Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.08.2019 року у справі №910/17070/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/17070/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І. Б. - (головуючий), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О. В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "ІВК ВІТРОТЕКТ-БІОРЕАГЕНТ ЛТД" - Осколков І. Л., адвокат (ордер від 09.08.2019),

відповідача - Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Масляник С. В., заст. начальника юрид. відділу (дов. від
05.02.2019),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІВК ВІТРОТЕКТ-БІОРЕАГЕНТ ЛТД" (далі - ТОВ "ІВК ВІТРОТЕКТ-БІОРЕАГЕНТ ЛТД") (попереднє найменування - ТОВ "Рамінтек Лтд")

на рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2018 (суддя Підченко Ю. О.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 (головуючий суддя: Коротун О. М., судді: Смірнова Л. Г., Дідиченко М. А.)

у справі № 910/17070/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рамінтек ЛТД" (далі - ТОВ "Рамінтек ЛТД")

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

про визнання недійсним та скасування рішення.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Рамінтек ЛТД" (яким змінено найменування на ТОВ "ІВК ВІТРОТЕКТ-БІОРЕАГЕНТ ЛТД") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відділення про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення від
17.10.2018 № 60/26-р/к у справі № 69/9-р-02-02-2018 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Позовні вимоги мотивовано тим, що Рішення АМК підлягає визнанню недійсним та скасуванню з огляду на: неповне та необ'єктивне дослідження матеріалів антимонопольної справи, встановлення не всіх обставин, що мають значення для правильного її вирішення щодо наявності можливих ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції в діях позивача, зокрема про неправомірне використання частини (фірмового) найменування "Рамінтек".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 у справі № 910/17070/18, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судові акти попередніх інстанцій мотивовані відсутністю передбачених законом підстав для визнання зазначеного Рішення АМК недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "ІВК ВІТРОТЕКТ-БІОРЕАГЕНТ ЛТД" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 зі справи № 910/17070/18, в якій просить Cуд скасувати зазначені судові акти; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій у розгляді справи порушені норми матеріального та процесуального права; поверхнево, не в повній мірі встановлені та досліджені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи; взяті за основу доводи лише Відділення та залишені поза увагою доводи позивача про наступне:

- відповідач поклав в основу спірного рішення лише окремі відповіді суб'єктів господарювання без врахування контексту, в якому були викладені наявні пояснення. Однак, на думку скаржника, жодного сплутування та змішування діяльності не було й не могло бути, враховуючи специфіку ринку, а також й те, що ТОВ "Інноваційно-виробнича компанія "Рамінтек" та позивач виробляли та реалізовували продукцію в різні проміжки часу;

- Відділенням не досліджувалися обставини складання накладної від 02.10.2017 №, реальність звернення ТОВ "Малікас-Мєд", подання будь-яких звернень, скарг ТОВ "Малікас-Мєд" щодо сплутування діяльності позивача із діяльністю ТОВ "Інноваційно-виробнича компанія "Рамінтек". Скаржник також зазначає, що накладна ніким не завірена;

- проігноровані доводи скаржника, що саме він має пріоритет на використання позначення "Рамінтек" та "Ramintek", оскільки за висновками формальних експертиз від 25.09.2018, заявки позивача на реєстрацію знаків для товарів і послуг (поданні останнім 22.12.2017) відповідають вимогам статті 7 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.1993 № 3689-XII (далі-Закон № 3689-XII);

- залишені поза увагою обставини наявності корпоративного конфлікту між учасниками ТОВ "Інноваційно-виробнича компанія "Рамінтек", ряду судових спорів між ними з цього приводу, а також відсутності у названого Товариства права на звернення до Відділення, у зв'язку з відсутністю необхідного обсягу повноважень в особи, яка підписала скаргу (заяву) про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Доводи інших учасників справи

Відділення у відзиві на касаційну скаргу просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про законність та обґрунтованість судових актів попередніх інстанцій.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.

Рішенням АМК:

- визнано, що ТОВ "Рамінтек ЛТД" (позивач у справі № 910/17070/18) вчинило порушення, передбачене статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.1996 № 236/96-ВР (далі-Закон № 236/96-ВР) у вигляді неправомірного використання частини комерційного (фірмового) найменування "Рамінтек" у власній назві, доменному імені сайту та електронній адресі без дозволу (згоди) ТОВ "Інноваційно-виробнича компанія "Рамінтек", яке раніше почало використовувати її в господарській діяльності, що призвело до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання;

- за порушення, викладене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до частини першої статті 21 Закону № 236/96-ВР, накладено на ТОВ "Рамінтек ЛТД" штраф у розмірі 68 000,00 грн;

- зобов'язано ТОВ "Рамінтек ЛТД" припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зазначене в пункті 1 цього рішення, шляхом вилучення протягом 30 календарних днів з дня отримання цього рішення з власної назви, електронної адреси доменного імені сайту, в тому числі його наповнення, частини комерційного (фірмового) найменування "Рамінтек" та зобов'язано не використовувати його у власній господарській діяльності, про що проінформувати Відділення з наданням підтверджуючих документів.

Відповідно до змісту Рішення АМК висновки Відділення ґрунтуються, зокрема, на такому:

- Відділення, у зв'язку з розглядом заяви ТОВ "Інноваційно-виробнича компанія "Рамінтек" (далі - ТОВ "ІВК "Рамінтек") від 28.08.2017 б/н, в межах дослідження на предмет наявності або відсутності ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції в діях ТОВ "Рамінтек ЛТД", з метою об'єктивного та всебічного розгляду справи, а також для аналізу сприйняття споживачами (покупцями) інформації на досліджуваному ринку, проведено опитування, шляхом листування споживачів імуноферментних тестів для діагностики інфекційних, паразитарних та алергічних захворювань людини, серед яких комунальні підприємства, державні установи, суб'єкти господарювання (обласні та міські лікарні, диспансери, поліклініки, консультативно-діагностичні, клінічні центри, лабораторії тощо);

- за результатами аналізу інформації, отриманої в ході опитування Відділенням встановлено, що більшість респондентів, надавших відповіді, зазначили про схожість в цілому комерційного найменування ТОВ "ІВК "Рамінтек" та ТОВ "Рамінтек ЛТД". При цьому, з огляду на зазначену схожість, деякі респонденти вказали на існування можливого сплутування цих найменувань. Інші респонденти повідомили, що вони б могли помилково придбати аналогічні товари у ТОВ "Рамінтек ЛТД", якщо раніше постачальником таких товарів було ТОВ "ІВК "Рамінтек". Поряд з цим, у листах ТОВ "Євролаб" від 10.08.2018 № 115/08/18, ПП" "Колар-СВ" від 03.08.2018 № 03/08-01, ТОВ "Діасервіс" від 06.08.2018 № 89/ЮВ (підприємства, що спеціалізуються на фармацевтичних препаратах) останні вказали, що комерційні найменування ТОВ "ІВК "Рамінтек" та ТОВ "Рамінтек ЛТД" є в цілому схожими та їх можна сплутати;

- оскільки, незважаючи на окрему різницю елементів, комерційне найменування ТОВ "Рамінтек ЛТД" асоціюється в цілому з комерційним найменуванням ТОВ "ІВК " Рамінтек", а окремі опитувані вважають їх схожими настільки, що їх можна сплутати, то використання відповідачем слова "Рамінтек" у своїй господарській діяльності може призвести до змішування з діяльністю заявника, який раніше почав таке використання;

- крім того, відповідно до інформації, повідомленої ТОВ "Екомед" листом від
03.08.2018 № 261, ТОВ "ІВК "Рамінтек" здійснювало реалізацію своєї продукції ТОВ "Екомед" з 16.05.2013 по 05.05.2017. Водночас дата реєстрації ТОВ "Рамінтек ЛТД" - 20.04.2017. Отже, ТОВ "Рамінтек ЛТД" та ТОВ "ІВК "Рамінтек" здійснювали реалізацію аналогічної продукції, тобто діяли на одному ринку, що давало змогу потенційним споживачам обирати між їх товарами; ТОВ "Рамінтек ЛТД" і ТОВ "ІВК " Рамінтек" є конкурентами на ринках виробництва та реалізації імуноферментних тестів для діагностики захворювань людини;

- листом від 11.12.2017 № 15 ТОВ "Рамінтек ЛТД" повідомило Відділення про те, що в жовтні 2017 року здійснювало реалізацію своєї продукції, зокрема ТОВ "Малікс-Мєд", що підтверджується видатковими накладними. Разом із тим, серед покупців ТОВ "ІВК "Рамінтек" зазначений суб'єкт господарювання відсутній. При цьому, ТОВ "Малікс-Мєд" звернулося до ТОВ "ІВК "Рамінтек" щодо наявних розбіжностей в отриманій видатковій накладній від 02.10.2017 № ТР-0001062, оскільки згідно з текстом листа від 04.10.2017, в зазначеній накладній в якості постачальника вказано ТОВ "ІВК "Рамінтек", проте накладна засвідчена печаткою ТОВ "Рамінтек ЛТД", а особою, що виписала накладну вказано Мургу О. М. ТОВ "ІВК " Рамінтек" повідомило ТОВ "Малікс-Мєд", що не виготовляло видаткову накладну від
02.10.2017 № ТР-0001062. На підтвердження зазначеного листа наявна копія електронного листа, надісланого бухгалтером ТОВ "Малікс-Мєд", з електронної адреси: buhl@maliksmed. com, яка, відповідно до доменного ім'я maliksmed. com належить ТОВ "Малікс-Мєд ". Отже, ТОВ "Малікс-Мєд", купуючи продукцію у ТОВ "Рамінтек ЛТД", за умови виникнення питань щодо документації звернулося саме до ТОВ "ІВК "Рамінтек", що підтверджує факт змішування діяльності ТОВ "Рамінтек ЛТД" з діяльністю ТОВ "ІВК "Рамінтек", яке раніше почало використовувати в своїй діяльності позначення (слова) "Рамінтек". Вказане узгоджується з диспозицією статті 4 Закону № 236/96-ВР;

- ТОВ "Рамінтек ЛТД" зареєстровано 20.04.2017, а ТОВ "ІВК "Рамінтек" почало використовувати комерційне найменування "Рамінтек" на 8 років раніше (з моменту своєї реєстрації - з 06.07.2009);

- відповідно до інформації, наданої ТОВ "ІВК "Рамінтек ", назва "Рамінтек" є штучноствореною. Вона утворена від перших літер прізвища головного засновника Раєвської Галини Євгенівни - "РА ", поєднаних за допомогою літери "М" із комбінацією літер "ІН ", що входять до слова "Інноваційно", яке є частиною комерційної назви заявника та комбінації літер "ТЕК", що входять до англійського слова "technology" і читається як [текнолоджі];

- ТОВ "Рамінтек ЛТД" повідомило Відділення про те, що назва ТОВ "Рамінтек ЛТД" обрана на власний розсуд засновника Товариства. Вказана назва відповідає вимогам до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 05.03.2012 № 368/5, про що свідчить державна реєстрація даного Товариства. При цьому, варто зауважити, що чинним законодавством України не передбачено заборони на використання назви товариства, яка обрана на власний розсуд його засновника;

- при цьому, керівник ТОВ "Рамінтек ЛТД" - Мурга О. М. зазначив, що не отримував дозволів (згоди) від ТОВ "ІВК "Рамінтек" на використання комерційної назви "Рамінтек" і про наміри щодо створення суб'єкта господарювання з аналогічною назвою та видами діяльності не повідомляв;

- з огляду на зазначене Відділенням зроблено висновок про те, що ТОВ "Рамінтек ЛТД" вчинило порушення, передбачене статтею 4 Закону № 236/96-ВР, що призвело до неправомірного використання частини комерційного (фірмового) найменування "Рамінтек" у власній назві, доменному імені сайту та електронній адресі без дозволу (згоди) ТОВ "ІВК "Рамінтек", яке має пріоритет щодо використання цього позначення;

- за результатом збирання та аналізу доказів у справі № 69/9-р-02-02-18 складено подання від 20.09.2018 № 60-03/116п про попередні висновки в зазначеній справі, копію якого надіслано ТОВ "Рамінтек ЛТД" листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 20.09.2018 № 0303506533166. Жодних заперечень або зауважень від ТОВ "Рамінтек ЛТД" до Відділення не надходило.

Крім того, попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Відділення в рамках розгляду заяви ТОВ "ІВК "Рамінтек" була здійснена відповідна її перевірка на відповідність приписам пунктів 17 та 18 "Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України", затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від
19.04.1994 № 5 (далі - Правила № 5). Відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті ДП "Інформаційно-ресурсний центр" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що станом на день подання заяви керівником та особою, уповноваженою на підписання документів від ТОВ "ІВК "Рамінтек" з 01.06.2017 (згідно зі Статутом) є ОСОБА_3. А тому Відділення правомірного виходило з того, що подана заява від імені ТОВ "ІВК "Рамінтек" підписана належною особою. Доказів протилежного (щодо керівника), на час звернення з указаною заявою, матеріали справи не містять. При цьому заяви осіб, які не мають права їх подавати згідно з абзацом третім пункту 17 Правил № 5, органами Комітету не розглядаються, що не є перешкодою для проведення, в разі необхідності, за власною ініціативою органів Комітету розслідування щодо фактів, викладених у такій заяві.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Паризька конвенція про охорону промислової власності (ратифікована Україною
25.12.1991):

стаття 8:

- фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.

Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):

абзаци 1 і 2 частини першої та абзаци 1 і 2 частини другої статті 90:

- юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву;

найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності;

- юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування;

- комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом;

стаття 489:

- правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності;

- право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки;

- відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом;

- особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Господарський кодекс України (далі - ГК України):

стаття 32:

- недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності;

- недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання, створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті;

- недобросовісна конкуренція тягне за собою юридичну відповідальність осіб, якщо їх дії мають негативний вплив на конкуренцію на території України, незалежно від того, де вчинено такі дії.

Закон України "Про Антимонопольний комітет України":

пункт 1 статті 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

пункти 1 та 2 частини першої статті 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

частина перша статті 19:

- під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.

Закон № 236/96-ВР:

частина перша стаття 1:

- недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.1996 № 236/96-ВР (далі-Закон № 236/96-ВР) у вигляді неправомірного використання частини комерційного (фірмового) найменування "Рамінтек";

частина перша статті 4:

- неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання;

стаття 20:

- вчинення дій, визначених статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.1996 № 236/96-ВР (далі-Закон № 236/96-ВР) у вигляді неправомірного використання частини комерційного (фірмового) найменування "Рамінтек" як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.1996 № 236/96-ВР (далі-Закон № 236/96-ВР) у вигляді неправомірного використання частини комерційного (фірмового) найменування "Рамінтек";

стаття 21:

- вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.1996 № 236/96-ВР (далі-Закон № 236/96-ВР) у вигляді неправомірного використання частини комерційного (фірмового) найменування "Рамінтек" як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі й порядку, передбачених статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.1996 № 236/96-ВР (далі-Закон № 236/96-ВР) у вигляді неправомірного використання частини комерційного (фірмового) найменування "Рамінтек" та Законом України "Про захист економічної конкуренції";

частина перша статті 30:

- органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про, зокрема, визнання факту недобросовісної конкуренції і накладення штрафів.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" 11.01.2001 № 2210-III (далі-Закон № 2210-ІІІ):

стаття 41:

- доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність);

частина перша статті 59:

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

ГПК України:

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

частини перша, друга статті 79:

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;

- питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

частини перша, друга, третя статті 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом спору у даній справі є питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування (визнання недійсним) Рішення АМК.

Так, частиною першою статті 1 Закону № 236/96-ВР встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії в конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Згідно з частиною першою статтею 4 України № 236/96-ВР неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

Вчинення дій, визначених Закон України "Про захист економічної конкуренції" 11.01.2001 № 2210-III (далі-Закон № 2210-ІІІ як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену Закон України "Про захист економічної конкуренції" 11.01.2001 № 2210-III (далі-Закон № 2210-ІІІ (стаття 20 Закону № 236/96-ВР).

Поряд із цим згідно з вимогами Закон України "Про захист економічної конкуренції" 11.01.2001 № 2210-III (далі-Закон № 2210-ІІІ вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених Закон України "Про захист економічної конкуренції" 11.01.2001 № 2210-III (далі-Закон № 2210-ІІІ як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Місцевий та апеляційний господарські суди дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, встановивши, що висновок Відділення щодо неправомірного використання частини комерційного (фірмового) найменування "Рамінтек" позивачем у власній назві, доменному імені сайту та електронній адресі без дозволу (згоди) ТОВ "ІВК "Рамінтек", яке раніше почало використовувати її у господарській діяльності, що призвело до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання, не спростований позивачем, з урахуванням повноважень Відділення щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, - дійшли обґрунтованих висновків про прийняття відповідачем оспорюваного Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та про відсутність підстав для визнання його недійсним.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують з огляду на таке.

Статтею 489 ЦК України встановлено, зокрема, що правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. Тобто обсяг правової охорони комерційного найменування поставлено в залежність від того, чи може використання спірного комерційного найменування вводити в оману споживача.

Поряд із цим, судами встановлено, що результати письмового опитування, здійсненного в ході перевірки Відділенням показали в більшості випадків схожість в комерційних найменуваннях ТОВ "ІВК "Рамінтек" та ТОВ "Рамінтек ЛТД", а також можливість сплутування цих найменувань, що підтверджується матеріалами справи.

Аргументи скаржника про те, що суди, залишаючи без задоволення позов, взяли за основу лише доводи відповідача Судом до уваги не беруться враховуючи, що доводам скаржника була надана оцінка попередніми судовими інстанціями, що підтверджується змістом зазначених рішень.

З приводу доводів скаржника про те, що позивач та ТОВ "ІВК "Рамінтек" виробляли та реалізовували продукцію в різні проміжки часу, Суд зазначає таке.

Так, Суд погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про одночасність таких дій, зважаючи на встановлення судами обставин, зокрема щодо дат реєстрації ТОВ "ІВК "Рамінтек" та ТОВ "Рамінтек ЛТД" і здійснення господарської діяльності цих підприємств з реалізації аналогічної продукції. Вказане підтверджується, зокрема і встановленими судами обставинами реалізації ТОВ "ІВК "Рамінтек" відповідної продукції на користь ТОВ "Екомед" у період з 16.05.2013 по
05.05.2017 (лист від 03.08.2018 № 261), в той час як датою реєстрації ТОВ "Рамінтек ЛТД" є 20.04.2017.

Скаржником у касаційній скарзі зазначається також про те, що судами проігноровані його доводи з приводу недослідження Відділенням обставин складання накладної від 02.10.2017 № TP-0001062, проте зазначені доводи скаржника (спрямовані на переоцінку доказів), Суд касаційної інстанції не приймає, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені приписами статті 300 ГПК України.

З приводу доводів скаржника щодо його пріоритетного права на позначення "Рамінтек" та знак "Ramintek", Суд зазначає таке.

Комерційне (фірмове) найменування необхідно відрізняти від найменування юридичної особи (частина 1 статті 90 ЦК України); найменування юридичної особи не є об'єктом права інтелектуальної власності, оскільки пов'язані з його використанням правовідносини регулюються переважно нормами корпоративного законодавства, а також законодавства, яке регулює відносини пов'язані із державною реєстрацією юридичної особи, її участю в судових спорах, сплатою податків.

Фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака (стаття 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності).

Порядок набуття прав на комерційне (фірмове) найменування не передбачає виконання формальних процедур реєстрації та набуття статусу об'єкта інтелектуальної власності для виникнення однойменного об'єкта правової охорони.

З огляду на наведене, можуть бути визнані актом недобросовісної конкуренції будь-які дії, здатні викликати змішування відносно підприємства, товарів чи промислової або торговельної діяльності конкурента, в тому числі й дії, пов'язані з використанням позначень, які у встановленому порядку не було зареєстровано як об'єкти інтелектуальної власності (торговельні марки; промислові зразки, тощо).

Крім того, поняття "пріоритет", яке в Законі № 236/96-ВР використовується в розумінні переважного права на користування результатами правомірної, добросовісної та чесної підприємницької діяльності, з огляду на відмінності в сферах регулювання за своїм правовим змістом не є тотожним поняттю "пріоритет" за Законами України "Про охорону прав на промислові зразки" від 15.12.1993 № 3688-XII, "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15.12.1993 №3687-XII, "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.1993 №3689-XII, які визначають пріоритет як першість заявки про реєстрацію відповідних прав, про що зазначає скаржник.

Реалізація положень наведених законодавчих приписів не пов'язана з наявністю чи відсутністю в особи, яка вважає свої права порушеними, охоронного документа, оскільки останні забезпечують захист від недобросовісної конкуренції, виходячи з першості у використанні позначення, що сприяє індивідуалізації суб'єкта господарювання. А тому посилання скаржника на висновки формальних експертиз за результатами розгляду заявок позивача на реєстрацію знаків для товарів і послуг, правомірно відхилені судами як безпідставні. При цьому, Суд також зазначає, що позивачем не доведено, а судами не встановлено обставин щодо видачі позивачу свідоцтв на знаки для товарів і послуг за результатами розгляду таких заявок позивача.

Отже, посилання скаржника, у даному випадку, на приписи Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" є необґрунтованими, у зв'язку з встановленням Відділенням ознак порушення, передбаченого статті 4 Закону № 236/96-ВР.

Як зазначено вище, ТОВ "ІВК "Рамінтек" зареєстроване і почало використовувати позначення "Рамінтек" та "Ramintek" на вісім років раніше позивача, що спростовує його доводи з приводу пріоритетності з використання.

Стосовно доводів скаржника про наявність корпоративного конфлікту та відсутність у ОСОБА_3 на момент звернення ТОВ "ІВК "Рамінтек" права на подання скарги (заяви про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції) до Відділення, Суд виходить з такого.

Відділенням здійснено перевірку відповідності заяви приписам пункту 17 та 18 Правил № 5, розміщеної на веб-сайті ДП "Інформаційно-ресурсний центр" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань й встановлено, що станом на день подання заяви керівником та підписантом ТОВ "ІВК "Рамінтек" з 01.06.2017 (згідно зі Статутом) є ОСОБА_3. У зв'язку з чим, як зазначено судами попередніх інстанцій, Відділення правомірного виходило з того, що подана заява підписана належною особою. Доказів протилежного (щодо керівника), як вірно встановлено судами, на час звернення з указаною заявою, матеріали справи не містять.

Наявність корпоративного спору між учасниками ТОВ "ІВК "Рамінтек" не є предметом розгляду у цій справі, не було предметом розгляду заяви ТОВ "ІВК "Рамінтек" від
28.08.2017 б/н, та розпочатої Відділенням за результатами її розгляду справи № 69/9-р-02-02-18.

Суд зазначає, що встановлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції не перебуває у залежному зв'язку із наявністю або відсутністю заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції після розгляду останньої та винесення розпорядження про початок розгляду справи.

Так, згідно з абзацами першим і другим пункту 32 Правил № 5, службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін. У справах можуть проводитися такі дії: дослідження регіонального або загальнодержавного ринку; одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень, які можуть фіксуватися в протоколі; вилучення письмових та речових доказів, зокрема документів, предметів чи інших носіїв інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі; накладення арешту на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі.

Таким чином, результати опитування думки споживачів у сукупності з іншими доказами можуть прийматися на підтвердження наявності у діях особи порушень, передбачених статтею 4 Закону № 236/96-ВР, що не суперечить наведеним положенням законодавства (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 902/1102/17).

Доводи касаційної скарги спростовуються зазначеним вище обґрунтуванням, а доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, приймаються Судом, як такі, що узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права, та встановленими попередніми судовими інстанціями обставинами справи.

Переглядаючи в касаційному порядку оскаржувані рішення у справі № 910/17070/18, Суд не виявив порушень судами першої та апеляційної інстанцій приписів статей 74, 75, 76, 78 ГПК України, а також статті 4 Закону № 236/96-ВР, про які зазначав позивач в касаційній скарзі, з огляду на викладене вище.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної частини 2 статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного Касаційний господарський суд вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від
03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (в тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги позивача без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій без змін, як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає оскаржувані рішення без змін, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 у справі № 910/17070/18 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІВК ВІТРОТЕКТ-БІОРЕАГЕНТ ЛТД" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова