоди.

32. На зазначений лист міськрада повідомила, що після погодження постійною комісією з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин проект рішення "Про укладення з ТОВ "Кераміст-Груп" договору для розташування тимчасового кафе з літнім майданчиком" буде подано на розгляд сесії міськради у встановленому порядку.

33. У подальшому рішення щодо поновлення договору прийнято не було.

34. Підставою для звернення із позовною заявою про визнання поновленим договору оренди землі від 18.09.2013 № 201304000100160 строком на п'ять років і визнання укладеною додаткової угоди № 1 до договору стало продовження користування ТОВ "Кераміст Груп" спірною земельною ділянкою та неукладення Запорізькою міською радою відповідної додаткової угоди до договору.

Позиція Верховного Суду

35. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

36. Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

37. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2-5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

38. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

39. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

40. За змістом частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткову угоду до договору про його поновлення має бути укладено сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Таким чином, на обидві сторони покладається обов'язок укласти зазначену угоду. Із наведеного вбачається, що відсутність волевиявлення зі сторони орендодавця укласти протягом місячного строку додаткову угоду запропоновану орендарем дає можливість останньому здійснити захист свого права в судовому порядку. У зв'язку із цим доводи скаржника про помилковість висновків суду апеляційної інстанції стосовно строку, протягом якого сторони мають укласти додаткову угоду до договору, ґрунтуються на хибному трактуванні норм законодавства.

41. Орендар після закінчення строку договору оренди з метою його поновлення у порядку, передбаченому частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не позбавлений права звернутися безпосередньо до суду з вимогою про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення з підстав обов'язковості її укладення сторонами в силу вимог закону.

42. Частиною 2 статті 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у Частиною 2 статті 46 ГПК України: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені Частиною 2 статті 46 ГПК України.

43. Згідно з частиною 3 цієї статті ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

44. Визначені наведеними нормами ГПК України права, що належать тільки позивачеві, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу.

Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

45. Згідно зі статтею 14 ГПК України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до статтею 14 ГПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених статтею 14 ГПК України випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених статтею 14 ГПК України.

46. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

47. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

48. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

49. Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

50. Отже, попри обов'язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет і підстави позову визначає тільки позивач, який може в установленому порядку змінювати їх тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

51. Суд не вважає це проявом зайвого формалізму з урахуванням того, що механізм поновлення договору оренди, визначений частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", створює підстави для правомірних очікувань сторони договору оренди на його поновлення на той самий строк і на тих самих умовах. Водночас, якщо сторона договору вимагає поновлення договору оренди на інший строк або на інших умовах, це за змістом частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не створює для іншої сторони договору обов'язку прийняти ці умови та укласти відповідну додаткову угоду або запропонувати у відповідь інші умови.

Отже, відмову у задоволенні цієї вимоги або зволікання з її розглядом не можна вважати порушенням прав сторони договору, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 908/1163/17).

52. Таким чином, відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено можливість визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Як установили суди попередніх інстанцій, договір між ТОВ "Кераміст-Груп" і міськрадою було укладено на 4 роки 1 місяць та 18 днів. Однак у позовній заяві викладено прохання поновити договір на 5 років. Отже, предмет позову сформульовано таким чином, що вимоги ТОВ "Кераміст-Груп" не можуть бути задоволені, адже заявлено про визнання укладеною угоди про поновлення договору на більший, а не на той самий строк. Водночас суд позбавлений можливості самостійно змінювати предмет і підстави позову, тому визначення самостійно судом строку, на який має бути поновлено договір, буде порушенням процесуального законодавства та виходом за межі власних повноважень.

Так, доводи скаржника щодо можливості суду корегувати строк на який поновлюється договір, є помилковими.

53. Твердження скаржника про розташування будівлі на спірній земельній ділянці стосуються оцінки судом апеляційної інстанції обставин і доказів у справі та не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

54. Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

55. За змістом статтею 300 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

56. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. Зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів, а тому відсутні підстави для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 15.02.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від
16.05.2019 у справі № 908/2242/18.

58. Ураховуючи викладене та беручи до уваги наведені положення законодавства, оскаржені у справі рішення та постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розподіл судових витрат

59. Оскільки підстав для скасування рішення і постанови у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміст-Груп" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.02.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у справі № 908/2242/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