Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2018 Київ К/9901/1149/18 814/256/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року (Золотніков О.С., Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.) у справі № 814/256/15 за позовом ФОП до Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - Облдержадміністрація), третя особа - товариство з додатковою відповідальністю «Доманівське АТП-14844», про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ФОП звернувся до суду з позовом Облдержадміністрації, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог та заяви про відкликання позову в частині, просив визнати протиправними дії відповідача з розірвання в односторонньому порядку договорів від 1 липня 2014 року № 2-М та № 2/1-М про організацію перевезення пасажирів на оборотних рейсах міжміських автобусних маршрутів загального користування, які не виходять за межі території області, замовником на яких є відповідач, по обслуговуванню рейсів № 1495/1496 та № 1497/1498 міжміського внутрішнього обласного автобусного маршруту Доманівка-Первомайськ (через Маринівку), укладених з позивачем.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 20 травня 2015 року позов задовольнив.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 7 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, ФОП подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року, а рішення суду першої інстанції в силі.

В обґрунтування касаційної скарги ФОП посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Облдержадміністрація у своїх запереченнях не погоджується із касаційною скаргою позивача, вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на них, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку про правомірність дій Облдержадміністрації щодо розірвання в односторонньому порядку означених договорів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 7 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ) організація пасажирських перевезень на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), покладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.

Визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах, порядок проведення яких визначає Кабінет Міністрів України (частина перша статті 43, частина дванадцята статті 44 зазначеного Закону).

Постановою Кабінету міністрів України від 3 грудня 2008 року № 1081 затверджений Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - Порядок), який визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками

Для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву встановленої форми і документи, перелічені у пункті 29 Порядку, достовірність інформації, викладеної у заяві та цих документах, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу (пункти 29, 37 Порядку).

Згідно з підпунктом 4 пункту 12 Порядку конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення.

Пунктом 46 Порядку встановлено, що переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Організатор має право достроково розірвати договір (позбавити дозволу) з автомобільним перевізником у разі, зокрема, надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання перевізником-претендентом, який за результатами конкурсу визнаний переможцем, недостовірної інформації (підпункт 3 пункту 55 Порядку).

Зі змісту наведених вище норм вбачається, що автомобільний перевізник-претендент згідно з Порядком подає організатору необхідні заяву та документи, перелічені у пункті 29 Порядку, достовірність інформації у яких перевіряється цим організатором. Після чого перевізник-претендент, який набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій, визнається переможцем конкурсу, і, як наслідок, між останнім та організатором укладається договір (або видається дозвіл). Проте, у разі надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання переможцем конкурсу недостовірної інформації, - організатор має право розірвати договір, укладений між ним та переможцем.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням відповідача від 1 липня 2014 року № 190-р введено в дію рішення конкурсного комітету, яким позивача визнано переможцем у конкурсі для перевізників по обслуговуванню рейсів № 1495/1496 та № 1497/1498 міжміського внутрішнього обласного автобусного маршруту Доманівка-Первомайськ (через Маринівку).

На виконання зазначеного розпорядження між ФОП та відповідачем укладено договори від 1 липня 2014 року № 2-М та № 2/1-М про організацію перевезення пасажирів на вказаних рейсах.

Водночас, до Облдержадміністрації надійшло подання Прокуратури Миколаївської області від 1 серпня 2014 року про усунення порушень Закону № 2344-ІІІ та іншого законодавства у сфері автомобільного транспорту, у якому зазначено, що позивач порушив вимоги законодавства при подачі документів на конкурс, а саме - недостатня кількості транспортних засобів для виконання перевезень, які затверджені обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватись відповідно до чинних договорів. Також, згідно з інформацією, зазначеною у цьому поданні, відповідно даних Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області у ФОП наявні 28 автобусів, яких, з урахуванням визначеної підпунктом 4 пункту 12 Порядку кількості резервних транспортних засобів, не достатньо для обслуговування усіх маршрутів. При цьому, позивач не забезпечив оформлення трудових відносин з персоналом автомобільного транспорту. В результаті зазначеного, відповідач листом від 29 серпня 2014 року № 3036/0/05-47/3-14 повідомив позивача про розірвання названих договорів в односторонньому порядку на підставі пункту 55 Порядку.

Також апеляційний суд встановив, що відповідач провів додаткову перевірку поданих позивачем на вказаний конкурс документів, за результатами якої встановлено, що з 4 автобусів, поданих для участі на двох об'єктах конкурсу, 2 автобуси подавались також на попередні конкурси, що відбулись 7 вересня 2010 року, 16 лютого 2011 року, 31 серпня 2011 року, 26 січня 2012 року, 13 березня 2013 року, 16 травня 2013 року та 24 липня 2013 року, а отже - вони не можуть бути використані для обслуговування названих маршрутів, що були винесені на конкурс 12 червня 2014 року, оскільки останні використовуються на інших маршрутах, що свідчить про надання позивачем на зазначений конкурс недостовірної інформації.

Крім того, відповідач встановив, що станом на 12 червня 2014 року між ним та позивачем було укладено 28 договорів по обслуговуванню автобусних маршрутів загального користування, замовником на яких є Облдержадміністрація, для обслуговування яких ФОП необхідно мати 34 транспортні засоби.

Разом з цим, згідно інформації управління Укртрансінспекції у Миколаївській області від 19 серпня 2014 року № 15/5-3847 у позивача знаходяться лише 24 діючих ліцензійні картки на транспортні засоби (т. 1 а. с. 98).

За таких обставин, з урахуванням маршрутів, які обслуговувались позивачем на час проведення конкурсу по обслуговуванню рейсів № 1495/1496 та 1497/1498 міжміського внутрішнього обласного автобусного маршруту Доманівка-Первомайськ (через Маринівку), а також з урахуванням необхідних резервних транспортних засобів, встановлених Порядком, у ФОП було недостатньо транспортних засобів для обслуговування названих маршрутів, що також свідчить про надання позивачем недостовірної інформації на вказаний конкурс.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що приймаючи рішення щодо розірвання в односторонньому порядку договорів від 1 липня 2014 року № 2-М та № 2/1-М Облдержадміністрація діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскільки зазначені у подані Прокуратури Миколаївської області порушення щодо надання позивачем на конкурс недостовірної інформації знайшли своє підтвердження за результатами додаткової перевірки, проведеної відповідачем.

Отже, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року у справі № 814/256/15 залишити без змін.

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець