Історія справи

Постанова КГС ВП від 02.04.2025 року у справі №902/1014/23
Постанова КГС ВП від 23.04.2025 року у справі №902/1014/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 902/1014/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 02.04.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.06.2024

на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.07.2024

на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.09.2024

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024

у справі № 902/1014/23

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024 відкрито провадження у справі № 902/1014/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Приходько Д.В., попереднє засідання призначено на 14.05.2024.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанції обставини справи

2. АО "А.С. -Груп" звернувся із заявою про визнання його кредиторських вимог, яка а обґрунтована укладенням 03.07.2023 із ОСОБА_1 . Договору про надання правової допомоги.

- Відповідно до цього договору між ОСОБА_1 та АО "А.С. -Груп" було укладено 20 додаткових угод про представництво ОСОБА_1 як Відповідача у цивільних судових справах із зазначенням розміру гонорару.

- 29.04.2024 Клієнт ОСОБА_1 за власною ініціативою припинив повноваження АО "А.С.-Груп" на представництво Клієнта як Відповідача у зазначених вище 20 цивільних судових справах: № 369/4784/23, № 369/6681/23, № 369/7066/23, № 369/9195/23, № 369/10237/23, № 369/10280/23, № 369/10286/23, № 369/10365/23, № 369/11148/23, № 369/11623/23, № 369/12330/23, № 369/12862/23, № 369/14572/23, № 145/1420/21, № 145/156/22, № 145/200/22, № 145/201/22, № 145/488/22, № 145/751/22 та № 145/864/22.

- Повноваження Адвокатського об`єднання були припиненні Клієнтом ОСОБА_1 у зв`язку із укладенням договору про надання правничої допомоги з іншим адвокатом та із відкриттям Господарським судом Вінницької області провадження у справі № 902/1014/23 про неплатоспроможність.

- Для фіксації факту припинення повноважень Адвокатського об`єднання та проведення розрахунків Клієнта Малиша Д.В. з Адвокатським об`єднанням були погоджені та підписані акти наданої правничої допомоги від 29.04.2024 за кожною додатковою угодою, у яких установлені остаточні розміри гонорарів АО "А.С. -Груп".

- Згідно з актом звірки від 29.04.2024 між Клієнтом ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням про надану правничу допомогу за Додатковими угодами до Договору надання правової допомоги від 03.07.2023 загальна сума боргу Клієнта ОСОБА_1 перед Адвокатським об`єднанням складає 990 000 грн.

- Крім цього, у Клієнта ОСОБА_1 є борг зі сплати судового збору у розмірі 7 741,62 грн., який був сплачений адвокатом при поданні апеляційної скарги у судовій справі № 369/7066/23.

- Таким чином, у АО «А.С.-Груп», виникло право вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 щодо сплати заборгованості на загальну суму 997 741,62 грн.

- Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, АО «А.С.-Груп» просить визнати кредиторські вимоги до боржника в сумі 997 741,62 грн.

- На підтвердження обставин, викладених у заяві, заявником додані відповідні докази.

- Факт надання АО "А.С.-Груп" та отримання Клієнтом послуг за договором про надання правової допомоги від 03.07.2023 на суму 990 000,00 грн. підтверджується актами: 1) № 369/4784/23 від 29.04.2024 на суму 34 000 грн; 2) № 369/6681/23 від 29.04.2024 на суму 87 000 грн; 3) № 369/7066/23 від 29.04.2024 на суму 51 000 грн; 4) № 369/9195/23 від 29.04.2024 на суму 25 000 грн; 5) № 369/10237/23 від 29.04.2024 на суму 48 000 грн; 6) № 369/10280/23 від 29.04.2024 на суму 59 000 грн; 7) № 369/10286/23 від 29.04.2024 на суму 55 000 грн; 8) № 369/10365/23 від 29.04.2024 на суму 53 000 грн; 9) № 369/11148/23 від 29.04.2024 на суму 75 000 грн; 10) 369/11623/23 від 29.04.2024 на суму 60 000 грн; 11) № 369/12330/23 від 29.04.2024 на суму 51 000 грн; 12) № 369/12862/23 від 29.04.2024 на суму 52 000 грн; 13) № 369/14572/23 від 29.04.2024 на суму 46 000 грн; 14) 145/1420/21 від 29.04.2024 на суму 44 000 грн; 15) № 145/156/22 від 29.04.2024 на суму 48 000 грн; 16) № 145/200/22 від 29.04.2024 на суму 34 000 грн; 17) № 145/201/22 від 29.04.2024 на суму 39 000 грн; 18) № 145/488/22 від 29.04.2024 на суму 31 000 грн; 19) № 145/751/22 від 29.04.2024 на суму 51 000 грн; 20) № 145/864/22 від 29.04.2024 на суму 47 000 грн.

