Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.04.2019 року у справі №916/1539/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/1539/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю помічника судді - Буштрук Є.О. (за дорученням головуючої судді),

представників учасників справи:

позивача - Оляш К.І.,

відповідача - Швець В.В.,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ"

на рішення Господарського суду Одеської області

у складі судді Лічман Л.В.

від 20.11.2018 та

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Поліщук Л.В., Бєляновський В.В., Таран С.В.

від 07.02.2019

за позовом Акціонерного товариства "Одесаобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фізична особа-підприємець Скрипник Віктор Іванович

про визнання недійсними технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 30 липня 2018 року позивач подав позовну заяву про визнання недійсними з моменту видачі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок (яке не є стандартним) від 05.03.2018 №18/2018, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" на об`єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 12.

2. Позовна заява мотивована тим, що при видачі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок (яке не є стандартним) від 05.03.2018 №18/2018 відповідач не узгоджував такі умови з позивачем у порушення умов пунктів 3.1.14, 7.5 договору на послуги з передачі електричної енергії від 09.09.2009 № 3/П, укладеного між позивачем та відповідачем, а також тим, що спірні технічні умови були видані з порушенням пункту 3.1.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 № 32.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.11.2018 позов задоволено. Визнано недійсними з моменту видачі технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок (яке не є стандартним) від 05 березня 2018 року №18/2018, видані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" на об`єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 12.

4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що спірні технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок видані відповідачем з порушенням Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 № 32 та, у порушення умов договору на послуги з передачі електричної енергії від 09.09.2009 № 3/П, спірні технічні умови не були погоджені відповідачем з позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 26 березня 2019 року відповідач подав касаційну скаргу.

7. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2018, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. 09 вересня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Одесаобленерго" (змінено найменування на Акціонерне товариство "Одесаобленерго") (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" (надалі - Електропередавальна організація) був укладений договір на послуги з передачі електричної енергії № 3/П (надалі - Договір № 3/П).

9. Згідно з пунктом 3.1.14 Договору № 3/П Електропередавальна організація зобов`язується при видачі технічних умов на приєднання до мереж Електропередавальної організації нових споживачів Постачальника на ступені напруги 0,4 кВ, зобов`язувати їх узгоджувати технічні умови з Постачальником з питань організації обліку електричної енергії, на ступені напруги 10 кВ, узгоджувати технічні умови з Постачальником в частині приєднання та організації обліку електричної енергії.

10. Відповідно до пункту 3.1.15 Договору № 3/П Електропередавальна організація зобов`язана підключати споживачів Постачальника до мереж Електропередавальної організації, що одержали технічні умови на приєднання після укладання споживачем договору про постачання електроенергії з Постачальником.

11. Пунктом 7.5 Договору № 3/П передбачено, що у разі виявлення однією із сторін Договору порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови сторони від підписання акта порушень в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони Договору, що складала акт.

12. 13 квітня 2018 року Електропередавальна організація направила Постачальнику технічні умови приєднання № 18/2018 до електричних мереж електроустановок (яке не є стандартним) на об`єкт, розташований за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Лазурна, 12 , які видано 05.03.2018 Фізичній особі-підприємцю Скрипнику В.І.

13. Постачальник листом від 17.05.2018 № 21/494 повідомив Електропередавальну організацію про необхідність складання двостороннього акта порушень, на виконання приписів пункту 7.5 Договору № 3/П.

14. В акті про порушення від 22.05.2018 зафіксовано порушення з боку відповідача умов пункту 3.1.14 Договору № 3/П при видачі технічних умов від 05.03.2018 № 18/2018 на об`єкт, розташований за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Лазурна, 12, у зв`язку з неузгодженням Електропередавальною організацією з Постачальником даних технічних умов.

15. Акт про порушення було складено у присутності представника відповідача - директора Швець В.В., який від підпису акта відмовився, причини відмови від підпису не повідомив.

16. На підставі пункту 7.5 Договору акт підписано трьома уповноваженими представниками Постачальника.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано статті 610, 626 Цивільного кодексу України, приписи Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 № 32, приписи Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.

18. Відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, усупереч приписам Господарського процесуального кодексу України, дійшли невірних висновків щодо недійсності спірних технічних умов, оскільки суди не надали належної оцінки доказам, наявним у справі.

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

19. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм чинного законодавства.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

20. Цивільний кодекс України

Стаття 15 частина 1

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 частина 1, пункт 2 частини 2

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Стаття 202 частини 1-4

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Стаття 203 частина 1

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215 частини 1, 3

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 217

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Стаття 626 частини 1-3

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

21. Правила приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 № 32 (в редакції, чинній станом на 05.03.2018) (надалі - Правила)

Розділ І

Пункт 1.2 підпункти 1, 19

Договір про приєднання до електричних мереж - письмова домовленість сторін, що є документом встановленої форми, який визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж власника електромереж (далі - договір про приєднання).

Технічні умови на приєднання до мереж (об`єктів) електроенергетики - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта замовника електричною енергією, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо електропостачання, та є невід`ємним додатком до договору про приєднання (далі - технічні умови).

Розділ ІІІ

Пункт 3.1.2

Безоплатну підготовку та видачу електропередавальною організацією проекту договору про приєднання відповідно до додатка 1 до цих Правил та підписаних технічних умов, які є невід`ємною частиною договору про приєднання (не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки та 20 робочих днів у разі необхідності їх узгодження з власником магістральних/міждержавних електричних мереж).

22. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Стаття 308 частина 1 пункт 3

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Стаття 311 частини 1, 2, 3

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

23. Як убачається з оскаржуваних судових рішень, правовим обґрунтуванням позову Акціонерним товариством "Одесаобленерго" визначено приписи статей 203, 215, 217, 236, 526, 629 Цивільного кодексу України, пунктів 1.1, 3.1.2 Правил.

24. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спірні технічні умови, зокрема, пункт 1.3 таких технічних умов, були видані відповідачем з порушенням пункту 3.1.2 Правил. При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій визначено, що спірні технічні умови є правочином, тому у даному випадку можливе застосування приписів статей 203, 215, 217, 236 Цивільного кодексу України.

25. Однак, Суд вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, з огляду на таке.

26. Як визначено у статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

27. Із аналізу зазначеної норми убачається, що односторонній правочин може створювати обов`язки або для особи, яка його вчинила, або для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

28. Тобто наслідком вчинення правочину завжди буде створення обов`язку або для особи, яка такий правочин вчинила, або для інших осіб у певних випадках.

29. Відповідно до приписів підпункту 19 пункту 1.2 розділу І Правил технічні умови на приєднання до мереж (об`єктів) електроенергетики - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта замовника електричною енергією, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо електропостачання, та є невід`ємним додатком до договору про приєднання.

30. Із зазначеного пункту Правил убачається, що технічні умови по своїй суті є лише документом в якому містяться умови та вимоги до інженерного забезпечення об`єкта замовника електричною енергією. Технічними умовами, у розумінні підпункту 19 пункту 1.2 розділу І Правил, не встановлюються будь які обов`язки ні для особи, яка їх видала, ні для особи, якій їх видано.

31. Тобто, технічні умови не можуть вважатись одностороннім правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.

32. З аналогічних підстав не можуть вважатись технічні умови також і двостороннім правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.

33. Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

34. Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

35. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають таким нормам права.

36. Як зазначалось вище та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем обрано спосіб захисту цивільних прав та інтересів шляхом визнання правочину недійсним.

37. Однак, враховуючи те, що спірні технічні умови не є правочином, у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України та такі технічні умови не можуть бути визнанні недійсними на підставі приписів статей 203, 215, 217 Цивільного кодексу України, Суд дійшов висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту права чи інтересу.

38. Таким чином, враховуючи те, що судами першої та апеляційної інстанцій було у повній мірі встановлено фактичні обставини справи, однак, суди надали таким обставинам невірних висновків та неправильно застосували норми матеріального права, Суд вважає за можливе прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в зв`язку з обрання позивачем неналежного способу захисту права чи інтересу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

40. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати

41. Судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції та переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі №916/1539/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства "Одесаобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" про визнання недійсними з моменту видачі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок (яке не є стандартним) від 05.03.2018 № 18/2018, видані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" на об`єкт, що розташований за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р - н, смт. Затока, вул. Лазурна, 12.

5. Стягнути з Акціонерного товариства "Одесаобленерго" (місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28-Б; ідентифікаційний номер 00131713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" (місцезнаходження: 67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Піонерська, 4; ідентифікаційний номер 24764280) 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) гривні 00 копійок судового збору за подання апеляційної скарги та 3524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок судового збору за подання касаційної скарги. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Кролевець

В. Студенець