Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №825/1083/17

провадження №К/9901/23696/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду захисту інвалідів до Повного товариства "Ев.Ро.Ломбард "Ев.Ро.Фінанси ЛТД і компанія" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, за касаційною скаргою Повного товариства "Ев.Ро.Ломбард "Ев.Ро.Фінанси ЛТД і компанія" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у складі судді Клопот С.Л. від 24 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвіної Н.М. від 11 вересня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2017 року Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Повного товариства "ЕВ. РО. ЛОМБАРД. "ЕВ.РО.ФІНАНСИ ЛТД І КОМПАНІЯ", у якому просило стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 24087,57 грн за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2016 році.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року, позов задоволено. Стягнуто з Повного товариства «ЕВ.РО.ЛОМБАРД.«ЕВ.РО.ФІНАНСИ ЛТЛ І КОМПАНІЯ» в дохід Державного бюджету України 23313,18 грн адміністративно-господарських санкцій та 774,39 грн пені.

3. Рішення судів мотивовано тим, що відповідачем не надано жодних доказів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та вжиття необхідних заходів для забезпечення працевлаштування необхідної кількості інвалідів на підприємстві та заходів щодо інформування уповноважених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, а тому є підстави для застосування санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 875-XІI.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із судовим рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Повне товариство "Ев.Ро.Ломбард "Ев.Ро.Фінанси ЛТД і компанія" звернулось із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Повним товариством "Ев.Ро.Ломбард "Ев.Ро.Фінанси ЛТД і компанія" подано до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік, в якому зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у відповідача складала у 2016 році - 258 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 10 осіб, а працювало 9 осіб, яким встановлена інвалідність.

Вважаючи, що відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи, відповідач добровільно не сплатив відповідні кошти, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга Повного товариства "ЕВ. РО. ЛОМБАРД. "ЕВ.РО.ФІНАНСИ ЛТД І КОМПАНІЯ" мотивована тим, що судами попередніх інстанцій зроблено помилковий висновок про те, що на підприємстві працювало 9 осіб, яким встановлена інвалідність, оскільки згідно поданого до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів у 2016 році таких осіб працювало 10. Крім того, у матеріалах справи містяться копії наказів про прийняття на роботу 10 осіб, яким встановлена інвалідність, а також розрахункові відомості за 2016 рік, які сформовані на основі бухгалтерського обліку, які підтверджують зайнятість цих осіб.

7. У запереченні на касаційну скаргу Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року №129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

10. Відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

11. При цьому, частиною другою статті 19 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

12. Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

13. Так, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

14. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

15. Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-ХІІ.

16. Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067 роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

17. Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

18. Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

19. Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-ХІІ.

20. Однак на підприємство покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.

21. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у відповідача складала у 2016 році - 258 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 10 осіб, а працювало 9 осіб, яким встановлена інвалідність.

22. Між тим, зі змісту наявного у матеріалах копії звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів у 2016 році, поданого Повним товариством "ЕВ. РО. ЛОМБАРД. "ЕВ.РО.ФІНАНСИ ЛТД І КОМПАНІЯ" до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у відповідача складала у 2016 році - 258 осіб; з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 10 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників,які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-ХІІ - 10 осіб.

23. Тобто, висновок судів попередніх інстанцій щодо невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році у кількості 1 особи, не підтверджується належними доказами у справі.

24. Надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права при встановленні фактичних обставин справи та винесенні рішень, колегія суддів доходить до висновку про неповноту дослідження поданих доказів, що відповідно до пункту першого частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направленням справи на новий судовий розгляд.

25. Зокрема, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, чи своєчасно Повне товариство "ЕВ. РО. ЛОМБАРД. "ЕВ.РО.ФІНАНСИ ЛТД І КОМПАНІЯ" звітувало до центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, чи не відмовляло інвалідам у працевлаштуванні, що направлені Чернігівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів.

26. До повноважень Верховного Суду при касаційному розгляді справи не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

27. Разом з тим, не повне з`ясування обставин у справі, не дослідження всіх наявних в справі доказів, не надання їм належної правової оцінки є ознакою порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що є підставою для їх скасування та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, неповно дослідивши наявні у справі докази та не надавши правової оцінки обставинам справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

29. За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про необхідність скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Повного товариства "Ев.Ро.Ломбард "Ев.Ро.Фінанси ЛТД і компанія" - задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя І.В. Желєзний