- Акти підписані обома сторонами без жодних зауважень чи застережень, однак, боржник свої договірні зобов`язання щодо сплати за надані послуги не виконав, у зв`язку з чим наявна заборгованість на суму 990 000,00 грн.

-Крім цього, у ОСОБА_1 є борг зі сплати судового збору у розмірі 7 741,62 грн., який був сплачений адвокатом при поданні апеляційної скарги у судовій справі № 369/7066/23.

-Вказаний борг визнано ОСОБА_1 у акті наданная правової допомоги №369/7066/23 від 29.04.2024.

-Таким чином, у АО «А.С.-Груп», виникло право вимоги до ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості на загальну суму 997 741,62 грн.

- АО «А.С.-Груп» звернувся до суду у встановлений ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк.

- Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора № 01-28/441 від 23.05.2024 визнає грошові вимоги АО «А.С.-Груп» в сумі 997 741,62 грн. в повному обсязі.

- Боржник згідно повідомлення щодо розгляду грошових вимог АО «А.С.-Груп» від 20.05.2024 заявлені вимоги визнає в повному обсязі в сумі 997 741,62 грн.

3. ОСОБА_2 звернувся з заявою від 01.05.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 1 482 384,78 грн., з яких 1 417 581,00 грн. - основний борг, 32 118,89 грн. - 3% річних, 32 684,89 грн. інфляційних втрат.

-Вказана заява мотивована тим, що 08.02.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 зобов`язався в строк до 30.06.2022 передати у власність ОСОБА_2 з укладенням договору купівлі-продажу квартири, а ОСОБА_2 зобов`язався прийняти і оплатити квартиру.

-На підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв прийняв кошти в розмірі 38 700 доларів США.

-Основний договір купівлі-продажу квартири, у визначений в п. 1 Попереднього договору не укладений, кошти в сумі та строк, визначений п. 5 Попереднього договору не повернуті.

-Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_2 просить визнати борг в сумі 1 417 581,00 грн., що еквівалентно 37 800 доларів США по курсу долара 36,63 грн., станом на 01.05.2024.

-Оскільки основний договір між Кредитором та Боржником не були укладені у строк до 20.12.2022, і протягом місяця від зазначеної дати кошти Кредитору повернуто не було, кредитором нараховано 3% річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 32 118,89 грн., інфляційні втрати в сумі 32 684,89 грн. за період з 31.07.2023 по 01.05.2024.

-Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора № 01-28/443 від 23.05.2024 зазначив, що до реєстру вимог кредитоірв можуть бути включені грошові вимоги ОСОБА_2 в сумі 1 515 255,38 грн. (1 509 199,38 грн. - авансового платежу за договором (38 700,00 доларів США по курсу НБУ 38,9974 грн. за 1 долар США станом на 01.04.2024 - дату відкриття провадженян у справі про банкрутство та судовий збір в сумі 6 056,00 грн), інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість в іноземній валюті не нараховуються.

-Боржник згідно повідомлення щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_2 від 20.05.2024 заявлені вимоги в сумі 1 482 384,78 визнає в повному обсязі.

- 08.02.2021 між ОСОБА_2 (Покупець) та ОСОБА_3 , що діє від імені ОСОБА_1 (Продавець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі продажу квартири.

-Згідно п. 1 Попереднього договору, у строк до 30 червня 2022 року Продавець зобов`язується передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 28,5 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0032, що знаходиться в АДРЕСА_2 та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання та водовідведення, електроенергії), у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та Основним договором.

-Згідно п. 4 Попереднього договору, при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв суму в розмірі 38 700 доларів США.

-У відповідності до п. 5 Договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу квартири у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об`єкту будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкту будівництва побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцю одержану від нього суму на протязі одного місяця. Цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і набуває чинності з моменту його підписання (п. 10 Попереднього договору).

4. ОСОБА_4 звернувся з заявою від 01.05.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 6 122 565,96 грн., з яких 3 597 066,00 грн. - основний борг, 494 818,31 грн. - 3% річних, 2 030 681,65 грн. інфляційних втрат.

-Вказана заява мотивована тим, що 30.11.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений Попередній договір, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 зобов`язався в строк до 30.08.2019 передати у власність ОСОБА_4 з укладенням договору купівлі-продажу квартири, а ОСОБА_4 зобов`язався прийняти і оплатити квартири.

-На підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв прийняв кошти в розмірі 98 200 доларів США.

-Основний договір купівлі-продажу квартири, у визначений в п. 1 Попереднього договору не укладений, кошти в сумі та строк, визначений п. 5 Попереднього договору не повернуті.

-Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_4 просить визнати борг в сумі 3 597 066,00 грн., що еквівалентно 98 200 доларів США по курсу долара 36,63 грн., станом на 01.05.2024.

-Оскільки основний договір між Кредитором та Боржником не були укладені у строк до 30.08.2019, і протягом місяця від зазначеної дати кошти Кредитору повернуто не було, кредитором нараховано 3% річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 494 818,31 грн., інфляційні втрати в сумі 2 030 681,65 грн. за період з 01.10.2019 по 01.05.2024.

-Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора № 01-28/442 від 23.05.2024 зазначив, що до реєстру вимог кредитоірв можуть бути включені грошові вимоги ОСОБА_4 в сумі 3 835 600,68 грн. (3 829 544,68 грн. - авансового платежу за договором (98 200,00 доларів США по курсу НБУ 38,9974 грн. за 1 долар США станом на 01.04.2024 - дату відкриття провадженян у справі про банкрутство та судовий збір в сумі 6 056,00 грн), інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість в іноземній валюті не нараховуються.

-Боржник згідно повідомлення щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_4 від 20.05.2024 зазанчив, що грошових зобов"язань перед ОСОБА_4 не має, кошти йому повернув.

- 30.11.2018 між ОСОБА_4 (Покупець) та ОСОБА_1 (Продавець) було укладено Попередній договір.

-Згідно п. 1 Попереднього договору, у строк до 30 вересня 2019 року Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити: двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 41,9 кв.м.; двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 (двадцять дев`ять) загальною площею 41,9 кв.м.; двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 42,8 кв.м.; двокімнатну квартиру АДРЕСА_6 квартиру №49 (сорок дев`ять) загальною площею 41,9 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, за кадастровим номером 3222486200:03:006:0032, що розташована в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області по АДРЕСА_2, та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення, та електропостачання) у порядку та на умовах, передбачених цим та Основним договором.

-Згідно п. 4 Попереднього договору, при укладені цього договору Сторони, однаково розуміючи, що цей договір носить характер організаційних відносин, керуючись ст. 3, ст. 6 ЦК України, дійшли згоди про те, що Покупець передав, а Продавець прийняв кошти в розмірі 98 200 (дев`яносто вісім тисяч двісті) доларів США. Залишок коштів у сумі 45 (сорок п`ять) доларів США Покупець зобов`язується сплатити Продавцеві у термін до 30 (тридцятого) вересня 2019 (дві тисячі дев`ятнадцятого) року.

-У відповідності до п. 5 Договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу вищевказаних квартир у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або будівництва визнання об`єкта будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкта будівництва побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцеві одержану від нього відповідно до п. 4 цього договору суму. Цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і набуває чинності з моменту його підписання (п. 10 Попереднього договору).

5. ОСОБА_5 звернувся з заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 2 072 748,63 грн., з яких 1 463 368,50 грн. - основний борг, 102 435,83 грн. - 3% річних, 506 943,80 грн. інфляційних втрат.

-Вказана заява мотивована тим, що 14.03.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений Попередній договір, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 зобов`язався в строк до 31.12.2021 передати у власність ОСОБА_5 з укладенням договору купівлі-продажу квартири, а ОСОБА_5 зобов`язався прийняти і оплатити нежитлове приміщення.

-На підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв прийняв кошти в розмірі 39 950 доларів США.

-Основний договір купівлі-продажу квартири, у визначений в п. 1 Попереднього договору не укладений, кошти в сумі та строк, визначений п. 5 Попереднього договору не повернуті.

-Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_5 просить визнати борг в сумі 1 463 368,50 грн., що еквівалентно 39 950 доларів США по курсу долара 36,63 грн., станом на 01.05.2024.

-Оскільки основний договір між Кредитором та Боржником не були укладені у строк до 30.08.2019, і протягом місяця від зазначеної дати кошти Кредитору повернуто не було, кредитором нараховано 3% річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 102 435,83 грн., інфляційні втрати в сумі 506 943,80 грн. за період з 01.01.2022 по 01.05.2024.

-Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора № 01-28/431 від 23.05.2024 зазначив, що до реєстру вимог кредиторів можуть бути включені грошові вимоги ОСОБА_5 в сумі 1 564 002,13 грн. (1 557 946,13 грн. - авансового платежу за договором (39 950,00 доларів США по курсу НБУ 38,9974 грн. за 1 долар США станом на 01.04.2024 - дату відкриття провадженян у справі про банкрутство та судовий збір в сумі 6 056,00 грн), інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість в іноземній валюті не нараховуються.

-Боржник згідно повідомлення щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_5 від 20.05.2024 зазанчив, що грошові вимоги ОСОБА_5 визнає в повному обсязі в повному обсязі в сумі 2 072 748,13 грн.

- 14.03.2021 між ОСОБА_5 (Покупець) та ОСОБА_1 (Продавець) було укладено Попередній договір.

-Згідно п. 1 Попереднього договору, у строк до 31 грудня 2021 року Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість нежитлового приміщення, загальною площею 90 кв.м., у житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, за кадастровим номером 3222486200:03:006:0032, що розташована в АДРЕСА_2 , та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення, та електропостачання) у порядку та на умовах, передбачених цим та Основним договором.

-Згідно п. 4 Попереднього договору, при укладені цього договору Сторони, однаково розуміючи, що цей договір носить характер організаційних відносин, керуючись ст. 3, ст. 6 ЦК України, дійшли згоди про те, що Покупець передав, а Продавець прийняв кошти в розмірі 39 950 (тридцять дев`ять тисяч, дев`ятсот п`ятдесят) доларів США.

-Залишок коштів у сумі 50 (п`ятдесят) доларів США Покупець зобов`язується сплатити Продавцеві у термін до 31 (тридцять першого) грудня 2021 (дві тисячі двадцять першого) року.

-У відповідності до п. 5 Договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу нежитлового приміщення у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або будівництва визнання об`єкта будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкта будівництва побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцеві одержану від нього відповідно до п. 4 цього договору суму. Цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і набуває чинності з моменту його підписання (п. 10 Попереднього договору).

6. ОСОБА_6 звернувся з заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 2 695 349,84 грн., з яких 1 902 928,50 грн. - основний борг, 133 204,96 грн. - 3% річних, 659 216,88 грн. інфляційних втрат.

-Вказана заява мотивована тим, що 14.03.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був укладений Попередній договір, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 зобов`язався в строк до 31.12.2021 передати у власність ОСОБА_6 з укладенням договору купівлі-продажу квартири, а ОСОБА_6 зобов`язався прийняти і оплатити нежитлове приміщення.

-На підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв кошти в розмірі 51 950 доларів США.

-Основний договір купівлі-продажу квартири, у визначений в п. 1 Попереднього договору не укладений, кошти в сумі та строк, визначений п. 5 Попереднього договору не повернуті.

-Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_6 просить визнати борг в сумі 1 902 928,00 грн., що еквівалентно 51 950 доларів США по курсу долара 36,63 грн., станом на 01.05.2024.

-Оскільки основний договір між Кредитором та Боржником не були укладені у строк до 31.12.2021, і протягом місяця від зазначеної дати кошти Кредитору повернуто не було, кредитором нараховано 3% річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 133 204,96 грн., інфляційні втрати в сумі 659 216,88 грн. за період з 01.01.2022 по 01.05.2024.

-Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора № 01-28/432 від 23.05.2024 зазначив, що до реєстру вимог кредиторів можуть бути включені грошові вимоги ОСОБА_6 в сумі 2 031 970,93 грн. (2 025 914,00 грн. - авансового платежу за договором (39 950,00 доларів США по курсу НБУ 38,9974 грн. за 1 долар США станом на 01.04.2024 - дату відкриття провадженян у справі про банкрутство та судовий збір в сумі 6 056,00 грн), інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість в іноземній валюті не нараховуються.

-Боржник згідно повідомлення щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_6 від 20.05.2024 зазначив, що грошові вимоги ОСОБА_6 визнає в повному обсязі в повному обсязі в сумі 2 695 349,84 грн.

-14.03.2021 між ОСОБА_6 (Покупець) та ОСОБА_1 (Продавець) було укладено Попередній договір.

-Згідно п. 1 Попереднього договору, у строк до 31 грудня 2021 року Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість нежитлового приміщення, загальною площею 117 кв.м., у житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, за кадастровим номером 3222486200:03:006:0032, що розташована в АДРЕСА_2 , та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення, та електропостачання) у порядку та на умовах, передбачених цим та Основним договором.

-Згідно п. 4 Попереднього договору, при укладені цього договору Сторони, однаково розуміючи, що цей договір носить характер організаційних відносин, керуючись ст. 3, ст. 6 ЦК України, дійшли згоди про те, що Покупець передав, а Продавець прийняв кошти в розмірі 51 950 (п"ятдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) доларів США.

-Залишок коштів у сумі 50 (п`ятдесят) доларів США Покупець зобов`язується сплатити Продавцеві у термін до 31 (тридцять першого) грудня 2021 (дві тисячі двадцять першого) року.

-У відповідності до п. 5 Договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу нежитлового приміщення у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або будівництва визнання об`єкта будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкта будівництва побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцеві одержану від нього відповідно до п. 4 цього договору суму. Цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і набуває чинності з моменту його підписання (п. 10 Попереднього договору).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.06.2024, серед іншого, відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Андрєєва М.А. від 09.06.2024 про витребування доказів, викладене у запереченні на заяву про грошові вимоги Адвокатського об`єднання "А.С.-Груп". Заяву Адвокатського об`єднання "А.С. - Груп" від 01.05.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 997 741,62 грн. задоволено.

Визнано грошові вимоги Адвокатського об`єднання "А.С. - Груп" (вул. Урлівська, буд. 11-А, кв. 218, м. Київ, 02081, код 43550106) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 997 741,62 грн. основного боргу (друга черга задоволення) та 6 056 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).

Відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Андрєєва М.А. від 07.06.2024 про витребування доказів на підтвердження грошових вимог ОСОБА_2 . Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 01.05.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 1 482 384,78 грн.

Відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_5 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 2 072 748,63 грн.

8. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.07.2024, серед іншого, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 від 01.05.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 2 695 349,84 грн.

9. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.09.2024, серед іншого, встановлено перелік та розмір не визнаних судом вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , зокрема:

- ОСОБА_5 з грошовими вимогами у розмірі 2 072 748,63 грн.;

- ОСОБА_6 з грошовими вимогами у розмірі 2 695 349,84 грн.

10. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28 червня 2024 року у справі № 902/1014/23 в частині розгляду вимог кредиторів: Адвокатського об`єднання "А.С.-Груп", ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишено без змін. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15 липня 2024 року у справі № 902/1014/23 в частині розгляду вимог кредитора ОСОБА_6 залишено без змін. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05 вересня 2024 року у справі №902/1014/23 змінено в частині встановленого переліку та розміру не визнаних судом вимог кредиторів (п. 9 резолютивної частини) шляхом зазначення серед невизнаних вимог: ОСОБА_2 у розмірі 1417581,00 грн основного боргу, 32118,89 грн 3 % річних, 32684,89 грн інфляційних втрат. В інших частинах ухвалу суду від 05 вересня 2024 у справі № 902/1014/23 залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.06.2024, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.07.2024, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.09.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №902/1014/23, в якій скаржник просить суд скасувати вказані судові рішення в частині відмови в задоволенні заяв ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог та направити справу №902/1014/23 у відповідній частині на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

11.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник посилається на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень неправильно застосовані норми матеріального права та порушенні норми процесуального права, а саме:

- судами порушено пункт 4 частини 3 статті 2, частину 1 статті 3, статтю 11, статтю 13, частину 4 статті 74, частини 1, 2 статті 75, статтю 79, частину 1 статті 86, частини 4, 5 статті 236 ГПК України;

- судами недотримано норми матеріального права - статті 15 16 235 ЦК України, статтю 1, частину 4 статті 7, частини 1, 3, 6 статті 45, частину 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вказує, що судами не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах Верховного Суду, зокрема:

- у постанові від 18.04 2024 у справі № 921/644/21 (щодо застосування ч.ч.1, 2 ст. 75, ст. 79 ГПК України);

- у постанові від 21.09.2022 у справі № 904/3469/21 (щодо застосування пункту 4 частини 3 статті 2, частини 4 статті 74, частина 1 статті 75, статті 86 ГПК України);

- у постанові: від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 03.11.2021 у справі № 918/1226/20 (щодо застосування статті 235 ЦК України).

Скаржник вказує, що не з`ясування судом апеляційної інстанції обставин справи та неналежне дослідження пов`язаних з аргументами боржника, кредиторів доказів свідчить про порушення норм процесуального права, а саме ст.ст. 13, 86, ч. 5 ст. 236 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду цієї справи, наслідком якого став передчасний висновок судів у відмові в задоволенні заяв ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. Відзиву не надано.

13. ОСОБА_7 подано письмові пояснення з проханням залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій без змін.

Провадження у Верховному Суді

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №902/1014/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025.

15. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2025 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.06.2024, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.07.2024, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.09.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №902/1014/23 та призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №902/1014/23 на 26 лютого 2025 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №902/1014/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025.

17. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2025 року відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 , яка подана на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.06.2024, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.07.2024, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.09.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №902/1014/23 на 12 березня 2025 року о 12:50 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

18. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2025 року оголошено перерву в судовому засіданні у справі №902/1014/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.06.2024, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.07.2024, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.09.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 до 02 квітня 2025 року о 12:50 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

20. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

21. Предметом касаційного розгляду є правомірність рішення попередніх судових інстанцій за результатами розгляду кредиторських заяв ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що ґрунтуються на попередніх договорах купівлі-продажу, укладених в простій письмовій формі.

22. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45- 47 122 КУзПБ КУзПБ.

23. Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

24. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна (абзац сьомий частини другої статті 45 КУзПБ).

25. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду (абзац другий частини шостої статті 45 КУзПБ).

26. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абзаци третій-четвертий) частини шостої статті 45 КУзПБ).

27. Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, у відповідності до наведених вище норм, має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

28. Згідно усталеної практики Верховного Суду, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15; постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 30.11.2023 у справі №910/2423/23, від 01.02.2024 у справі № 910/3835/22, від 29.02.2024 у справі №908/2586/22 та багатьох інших).

29. Водночас Верховний Суд, зокрема, у постанові від 22.12.2022 у справі №910/14923/20 наголосив, що для запобігання визнанню необґрунтованих вимог до боржника та порушенню цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

30. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

31. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

32. У цій справі грошові вимоги наведених у п. 21 цієї постанови кредиторів ґрунтуються на попередніх договорах купівлі-продажу, укладених в простій письмовій формі.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори.

34. Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

35. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

36. Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

37. За приписами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

38. Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

39. Згідно з ч. 1 - 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

40. Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

41. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі №401/3856/16-ц зроблено висновки про те, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (частина перша статті 635 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦК України). Суд апеляційної інстанції встановив, що попередній договір, який підлягав нотаріальному посвідченню, був підписаний сторонами без додержання встановленої законом форми договору. З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на нікчемність попереднього договору.

42. Оскільки, цивільним законодавством вимагається укладення попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна у тій самій формі, що і основний договір, тобто у письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням, відтак, Попередній договір мав бути укладений в тій самій формі, що і основний договір, тобто у письмовій формі і нотаріально посвідчений.

43. Згідно положень ст. 220 ЦК України вбачається, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

44. Статтею 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

45. Відповідно до положень ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

46. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

47. Отже, є правильними висновки попередніх судових інстанції про те, що у зв`язку з недотриманням вимог щодо форми укладання правочину (нотаріальне посвідчення), Попередні договори купівлі-продажу квартир та нежитлових приміщень, які укладені між боржником та серед інших, із ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є нікчемними і не створють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

48. Встановивши відсутність права вимоги до боржника ОСОБА_1 за Попередніми договорами купівлі-продажу, суди попередніх інстанцій дійшли до правильних висновків про те, що вказані заяви з грошовими вимогами до боржника не підтверджені належними та допустимими доказами, а спірні договори є нікчемними, відповідно, такі вимоги підлягають відхиленню.

49. Суди правильно застосували до наведених кредиторських вимог підвищенний стандарт доказування, оскільки встановили із тексту Попередніх договорів, що грошові кошти у відповідних розмірах передані від покупця до продавця фактично "з рук в руки". Визнання боржником, як учасником договору, факту передачі коштів не є для суду обставиною, яка не потребує доказування, зважаючи на відсутність нотаріального посвідчення таких правочинів, зумовлює необхідність доказування не тільки факту передачі коштів (нотаріус діє як податковий агент), а і дати їх укладення, дійсність підписів учасників тощо.

50. Таким чином, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не підтвердилися.

51. Посилання скаржника на те, що при ухвалені оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, що перераховані у касаційній скарзі, також підлягають відхиленню.

52. Верховний Суд виходить з того, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

53. Правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.

54. Висновки у зазначених скаржником справах та у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

55. Інші аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права в контексті повноти оцінки доказів та встановлення обставин справи підлягають відхиленню як такі, що зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин.

56. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

57. Зі змісту судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку наданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду цього господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73- 80 86 300 ГПК України.

58. Отже, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку не отримали підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог - відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

59. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що оскаржувані судові рішення прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

60. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

61. На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржуваних рішень попередніх судових інстанцій у цій справі без змін.

Керуючись статтями 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.06.2024, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.07.2024, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.09.2024, з урахуванням змін внесених постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024, та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №902/1014/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков