Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №810/660/17

адміністративне провадження №К/9901/3584/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів - Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року (прийняту у складі судді Панченко Н.Д.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року (постановлену у складі Кучми А.Ю., Аліменка В.О.,Безименної Н.В.)

у справі № 810/660/17

за позовом ОСОБА_5

до Головного управління Національної поліції в Київській області

про зміну дати звільнення та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_5 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області про зобов'язання ГУ НП в Київській області змінити дату звільнення ОСОБА_5 з 15 червня 2016 року на 08 лютого 2017 року, тобто на фактичний день ознайомлення позивача з наказом про звільнення та видачею трудової книжки шляхом внесення до трудової книжки відповідного запису; стягнення з ГУ НП в Київській області середній розмір грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 15 червня 2016 року з розрахунку: (а) посадовий оклад за спеціальним званням та стаж; (б) премія (з розрахунку середнього розміру премії, яку отримував керівник Таращанського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ НП); (в) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (у розмірах, які отримував керівник Таращанського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ НП); (г) одноразові додаткові види грошового забезпечення (у розмірах, які нараховувались керівнику Таращанського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ НП).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року, якою адміністративний позов задоволено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву до неї

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій у своїх рішеннях норм матеріального та процесуального права, вважає їх незаконним та необґрунтованим, просить постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 залишити без задоволення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Національної Поліції в Київській області № 1 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_5 призначено на посаду начальника Таращанського відділення поліції Рокитнянського відділу поліції.

Наказом ГУ НП в Київській області № 305 о/с від 15 червня 2016 року ОСОБА_5 звільнено зі служби в поліції у запас з підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Копію наказу про звільнення позивач отримав 08 лютого 2017 року. У цей же день позивач отримав трудову книжку та військовий квиток, що підтверджується розпискою, складеною позивачем власноручно.

Отже, трудову книжку та витяг з наказу про звільнення позивачу було вручено через 237 днів після видачі наказу про звільнення № 305 о/с від 15 червня 2016 року.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено що позивач отримав трудову книжку із затримкою у 237 днів з вини відповідача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини другої та четвертої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

В свою чергу, згідно з пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року (далі - Порядок №100) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Календарними місяцями, що передують звільненню позивача є квітень та травень 2016 року.

Згідно з довідкою ГУ НП в Київській області № 149 від 03 березня 2017 року, за квітень 2016 року позивачеві нараховане грошове забезпечення у розмірі 7 637,00 грн, за травень 2016 року - у розмірі 7 420,00 грн. Нарахування грошового забезпечення у квітні 2016 року було здійснено за 30 днів, у травні - за 31 день.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача становить 246,83 грн. ((7637+7420)/61)

Враховуючи, що відповідач затримав видачу позивачу трудову книжку на 237 днів, середній заробіток за час затримки, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 58498,71 грн. (246,83 х 237).

Відповідно до абзаців 6 та 7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що затримка видачі трудової книжки позивачу виникла з вини відповідача, вимоги позивача про зміну дати звільнення на день видачі трудової книжки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, судом першої та апеляційної інстанцій було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами процесуального права. У зв'язку з цим, Суд робить висновок, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

Судді В.М.Шарапа

Н.А.Данилевич