Історія справи

Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №926/1859/14
Постанова ВГСУ від 15.06.2016 року у справі №926/1859/14
Ухвала КГС ВП від 03.04.2018 року у справі №926/1859/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 926/1859/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 (у складі колегії суддів: Галушко Н.А. (головуючий), Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.)

та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2017 (суддя Ковальчук Т.І.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015

у справі за позовом Генерального агентства по туризму в Чернівецькій області - Відкритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Черемош"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області,

про визнання недійсними договорів іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015 задоволено позовні вимоги Генерального агентства по туризму в Чернівецькій області - Відкритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Черемош" (далі - Генеральне агентство по туризму в Чернівецькій області - ВАТ "Туристичний комплекс "Черемош") до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") про визнання недійсними договорів іпотеки. Визнано недійсним укладений договір іпотеки між ВАТ "КБ "Надра" та Генеральним агентством по туризму в Чернівецькій області - ВАТ "Туристичний комплекс "Черемош", посвідчений 15.02.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., ВЕЕ №178304 та зареєстрований в реєстрі за № 510. Визнано недійсним укладений договір іпотеки між ВАТ "КБ "Надра" та Генеральним агентством по туризму в Чернівецькій області - ВАТ "Туристичний комплекс "Черемош", посвідчений 15.02.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., ВЕЕ № 762019 та зареєстрований в реєстрі за № 517.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2016 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

За результатами нового розгляду справи постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015 залишено без змін.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015 набрало законної сили 26.09.2016.

16.11.2017 ПАТ "КБ "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "КБ"Надра" подало до Господарського суду Чернівецької області заяву про перегляд рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015 за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що в постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 639/5756/15-ц зроблено правовий висновок про те, що якщо раніше прийнятим судовим рішенням стягнуто заборгованість на підставі договору іпотеки, то суди не вправі змінювати таке рішення шляхом визнання договору іпотеки недійсним. Зазначений висновок Верховного Суду України не був відомий сторонам під час прийняття Господарським судом Чернівецької області рішення у даній справі справі № 926/1859/14 від 15.10.2015 за позовом Генерального агентства по туризму в Чернівецькій області - ВАТ "Туристичний комплекс "Черемош" до ПАТ "КБ "Надра" про визнання недійсними договорів іпотеки. Водночас на день прийняття вказаного рішення набрало законної сили рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.06.2014 у справі № 2/12, яким у рахунок задоволення вимог до ОСОБА_7 та Колективного підприємства "Екопласт" ГО "Київська міська асоціація інвалідів "Наша справа" звернуто стягнення на іпотечне майно, чим фактично було підтверджено дійсність оспорюваних у даній справі № 926/1859/14 договорів іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2017 у задоволенні заяви ПАТ КБ "Надра" про перегляд рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015 відмовлено. Залишено рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015 без змін.

Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що, з огляду на правову природу нововиявлених обставин, визначених у ст. 112 ГПК України, правовий висновок чи постанова Верховного Суду України в іншій судовій справі, аніж та, щодо судового рішення в якій подано заяву про перегляд в порядку ст.ст. 112-114 ГПК України, не є нововиявленою обставиною.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2017 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в ухвалі місцевого суду.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 06.03.2018 ПАТ "КБ "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2017 скасувати, а справу передати на новий розгляд.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно не було враховано, що постанова Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 639/5756/15-ц є нововиявленою обставиною у даній справі, оскільки у вказаній постанові Верховний Суд України висловив правову позицію, яка не могла бути відома суду під час розгляду даної справи; постанову суду апеляційної інстанції від 06.02.2018 прийнято незаконним складом суду.

Ліквідатор ПрАТ "Туристичний комплекс "Черемош" та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області подали відзиви на касаційну скаргу, у яких просять ухвалу та постанову судів попередніх інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

При цьому, право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення Суду у справах "Желтяков проти України" № 4994/04 від 09.06.2011).

Відповідно до ст. 112 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Таким чином, аналіз положень ст. 112 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали місцевого суду) свідчить про те, що правовий висновок чи постанова Верховного Суду України в іншій судовій справі, прийнята у подібних на думку заявника прововідносинах, не є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112 ГПК України.

Таки чином, надавши оцінку постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 639/5756/15-ц, на яку посилається заявник як на нововиявлену обставину, та встановивши, що вказаною постановою не скасовано жодного судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення у даній справі № 926/1859/14, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви ПАТ "КБ "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "КБ"Надра" про перегляд рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015 за нововиявленими обставинами.

Судом касаційної інстанції відхиляються доводи касаційної скарги про те, що постанова суду апеляційної інстанції від 06.02.2018 ухвалена незаконним складом суду, з посиланням на те, що судді Кордюк Г.Т. та Давид Л.Л. вже раніше розглядали дану справу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 за результатами перегляду ухвали Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2017 за заявою ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про перегляд за нововиявленними обставинами рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015 у справі № 926/1859/14 була ухвалена колегією суддів у складі Галушко Н.А. - головуючий, Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.

Обмеження повторної участі судді у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі передбачені в ч. 5 ст. 36 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Відповідно до ч. 5 ст. 36 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, судді Давид Л.Л. та Кордюк Г.Т. брали участь у розгляді апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 29.12.2014 про передачу позовної заяви за підсудністю, яка не була скасована.

Разом з тим, після скасування постановою Вищого господарського суду від 15.06.2016 постанови Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2015 (прийнятої колегією суддів у складі: Хабіб М.І. - головуючий, Михалюк О.В., Юрченко Я.О.) протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: Гриців В.М. - головуючий, Кордюк Г.Т., Давид Л.Л.

У зв'язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Гриців В.М. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2016, а також у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Кордюк Г.Т. та Давид Л.Л., автоматизованою системою Львівського апеляційного господарського суду було змінено склад колегії суддів у даній справі на суддів у складі: Марко Р.І. - головуючий, Костів Т.С., Желік М.Б.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 за наслідками апеляційного перегляду рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015 була ухвалена колегією суддів у складі: Марко Р.І. - головуючий, Костів Т.С., Желік М.Б.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 вказану постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 залишено без змін.

Оскільки скаржником не доведено, що судді Давид Л.Л. та Кордюк Г.Т. брали участь у вирішенні даної справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, доводи касаційної скарги про незаконний склад суду під час ухвалення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 є безпідставними.

Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законної постанови апеляційного та ухвали місцевого господарських судів, Верховний Суд не вбачає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2017 у справі №926/1859/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий