Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.11.2020 року у справі №640/28485/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року

м. Київ

справа №640/28485/20

адміністративне провадження №А/9901/64/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

за участі:

секретаря судового засідання Лещенко Т. П.,

представника позивача Луцика А. А.,

представників відповідача Єзерської А. С., Кулика А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, апеляційне провадження у якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року (судді Безименна Н. В., Бєлова Л. В., Кучма А. Ю.),

встановив:

16 листопада 2020 року ОСОБА_1 як кандидат у депутати Обухівської міської ради Обухівського району Київської області звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді його скарги на бездіяльність Обухівської міської територіальної виборчої комісії, яку одержав уповноважений представник ЦВК 11 листопада 2020 року, та зобов'язати відповідача розглянути цю скаргу невідкладно, але не пізніше строків, визначених Порядком розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, затверджений постановою ЦВК від 21 серпня 2020 року № 192 (далі - Порядок) та Виборчим кодексом України (далі - ВК).

Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 16 листопада 2020 року передав цю справу за підсудністю до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Зазначену справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв'язку, зокрема, як видно зі штампу на поштовому конверті, її відправили за підсудністю 19 листопада 2020 року.

Своєю чергою Шостий апеляційний адміністративний суд отримав справу № 640/28485/20 23 листопада 2020 року, що зафіксовано на вхідному штампі суду.

За наслідками розгляду зазначеної справи Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 24 листопада 2020 року, якою залишив без розгляду позовну заяву кандидата у депутати Обухівської міської ради Обухівського району Київської області ОСОБА_1 до ЦВК про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Постановляючи цю ухвалу Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що позаяк позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду після закінчення строку, визначеного для оскарження бездіяльності ЦВК, то за правилами частини 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) строк поновленню не підлягає і вона підлягає залишенню без розгляду.

ОСОБА_1 не погодився з таким судовим рішенням, відтак подав (через суд першої інстанції) апеляційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 25 листопада 2020 року.

Позивач просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та направити справу № 640/28485/20 для розгляду до цього ж суду.

На обґрунтування своїх вимог зазначив, що постановивши спірну ухвалу суд першої інстанції безпідставно обмежив йому доступ до правосуддя, відтак позбавив справедливого та неупередженого розгляду його позову, який, на його думку, стосувався грубих порушень вимог законодавства щодо виборчого процесу.

Пояснив також, що з позовом про оскарження бездіяльності ЦВК щодо розгляду його

скарги від 11 листопада 2020 року він звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 16 листопада 2020 року, тобто в межах п'ятиденного строку, визначеного частиною 6 статті 273 КАС.

Окружний адміністративний суд міста Києва направив цю справу за підсудністю, натомість Шостий апеляційний адміністративний суд, на переконання апелянта, вдався до надмірного формального підходу при тлумаченні норм процесуального закону щодо стислих строків розгляду справи цієї категорії, що в підсумку призвело до того, що спір не був вирішений по суті.

Ухвалою від 26 листопада 2020 року Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та за наслідками підготовки справи до апеляційного розгляду призначив відповідною ухвалою від 26 листопада 2020 року судове засідання, про місце, дату і час проведення якого повідомив сторін.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року без змін.

Переконує, що суд першої інстанції правомірно залишив цей позов без розгляду, адже позов ОСОБА_1 надійшов до цього суду поза межами строків, визначених частиною 6 статті 273 КАС і з огляду на пряму вказівку процесуального закону про заборону їх поновлення (у справах цієї категорії) іншого рішення, аніж залишити позов без розгляду, за описаної ситуації цей суд не мав.

Зауважив також, що скаргу ОСОБА_1 від 11 листопада 2020 року повернено листом за підписом заступника Голови ЦВК Дубовика С. О. № 21-36/1-4456 з підстав, передбачених статтею 67 ВК у порядку, передбаченому частиною першою статті 68 ВК.

На судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, просив їх задовольнити.

Представники відповідача на судовому засіданні надали пояснення, аналогічні тим, які зазначено у відзиві. Просили залишити оскаржену ухвалу без змін.

Колегія суддів заслухала пояснення представника позивача і представників відповідача, з'ясувала підстави та обставини, на яких ґрунтуються їхні вимоги і заперечення, та ухвалюючи цю постанову керувалася таким.

За частиною 1 статті 270 КАС на обчислення строків, встановлених частиною 1 статті 270 КАС , не поширюються правила частин другої - десятої

частиною 1 статті 270 КАС .

Відповідно до частин 2 -4 статті 270 КАС строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події. Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.

Згідно з частиною 5 статті 270 КАС днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

У цій справі встановлено, що позивач як кандидат у депутати Обухівської районної ради Київської області оскаржує бездіяльність ЦВК, яка полягає у нерозгляді його скарги щодо бездіяльності Обухівської міської територіальної виборчої комісії.

Скарга, про яку мовиться, зареєстрована в ЦВК 11 листопада 2020 року під вх. № 21-36/1-23407.

За частиною першою статті 66 ВК скарга до виборчої комісії може бути подана суб'єктом звернення зі скаргою протягом двох днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб'єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до частини сьомої статті 66 ВК днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією.

Відповідно до частини першої статті 69 ВК скарга, оформлена з дотриманням вимог частиною 5 статті 270 КАС , розглядається відповідною виборчою комісією на її засіданні не пізніш як на третій день з дня отримання скарги, за винятком випадків, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 68 ВК скарга, оформлена без дотримання вимог частиною 5 статті 270 КАС , повертається суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно.

Аналогічні норми містить пункт 6.10 Порядку.

Колегія суддів з'ясувала, що згадану скаргу ОСОБА_1 від 11 листопада 2020 року ЦВК листом від 12 листопада 2020 року повернула йому без розгляду з підстав, визначених статтею 68 ВК та пунктом 6.8 Порядку, водночас роз'яснивши про можливість повторно звернутися зі скаргою у передбачені ВК строки.

Позивач, вважаючи, що ЦВК допустила бездіяльність щодо розгляду його скарги від 11 листопада 2020 року, вирішив її оскаржити в порядку адміністративного судочинства, подавши позов до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно з частиною 3 статті 273 КАС рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.

За текстом Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах" апеляційним адміністративним судом в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

Та обставина, що позивач початково подав свій позов з порушенням правил інстанційної підсудності, в підсумку позначилася на перебігу розгляду цього позову.

У цьому зв'язку повторимо, що позивач оспорює бездіяльність ЦВК, яка, в його інтерпретації, полягає в тому, що його скаргу від 11 листопада 2020 року на бездіяльність Обухівської міської територіальної виборчої комісії не було розглянуто по суті порушених в ній питань.

З огляду на вимоги частини першої статті 69 ВК, строк розгляду скарги - три дні, тож за умови відповідності вимогам до форми та змісту скаргу ОСОБА_1 ЦВК мала б розглянути не пізніше 14 листопада 2020 року.

Беручи до уваги вимоги частини 6 статті 273 КАС п'ятиденний строк для оскарження, зокрема, бездіяльності ЦВК завершувався 19 листопада 2020 року.

Позивач звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства 16 листопада 2020 року. Воднораз, з огляду на допущені позивачем порушення вимог процесуального закону щодо інстанційної підсудності, до "суду, встановленого законом" цей позов надійшов лише 23 листопада 2020 року, тобто поза межами строку, визначеного частиною 6 статті 273 КАС, що власне й унеможливило його розгляд по суті спору.

Варто зауважити, що під час виборчого процесу строк для звернення до суду у справах про оскарження рішень, дій, бездіяльності, зокрема, виборчих комісій є окрім того, що стислими, також і присічними (преклюзивними). Іншими словами, завершення строку, приміром на оскарження бездіяльності ЦВК, припиняє саме існування спору й позбавляє суб'єктивного права на захист в суді, незалежно від того, що зумовило пропуск цього строку.

Така категоричність у застосуванні норм процесуального закону у спорах, що виникають в рамках виборчого процесу, обумовлена передусім його безперервністю і законодавчою забороною його зупинення, перенесення або скасування (стаття 20 ВК). У такому сенсі неухильне дотримання судами встановлених для цих правовідносин строків і вимог процесуального закону щодо їх застосування є одним із способів забезпечити безупинний перебіг виборів.

У значенні наведеного не впливає на законність оскарженого судового рішення й те, що з позовом про оскарження бездіяльності ЦВК позивач звернувся вчасно, але до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Процесуальний закон забороняє поновлювати строк (частина 5 статті 270 КАС).

Воднораз, з огляду на стислі часові рамки для розгляду справ цієї категорії позивач як заінтересована особа мав би теж зважити на те, що порушення вимог інстанційної підсудності об'єктивно може призвести до затягування розгляду його позову з огляду на правила адміністративного судочинства, відповідно до яких діє суд у випадку, якщо з'ясується, що справа підсудна іншому суду.

Додамо, що ця категорія спорів віднесена до термінових і норми процесуального закону стосовно особливостей їх розгляду, зокрема щодо підсудності і обчислення строків, сформульовані настільки чітко, однозначно і прогнозовано, що учасники спору не можуть не розуміти чи не передбачати наслідків, які можуть настати у випадку їх недотримання.

За текстом ухвали, яка є предметом апеляційного перегляду в цій справі, представник позивача подав цей позов до Окружного адміністративного суду міста Києва з власних міркувань, оскільки вважав, що саме до цього суду має оскаржуватись бездіяльність ЦВК.

У контексті спірних правовідносин помилковий підхід позивача та його представника до оскарження бездіяльності відповідача на початковій стадії слугував одним з істотних чинників, який у підсумку призвів до того, що на дату надходження справи до Шостого апеляційного адміністративного суду (23 листопада 2020 року) цей спір, зважаючи свої темпоральні межі, себе вичерпав. На думку колегії суддів, за описаних обставин справи у зіставленні з правовим регулюванням спірних відносин суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого і правильного висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, яка є предметом перегляду в цій справі, законна та обґрунтована, висновки цього суду відповідають нормам процесуального права. Підстав для скасування чи зміни оскарженої ухвали суду немає.

Позаяк при поданні апеляційної скарги в цій справі позивач не сплатив судового збору, то з урахуванням вимог частини 9 статті 273 КАС питання про його стягнення суд вирішує цією постановою.

За змістом підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом статті 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 271, 272, 273, 278, 310, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року в цій справі - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача:

Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується.

Головуючий суддя М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова