Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №1570/1464/2012

адміністративне провадження №К/9901/14752/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної установи ''Відділення гідроакустики інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України''

на ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2016 року (судді -Андрухіва В.В., Марина П.П., Токмілової Л.М.)

та Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року (судді - Романішин В.Л., Запорожан Д.В., Шляхтицький О.І.)

у справі №1570/1464/2012

за позовом Державної установи "Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної академії наук України"

до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, Пенсійного фонду України

про визнання акту, розпорядження та рішень нечинними, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року Державна установа «Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної академії наук України» (далі - Відділення гідроакустики) звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з позовом про визнання нечинними: розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (далі - УПФ) від 30 вересня 2011 року №232, рішення УПФ від 12 жовтня 2011 року №20573/03, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФ) від 21 листопада 2011 року №6046/08 та рішення Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) від 09 лютого 2012 року №3009\09-10.

Позов мотивовано тим, що УПФ у період з 12 по 30 вересня 2011 року проведено планову перевірку на підприємстві щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1 листопада 2005 року по 31 липня 2011 року, а також достовірності надання відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 1 січня 2000 року до 31 липня 2011 року, проте рішення відповідача за результатами перевірки є необґрунтованими, неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року змінено мотивувальну частину постанови суду першої інстанції: виключено з неї посилання на те, що рішення ГУПФ про результати розгляду скарги від 21 листопада 2011 року № 6046/08 та рішення ПФУ про результати розгляду скарги від 9 лютого 2012 року № 3009/09-10 не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, не мають обов'язкового характеру, а тому не тягнуть за собою юридичних наслідків. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 квітня 2015 року касаційну скаргу Відділення гідроакустики залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та змінену нею постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року - без змін.

15 вересня 2015 року Відділення гідроакустики звернулося до суду з заявою про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що 17.10.2014 позивач отримав лист Департаменту персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Пенсійного фонду України від 14.10.2014 за вих. № 26730/05-10, в якому зазначено, що порядок заповнення таблиці 6 додатку 4, викладений у листі від 03.03.2011 за № 4149/05-10, можна використовувати і на сьогоднішній день. У зв'язку з отриманням вказаного листа, заявник звернувся до Управління Пенсійного фонду у Приморському районі м. Одеси з проханням скасувати на підставі листа від 14.10.2014 за вих. № 26730/05-10 розпорядження Управління Пенсійного фонду у Приморському районі м. Одеси від 30.09.2011 № 232, проте у задоволенні такого прохання було відмовлено. Заявник вважає, що оскільки зазначений лист міг вплинути на судове рішення по адміністративний справі № 1570/1464/2012, він є нововиявленою обставиною та підставою для скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року залишено без задоволення.

Не погодившись з судовими рішеннями Відділення гідроакустики звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для такого перегляду.

У своїх запереченнях ГУПФ та УПФ вважають судові рішення законними та обґрунтованими.

02.02.2018 справу, в порядку передбаченому Розділом VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.), передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду із заявою про перегляд судового рішення) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Нововяивленою обставиною заявник вважає лист Департаменту персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Пенсійного фонду України від 14.10.2014, в якому викладено думку автора листа про те, що «порядок заповнення таблиці 6 додатку 4, викладений у листі від 03.03.2011 року за № 4149/05-10, можна використовувати і на сьогоднішній день».

Здійснивши аналіз матеріалів справи та надавши їм належну оцінку, суди передніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вищезгаданий лист від 14.10.2014 не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зі змісту листа Департаменту персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Пенсійного фонду України вбачається, що в ньому підтверджується чинність положень листа Пенсійного Фонду України від 03.03.2011 N 4149/05-10 щодо заповнення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В той же час, під час розгляду справи та прийнятті постанови Одеським окружним адміністративним судом від 29 липня 2014 року, з висновками якого по суті погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, суд першої інстанції на підставі аналізу положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 №21-5, Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року № 22-2 дійшов висновку про відсутність підстав для визнання нечинним розпорядженням УПФ від 30 вересня 2011 року №232 та відсутність підстав для визнання нечинними рішень відповідачів, прийнятих за наслідками розгляду скарг Відділення гідроакустики.

Отже, як лист Департаменту персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Пенсійного фонду України від 14.10.2014 так і зміст листа Пенсійного Фонду України від 03.03.2011 N 4149/05-10, не спростовують правильність висновків Одеського окружного адміністративного суду, викладених у постанові від 29.07.2014.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, ґрунтуються на неправильному тлумаченні законодавства, що регламентує спірні правовідносини, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної установи ''Відділення гідроакустики інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України'' - залишити без задоволення, ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2016 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер