Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.07.2020 року у справі №825/1016/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року

м. Київ

справа №825/1016/16

адміністративне провадження №К/9901/14991/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Чиркіна С. М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віанна групп" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віанна групп" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі Горяйнова А. М., Желтобрюх І. Л., Мамчура Я. С. від
20.10.2016,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віанна групп" (далі - Товариство, ТОВ "Віанна групп", позивач) звернулося з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, Інспекція, відповідач), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Управління ДАБІ України у Чернігівській області від 11.05.2016 №10/816 (далі - спірна постанова).

2. Позовні вимоги Товариство аргументувало тим, що воно не є замовником будівництва на об'єкті "реконструкція теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні". Позивач наголошував, що відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт, таким замовником є ПП "Віанна" і цей факт було встановлено при проведенні позапланової перевірки на об'єкті та відображено в акті перевірки. Введення об'єкта в експлуатацію, подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації для реєстрації здійснювалось також ПП "Віанна", яке є дійсним замовником реконструкції.

3. Посилаючись на норми Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі-Закон №208/94-ВР) та Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law15~), позивач зазначає, що вищевказані акти законодавства покладають відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності саме на замовника будівництва, яким Товариство не є, а отже вважає незаконним притягнення його до відповідальності та просив суд скасувати оскаржувану постанову.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано спірну постанову.

5. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації покладається саме на замовника будівництва, яким в даному випадку виступає ПП "Віанна", і саме таке правове регулювання спірних відносин наведене у пункті 6 частини другої 2 Закону №208/94-ВР.

6. Передача ж у строкове платне володіння та користування ТОВ "Віанна груп" на умовах оренди транспортабельної міні-котельні, що розташована за адресою Чернігівська область, Бахмацький район, с. Курінь, вул. Шкільна, 5, ЗОШ для надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними договорами, не позбавляє ПП "Віанна" обов'язку виконати всі передбачені законом умови введення в експлуатацію об'єкта будівництва.

7. Суд також зазначав, що обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів містобудування, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

8. А тому, враховуючи, що договір купівлі-продажу обладнання від 02.09.2014 №14-1, на який посилається відповідач в своєму акті перевірки від 28.04.2016 №204, було укладено значно пізніше закінчення будівництва та початку використання цього обладнання, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначений доказ не може слугувати підставою для притягнення до відповідальності саме ТОВ "Віанна груп", оскільки, як було зазначено вище, обов'язок щодо введення об'єкта будівництва в експлуатацію покладено саме на ПП "Віанна".

Невиконання останнім такого обов'язку, на думку суду першої інстанції, не може ставитись у вину ТОВ "Віанна груп", навіть за врахування факту того, що ПП "Віанна" є засновником позивача. Так, в силу частини 2 статті 61 Конституції України, позивач може нести повну міру юридичної відповідальності тільки за особисто вчинені правопорушення, а не за дії, вчинені засновником, який є окремою юридичною особою.

9. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

10. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на тому, що, як встановлено судовим розглядом справи, факт експлуатації котельні у Халимонівській ЗОШ І-ІІІ ст. в с.

Халимоново Бахмацького району Чернігівської області, вул. Сіденка, 33 позивач не заперечує, а тому має місце порушення, передбачене ~law16~, яке полягає в експлуатації вказаного об'єкта будівництва без введення його у експлуатацію.

11. Спираючись на вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції наголошував, що ТОВ "Віанна Групп" за договором купівлі-продажу обладнання №14-1 від 02.09.2014 фактично придбало об'єкт незавершеного будівництва, експлуатація якого заборонена до подання та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Отже, за вказаним договором до позивача фактично перейшли права замовника будівництва об'єкту "реконструкція теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні у Халимонівській ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Халимоново Бахмацького району Чернігівської області, вул. Сіденка, 33".

12. Суд встановив, що в порушення вказаної норми права повідомлення до органу державного архітектурно-будівельного контролю про відповідні зміни після укладення договору купівлі-продажу обладнання та передачі ТОВ "Віанна Групп" виробничого комплексу: мінікотельня, розташована за адресою: Чернігівська обл., с. Халімонове, вул. Сиденко, 33 - не подавалося. Разом з тим, згідно з позицією суду, вказана обставина, враховуючи, що ТОВ "Віанна Групп" на час проведення перевірки та прийняття спірної постанови було фактичним замовником, не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за використання об'єкта, не прийнятого в експлуатацію.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись з такою постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами управління ДАБІ України у Чернігівській області на підставі направлення від
06.04.2016 №204 проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ ''Віанна групп'' вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил на об'єкті "Реконструкція теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні у Курінській ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Курінь, Бахмацького району Чернігівської області, вул. Шкільна, 5", за результатами якої складено акт від 28.04.2016 №204.

15. З вказаного акту вбачається, що згідно декларації про початок виконання будівельних робіт від 18.10.2013 №ЧГ083132910670 розпочаті будівельні роботи на об'єкті по реконструкції теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні по вул. Шкільна 5, с. Курінь, Бахмацького району, замовником будівництва є ПП "Віанна".

16. Так як ПП "Віанна" є засновником ТОВ "Віанна груп" 13.12.2013 між відділом освіти та ТОВ "Віанна Групп" укладено договір на постачання теплової енергії.

17. Також за договором від 09.02.2014 №14-1 проведена закупка обладнання котельні ТОВ "Віанна груп".

18. Отже, ТОВ "Віанна груп" експлуатує об'єкт будівництва не прийнятого в експлуатацію, що є порушенням ~law17~, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (далі - Порядок №461).

19. Підтвердженням порушення є лист відділу освіти Бахмацької РДА від 21.04.2016 № 01-24/519 та не подана декларація про готовність об'єкта до експлуатації до відповідної інспекції державного архітектурного-будівельного контролю.

20. Крім того, головним інспектором будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ України у Чернігівській області
28.04.2016 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено про встановлену відповідальність за виявлені перевіркою правопорушення та вказано дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 11.05.2016 о 12:00 в приміщенні Управління ДАБІ України у Чернігівській області.

21. Також відповідачем винесено припис від 28.04.2016 №54 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким відповідач вимагає зупинити експлуатацію об'єкта до введення в експлуатацію.

22. Від підпису та отримання вищенаведених документів уповноважена особа позивача відмовилась, про що перевіряючим зроблено відповідну відмітку.

Відповідач рекомендованим листом з повідомленням про вручення 04.05.1016 направив на його адресу відповідні документи (акт, протокол, припис), що підтверджується розрахунковим документом відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції та описом вкладення.

23. Згідно відмітки у повідомлення про вручення поштового відправлення документи отримані позивачем 11.05.2016, а отже останній був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

24. За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ у Чернігівській області винесено постанову від 11.05.2016 №8/814 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абзацом четвертим пункту 6 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР та накладено штраф у розмірі 130500 гривень. Вказана постанова і є предметом даного спору.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

25. У касаційній скарзі позивач, вважаючи помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову, посилається на те, що Товариство не може нести відповідальність, передбачену Законом №208/94-ВР, за виявлені у ході перевірки порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки не віднесений ~law18~ до суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тих, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

26. Згідно з позицією Товариства, виключно вищевказані суб'єкти можуть нести відповідальність, передбачену частиною другою статті 2 Закону №208/94-ВР, однак позивач до таких не відноситься, у зв'язку з чим вважає помилковими висновки апеляційного суду про законність спірної постанови, який, як наслідок, помилково скасував законну та обґрунтовану постанову суду першої інстанції.

27. У запереченнях на касаційну скаргу Товариства відповідач висловив незгоду з її доводами та вимогами, оскільки вважає, що з набуттям скаржником відповідно до договору купівлі - продажу права на володіння, користування і розпорядження об'єктом незавершеного будівництва - технологічним обладнанням (міні котельнею) фактично відбулась зміна забудовника з ПП "Віанна" на ТОВ "Віанна-групп", у зв'язку з чим, на переконання ДАБІ України, з цього моменту саме на позивача покладався обов'язок введення об'єкта в експлуатацію.

28. Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу окрім іншого зазначає, що Товариство не виконало обов'язку введення об'єкта будівництва в експлуатацію, і фактично експлуатувала його, а тому накладення на позивача штрафу за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності є правомірним.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. За приписами ~law19~ прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

31. Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - об'єкти) визначає й Порядок №461, пунктами 12,16 якого встановлено, що експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється. Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

32. За змістом пункту 17 цього ж порядку, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації: щодо об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; щодо об'єктів, які належать до I - III категорії складності, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

33. В свою чергу, відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в тому числі за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, об'єктів III категорії складності, встановлює Закон №208/94-ВР (абзац четвертий ~law20~).

34. Поряд із цим, як випливає зі змісту абзацу першого частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності несуть суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

35. Аналіз вищевказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію та заходи щодо усунення виявлених порушень щодо експлуатації об'єкта без зареєстрованої декларації, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію.

36. Правову позицію аналогічного змісту висловлено у постанові Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №804/1844/16.

37. Тобто, як правові норми ~law21~, так і приписи Порядку №461, покладають обов'язок подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації саме на замовника, який і несе відповідальність за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації, що прямо передбачено у вищевказаних актах законодавства.

38. Саме на замовників будівництва об'єктів, в силу положень частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР, може бути покладено відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

39. Водночас, за визначенням, наведеним у ~law22~, замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

40. Колегія суддів звертає увагу й на пункт 21 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466), абзацами першим, третім якого встановлено, що у разі зміни даних у зареєстрованій декларації (зокрема право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику, змінено осіб, відповідальних за проведення авторського нагляду під час виконання підготовчих робіт, або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт) замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів звертається до органу державного архітектурно-будівельного контролю, який зареєстрував декларацію, з повідомленням про зміну даних у зареєстрованій декларації за формою згідно з додатком 7 до цього Порядку.

41. Виконання підготовчих або будівельних робіт без подання такого повідомлення не може продовжуватися.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

42. У справі, яка розглядається, апеляційний суд встановив, що ТОВ "Віанна Групп" за договором купівлі-продажу обладнання (пересувної міні-котельні) №14-1 від 02.09.2014 придбало у ПП "Віанна" об'єкт незавершеного будівництва з метою його подальшої експлуатації для надання послуг з постачання теплової енергії, уклало відповідний договір й фактично використовує набуте майно у своїй господарській діяльності.

43. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.12.2019 (справа №916/633/19) стосовно введення в експлуатацію об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який визнано рішенням суду, такий об'єкт є лише сукупністю належних забудовнику будівельних матеріалів.

44. Навіть наявність судового рішення про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на новостворену річ - об'єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю, споруду тощо) в розумінні статті 181 та частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки не звільняє забудовника від обов'язку після завершення будівництва (створення майна) ввести його в установленому порядку в експлуатацію в загальному порядку та здійснити державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно.

45. Так, абзацом першим частини 3 статті 331 ЦК України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі цього будівництва (створення майна). У разі потреби особа може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону. Об'єкт незавершеного будівництва за визначенням частини 3 статті 331 ЦК України за своєю правовою природою є сукупністю будівельних матеріалів, які є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво).

46. Необхідно наголосити й на тому, що відповідно до частини 3 статті 13, частини 7 статті 41 Конституції України, власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

47. Такі приписи Основного Закону України знайшли своє відображення й у частинах 4 , 5 статті 319 ЦК України, відповідно до яких власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

48. Поняття права власності розкрито у статті 316 ЦК України, відповідно до частини першої якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

49. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частин 1 статті 317 ЦК України).

50. У світлі вищевказаних положень законодавства та з урахуванням наявної правозастосовчої практики Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що новий власник об'єкта незавершеного будівництва (сукупності будівельних матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі цього будівництва і належали первісному забудовнику), набутого, в тому числі, на підставі відповідного правочину, повинен на проголошених у Конституції України та ЦК України засадах добросовісно користуватись таким майном відповідно до закону, а отже перед початком його використання як об'єкта цивільних прав (майна), зобов'язаний після завершення будівництва (створення майна) ввести його згідно з установленою законодавством процедурою в експлуатацію у загальному порядку.

51. На власника об'єкта незавершеного будівництва поширюється приписи ~law23~ і пункту12 Порядку №461 стосовно заборони експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію.

52. При цьому, як передбачено ~law24~ прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

53. Таким чином, особа, яка на підставі відповідного правочину набула право власності на незавершений об'єкт будівництва і має намір його використовувати як новостворене майно, повинна ввести такий об'єкт в експлуатацію шляхом звернення до органу державного архітектурно-будівельного контролю з заявою про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Лише після реєстрації такої декларації можливе підключення цього об'єкта до інженерних мереж, укладення договорів постачання, оформлення права власності на нього.

54. Це означає, що новий власник об'єкта незавершеного будівництва з метою його експлуатації повинен вчинити дії, які законодавством покладено на замовника будівництва, тобто у такому разі до цієї особи фактично переходять права і обов'язки замовника будівництва.

55. У розглядуваному випадку, як встановлено судовим розглядом справи, позивач, придбавши у первісного забудовника - ПП "Віанна" об'єкт незавершеного будівництва, маючи відповідний обов'язок, не ввів таки об'єкт в експлуатацію, як того вимагають приписи законодавства, й фактично приступив до його використання з метою провадження господарської діяльності з надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними договорами, а тому колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що має місце допущення ТОВ "Віанна Групп" правопорушення, відповідальність за яке встановлена абзацом четвертим пункту 6 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР.

56. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування спірної постанови та задоволення даного позову, а тому колегія суддів констатує, що прийнята ним постанова є законною і обґрунтованою, отже не підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Ураховуючи викладене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 КАС України, не виявив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, яке ухвалене відповідно до закону.

58. Керуючись статтями 341,345,349,350,355,356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віанна групп" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від
20.10.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

С. М. Чиркін