Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.05.2019 року у справі №904/4431/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/4431/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційні скарги акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Укрзалізниця, Позивач) та

приватного акціонерного товариства "Юнікон" (далі - Товариство, Відповідач)

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2018

(суддя Юзіков С.Г.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019 (головуючий суддя - Іванов О.Г., судді Дармін М.О. і Березкіна О.В.)

зі справи № 904/4431/18

за позовом Укрзалізниці

до Товариства

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 286 960,80 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення штрафних санкцій у сумі 286 960,80 грн. за невиконання зобов`язань за договором поставки від 16.06.2017 № ЦЗВ-03-02117-01 (далі - Договір).

2. Позов обґрунтовано виконанням Договору Відповідачем у певній частині Договору з порушенням строків постачання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2018:

- позов задоволено частково;

- стягнуто з Відповідача на користь Позивача 16 662,24 грн. пені, 124 966,80 грн. штрафу і 4 304,41 грн. судового збору;

- в решті позову відмовлено.

4. Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог саме в зазначених сумах, з урахуванням зменшення розміру штрафних санкцій судом на підставі статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019:

- апеляційну скаргу Позивача задоволено частково;

- апеляційну скаргу Відповідача задоволено частково;

- згадане рішення місцевого господарського суду скасовано;

- прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково;

- з Відповідача стягнуто на користь Позивача 11 663,57 грн. пені та 176,48 грн. судового збору;

- у решті позовних вимог відмовлено;

- стягнуто з Відповідача на користь Позивача 134,07 грн. судового збору за подання апеляційної скарги;

- стягнуто з Позивача на користь Відповідача 3 056 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Постанову мотивовано порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні названого суду, обставинам справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Позивач у касаційній скарзі до Верховного Суду, зазначаючи про прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права, просить: скасувати відповідні судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 25 363,63 грн. і вимог про стягнення штрафу; прийняти нове рішення, яким задовольнити позов про стягнення 286 960,80 грн.; стягнути з Відповідача суму понесених судових витрат.

8. Відповідач у касаційній скарзі до Верховного Суду, зазначаючи про незаконність оскаржуваних судових рішень з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого господарського суду у частині стягнення з Відповідача 16 662,24 грн. пені, 124 966,80 грн. штрафу, 4 304,41 грн. судового збору та постанову апеляційного господарського суду в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 11 663,57 грн. пені, 176,48 грн. судового збору і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у стягненні штрафних санкцій відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, - Позивача

9. Судами не надано належної правової оцінки умовам пунктів 5.2, 10.1 Договору.

Відповідачем не доведено, що розмір неустойки, яка підлягає стягненню, є надмірно великим у порівнянні із збитками кредитора - Позивача.

10. Необґрунтованими є висновки апеляційної інстанції щодо відрахування строку поставки за рознарядкою від 21.11.2017 № ЦЗВ-20/5363 до Договору.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, - Відповідача

11. Суди не застосували до спірних правовідносин положення статей 612 - 614, 638, 640, 641 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 36 і інших статей Закону України "Про публічні закупівлі", які підлягали застосуванню.

12. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України і не застосував (разом з судом першої інстанції) статтю 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статтю 203 ЦК України, статтю 219 ГК України, "Європейську конвенцію з людських прав", які підлягали застосуванню, й порушив вимоги статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Доводи Позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу Відповідача

13. У відзиві на касаційну скаргу Відповідача Позивач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, безпідставність і просить відмовити у задоволенні даної касаційної скарги, а також наполягає на задоволенні власної касаційної скарги.

Доводи Відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу Позивача

14. У відзиві на касаційну скаргу Позивача Відповідач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про те, що вони не ґрунтуються на обставинах справи та суперечать вимогам чинного законодавства, відсутність своєї вини, з наявністю якої пов`язана відповідальність сторони за Договором, та просить у задоволенні касаційної скарги Позивача відмовити, рішення місцевого господарського суду у частині стягнення сум пені, штрафу, судового збору та постанову апеляційного господарського суду в частині стягнення сум пені, судового збору скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Доводи Відповідача, викладені у відповіді на відзив на касаційну скаргу Укрзалізниці

15. У даній відповіді Товариство, заперечуючи проти висновків Позивача, зазначає про незастосування попередніми судовими інстанціями до спірних правовідносин законів, які повинні були застосовуватись, та, навпаки, про застосування ними законів, що не підлягали застосуванню, і наполягає на задоволенні вимог своєї касаційної скарги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Сторонами укладено Договір, за яким Відповідач (постачальник) зобов`язався поставити, а Позивач (замовник) - прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказуються в специфікації до Договору.

17. Згідно з умовою цього договору (пункт 5.2) поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії Договору тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції; відповідальність за достовірність інформації, яка вказується в рознарядці, несе замовник.

18. На виконання умов Договору Позивач направив Відповідачу зазначені рознарядки (дозволи), а Відповідач поставив продукцію.

За доводами Позивача, Відповідачем з порушенням термінів поставки відвантажено продукцію на суму 2 406 768 грн.: 26.12.2017 на суму 740 544 грн. (акт приймання-передачі № 62) і 10.01.2018 - на суму 1 666 224 грн. (акт приймання-передачі № 07).

19. Водночас за пунктом 10.1 Договору за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених пунктом 5.2 даного договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції; при цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань щодо допоставки продукції, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

20. За твердженням Позивача, він 22.11.2017 направив Відповідачу (електронною поштою), зокрема, рознарядку від 21.11.2017 № ЦЗВ-20/5363. Її загальна сума - 3 332 448 грн. Протягом строку дії рознарядки (з 21.11.2017 по 22.12.2017) постачальником було відвантажено продукцію на суму 925 680 грн. (з ПДВ) своєчасно, а з порушенням термінів - на суму 2 406 768 грн.

У зв`язку з цим та з посиланням на пункт 10.1 Договору Позивач нарахував Відповідачу пеню 37 027,20 грн. за період прострочки з 22.12.2017 по 10.01.2018 та 15 % штрафу.

21. Повідомлення Позивачем про підтвердження отримання рознарядки та готовність виконання рознарядки у визначені сторонами терміни, відповідно до пункту 5.2 Договору, залежить від фактичного отримання постачальником рознарядки засобами електронного зв`язку.

Позивачем не доведено направлення рознарядок саме постачальнику на електронну адресу, узгоджену сторонами в Договорі, тому до отримання Відповідачем цінного листа з оригіналом рознарядки постачальник не був обізнаний про наявність чергового замовлення. Відтак за відсутності повідомлення Відповідача засобами електронного зв`язку строк поставки товару має починатися з дати отримання постачальником письмової рознарядки Позивача.

22. Згадану рознарядку Відповідач одержав 30.11.2017; оскільки в Договорі немає чіткого визначення дати, від якої повинно виконуватися зобов`язання, і Позивачем не подано доказів надсилання рознарядки електронною поштою, то датою отримання рознарядки слід вважати дату, вказану у поштовому відправленні; такою є дата отримання Позивачем листа Відповідача, що вказана у поштовому відправленні: для рознарядки від 21.11.2017 № ЦЗВ-20/5363 це - 30.11.2017.

23. Прострочення поставки товару мало місце з 03.01.2018 по 09.01.2018 (7 днів).

У зв`язку з цим підстави для нарахування штрафу 15 % від суми непоставленої у строк продукції (за прострочення поставки понад 15 календарних днів) відсутні.

24. За результатами перерахунку заявленої до стягнення суми пені суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для її стягнення за період з 03.01.2018 по 09.01.2018 на суму 11 663,57 грн.

25. Договір було укладено за результатами конкурсних торгів, і він (разом з додатковою угодою до цього договору) передбачав постачання 6 292 шт. світильників. При цьому Договір і специфікації до нього не містять обмежень щодо кількості продукції, яку Відповідач зобов`язався поставити Позивачу за його рознарядками.

Крім того, отримавши згадану рознарядку № ЦЗВ-20/5363, Відповідач не повідомив замовника про неможливість виконання ним (Відповідачем) цієї рознарядки у передбачені Договором терміни.

Відтак безпідставними є посилання Товариства на те, що зазначення Позивачем у рознарядці продукції в кількості, більшій, ніж та, що була погоджена для постачання шляхом акцептування тендерної пропозиції, є порушенням зобов`язання.

26. За висновком апеляційного господарського суду, зменшення місцевим господарським судом розміру штрафних санкцій (на підставі частини третьої статті 551 ЦК України і статті 233 ГК України) є невиправданим, оскільки Відповідачем не подано доказів, які свідчили б про його майновий стан, кредиторську та дебіторську заборгованості, наявність виключних чи інших обставин, які могли б бути підставами для зменшення розміру цих санкцій.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

27. ГК України:

частини перша і друга статті 193:

- суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

частина перша статті 265:

- за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму;

стаття 233:

- у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

28. ЦК України:

частини перша і друга статті 712:

- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін;

стаття 663:

- продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором;

абзац перший частини першої статті 530:

- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

частина перша статті 664:

- обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

стаття 629:

- договір є обов`язковим для виконання сторонами;

частина перша статті 526 та стаття 525:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

частина перша статті 610:

- порушенням зобов`язання є, зокрема, його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

частина перша статті 611:

- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені, зокрема, договором, у тому числі сплата неустойки (при цьому пеня і штраф за змістом статті 549 ЦК України є різновидами неустойки);

частина третя статті 551:

- розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

29. Суд апеляційної інстанції, з`ясувавши у прийнятті оскаржуваної постанови обставини, пов`язані з неналежністю виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором (у частині, що стосується строків поставки), та (на відміну від місцевого господарського суду) - з відсутністю підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Доводи (аргументи) касаційних скарг даного висновку не спростовують.

30. Так, аргументи касаційної скарги Відповідача, пов`язані з невідповідністю рознарядок Позивача обсягові технологічної можливості Відповідача, вже належним чином спростовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

Касаційним господарським судом у зв`язку з цим не приймається посилання скаржника - Відповідача на положення частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", якою передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Довод названого скаржника про те, що умови акцептовоної тендерної пропозиції "складають зміст договору на закупівлю", ґрунтується на довільному і неправильному тлумаченні норм законодавства. Нічого подібного ні з названого Закону, ані з положень ЦК України і ГК України не випливає. Якщо ж Відповідач вважав, що умови договору про закупівлю відрізняються від умов акцептованої тендерної пропозиції, і це порушує його права та законні інтереси, то він (Відповідач) не позбавлений був права (за наявності підстав для цього) порушити і вирішити у встановленому законом порядку питання про внесення до Договору відповідних змін або про визнання Договору недійсним у тій чи іншій частині. Проте, як встановлено судами, Договір не змінювався, недійсним не визнавався і, з огляду на наведений припис статті 629 ЦК України, був обов`язковим до виконання, у тому числі щодо кількості належної до поставки продукції.

31. Аргументи скаржника - Відповідача стосовно монопольного становища Позивача на ринку та зловживання ним (Позивачем) цим становищем не є прийнятними. Розгляд і вирішення питань, пов`язаних із зайняттям суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку, і кваліфікація його поведінки як зловживання таким становищем є виключною прерогативою Антимонопольного комітету України та його органів (статті 1, 3, 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", розділ VII Закону України "Про захист економічної конкуренції"). Водночас скаржником - Відповідачем не зазначено, що він звертався до належного органу Антимонопольного комітету України з відповідних питань у зв`язку з діями Позивача в даній справі і про результати такого звернення (якщо воно мало місце).

32. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку відповідних виняткових обставин господарський суд оцінює надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності і на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. У даному разі суд апеляційної інстанції, розглянувши справу, з`ясував недоведеність та відсутність обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Водночас суд касаційної інстанції, згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

33. Той же припис частини другої статті 300 названого Кодексу унеможливлює й перевірку касаційною інстанцією доводів скаржників, які стосуються встановлення обставин справи та оцінки доказів у ній, у тому числі з`ясування змісту та строків подання/одержання сторонами спірної рознарядки № ЦЗВ-20/5363.

34. Доводи, викладені у відзивах на касаційні скарги, у відповіді на відзив на касаційну скаргу, враховуються Касаційним господарським судом у тій мірі, в якій вони (доводи) узгоджуються із встановленими попередніми судовими інстанціями обставинами справи та дослідженими цими судами доказами в ній.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

35. Звертаючись з касаційними скаргами, Позивач і Відповідач не спростували наведених висновків, зокрема апеляційного господарського суду, та не довели неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування оскаржуваних судових рішень.

36. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційні скарги Позивача і Відповідача залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для її скасування.

Судові витрати

37. Понесені Позивачем і Відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються, відповідно, на Позивача і Відповідача, касаційні скарги яких залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" та приватного акціонерного товариства "Юнікон" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 904/4431/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков