Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року

м. Київ

справа № 766/15017/19

адміністративне провадження № К/9901/14052/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Шарапи В.М., Мороз Л.Л.

розглянувши у письмовому провадження за наявними в матеріалах справи документами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 766/15017/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 13.02.2020, постановлену судом у складі судді - Гомельчука С.В.

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Турецької І.О., суддів: Стас Л.В., Шеметенко Л.П.,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1. 29.07.2019 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення з 01.09.2010 перерахунку та виплати її пенсії на підставі судового рішення з 01.09.2010 у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV);

- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату вказаної пенсії на її користь за період з 01.09.2010;

- зобов`язати відповідача здійснити індексацію своєчасно невиплаченої державної пенсії, яка складається з основної та додаткової пенсій, з урахуванням індексів інфляції на момент проведення виплати;

- зобов`язати відповідача здійснювати виплати нового розміру пенсії постійно.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (особа з інвалідністю ІІ групи), а тому має право з 01.09.2010 на отримання державної пенсії в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною першою статті 28 Закону № 1058-IV, з урахуванням вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII). Вказане право підтверджено судовим рішенням, однак відповідачем протиправно виплачується її пенсія у нижчому розмірі.

3. Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.09.2019 відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 скасовано ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження щодо позовних вимог про: визнання протиправними дії в частині нездійснення, за судовим рішенням від 19.12.2011, перерахунку та виплати призначеної держаної пенсії з 01.09.2010 у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною першою статті 28 Закону № 1058-IV; зобов`язання здійснити виплату пенсії за період з 01.09.2010 по теперішній час; зобов`язання здійснити індексацію своєчасно невиплаченої державної пенсії, яка складається з основної та додаткової пенсій, з урахуванням індексів інфляції на момент проведення виплати. У вказаній частині позову справу направлено до Херсонського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 - залишено без змін.

5. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.02.2020, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020, закрито провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивачка 02.06.2020 подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального прав, просить скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Шарапа В.М., Мороз Л.Л.

8. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Як свідчать матеріали справи, питання розрахунку позивачці державної пенсії як особі, віднесеній до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію вже було предметом судового розгляду.

Постановою Суворовського районного суду міста Херсона від 28.03.2011 у справі № 2а-2082/11 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона, які пов`язані із нарахуванням та виплатою додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров`ю у розмірі меншому ніж встановлено статтями 54, 67 Закону № 796-XII.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 державної пенсії з 24.08.2010 виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, з урахуванням вимог статей 54, 67 Закону № 796-XII відповідно до збільшення мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом та провести доплату недоплаченої основної пенсії.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров`ю, з 24.08.2010, установивши її в розмірі 75% пенсії за віком з урахуванням вимог статей 54, 67 Закону № 796-XII відповідно до збільшення мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом та провести доплату недоплаченої основної пенсії.

У задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона на майбутнє нараховувати пенсію на підставі статей 54, 67 Закону № 796-XII, відповідно до збільшення мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом - відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона про зобов`язання здійснити перерахунок її основної та додаткової пенсії за період з 01.01.2009 по 24.08.2010 - залишено без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2011 постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 28.03.2011 змінено шляхом викладення її резолютивної частини у наступній редакції: «Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІ групи пенсію по інвалідності, відповідно до вимог статей 50, 54, частини третьої статті 67 Закону № 796-XII з 01.09.2010 у розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною першою статті 28 Закону № 1058-IV. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні інших позовних вимог.»

22.05.2012 Суворовським районним судом міста Херсона видано виконавчий лист на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2011 у справі № 2а-2082/11.

Територіальним органом Пенсійного фонду України виконано судове рішення у справі у справі № 2а-2082/11 шляхом здійснення перерахунку пенсії позивачки за період з 01.09.2010 по 22.07.2011 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та нараховано доплату пенсійних коштів, з урахуванням виплачених сум.

При цьому з 23.07.2011 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (далі - Постанова № 745) відповідно до якої було змінено розмір вказаних виплат.

Не погоджуючись із вищенаведеними діями відповідача позивачка звернулась із цим позовом до суду.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЯЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Суд першої інстанцій, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у цій справі виходив з того, що підставою для звернення позивачки до суду з цим позовом є незгода з діями відповідача, вчиненими на виконання судового рішення у справі № 2а-2082/11. З посиланням на практику Верховного Суду суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", а відтак у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими статті 382 383 КАС України пов`язують виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Касаційна скарга обґрунтована незгодою позивачки з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у відкритті адміністративного провадження з посиланням на те, що підставою звернення до суду у цій справі слугувала протиправна бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати пенсії позивачки у розмірі, встановленому судовим рішенням. Скаржник також вказує на обов`язковість судових рішень та протиправність застосовування відповідачем підзаконного нормативно-правового акта (Постанова № 745), який суперечить Закону України (Закон № 796-XII) у частині зменшення розміру основної та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відтак, на переконання позивачки, між сторонами виникли нові правовідносини, пов`язані з застосуванням положень Постанова № 745 при перерахунку її пенсії, розмір якої визначено судовим рішенням, що вказує на наявність різних підстав звернення до суду з позовом у 2011 році та з цим позовом у 2019 році.

12. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти задоволення такої з посиланням на її безпідставність та зазначає про те, що рішення у справі № 2а-2082/11 виконано територіальним органом Пенсійного фонду України шляхом нарахування та виплати 45 763,46 грн.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

14. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд дійшов таких висновків.

15. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

16. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

17. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

18. Закриття провадження у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

19. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників судового процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

20. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

21. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що спір у цій справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, оскільки підставою звернення до суду є незгода позивача з діями відповідача, вчиненими на виконання судового рішення у справі № 2а-2082/11.

22. При цьому, предметом судового розгляду у справі № 2а-2082/11 було право позивача на розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії по інвалідності відповідно до статей 50, 54, 67 Закону № 796- ХІІ та протиправність застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 № 654, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав особи, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

23. Водночас у резолютивній частині постанови від 19.12.2011 Одеський апеляційний адміністративний суд вказав, що права позивачки підлягають захисту шляхом зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона провести перерахунок та виплачувати їй як особі з інвалідністю ІІ групи пенсію по інвалідності, відповідно до вимог статей 50, 54, частини третьої статті 67 Закону № 796-XII з 01.09.2010 у розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною першою статті 28 Закону № 1058-IV.

24. При цьому вказаним судовим рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона на майбутнє нараховувати пенсію позивачці на підставі статей 54, 67 Закону № 796-XII, відповідно до збільшення мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом.

25. Як свідчать матеріали справи, на виконання судового рішення у справі № 2а-2082/11 позивачці проведено перерахунок пенсії з 01.09.2010 по 23.07.2011 відповідно до статей 50, 54, 67 Закону № 796-ХІІ. При цьому 23.07.2011 набрала законної сили Постанова № 745, на підставі якої територіальним органом Пенсійного фонду України проведено перерахунок пенсії позивачки, що на переконання позивачки істотно звужує обсяг її прав, встановлених законом як особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що і слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

26. Викладене свідчить про те, що правовідносини, що виникли з 23.07.2011 у зв`язку з припиненням виплати пенсії позивачу у розмірі встановленому постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2011 є новими та знаходяться поза межами судового спору, що розглядався судом у справі № 2а-2082/11.

27. Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

28. Відповідно до статті 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, які є особами з інвалідністю ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

29. Згідно зі статтею 54 Закону № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсій осіб з інвалідністю ІІ групи, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

30. Законом України від 14.06.011 № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України від 28.12.2010 № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким, зокрема, встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік (пункт 7 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»).

31. На виконання пункту 7 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 06.06.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23.07.2011, пунктами 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою.

32. Викладене свідчить про те, що у цій справі ОСОБА_1 оскаржує дії відповідача за інший період, ніж у судовому рішенні, на яке здійснено посилання судами попередніх інстанцій як на підставу для закриття провадження у справі. Крім того, спірні відносини регулюються законодавством щодо якого внесено зміни, що свідчить про те, що предмет та підстави позову у цій справі та у справі № 2а-2082/11не є тотожними.

33. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм процесуального права.

34. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

35. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 349 353 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020 - скасувати, справу №766/15017/19 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

В.М. Шарапа

Л.Л. Мороз,

Судді Верховного Суду