ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 814/733/15

провадження № К/9901/44042/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Шарапи В. М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до Приватного підприємства Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Гордієнко Т. О. від 11 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів:

Танасогло Т. М., Бойка А. В., Яковлєва О. В. від 16 травня 2017 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2016 року Приватне підприємство Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" звернулося до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до Приватного підприємства Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" про стягнення заборгованості.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, заяву Приватного підприємства Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" задоволено.

Скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року.

Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

3. Задовольняючи заяву Приватного підприємства Будівельна компанія "Глиноземпромбуд", суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що скасування судового рішення, яке було підставою для прийняття постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року, є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції до 15 грудня 2017 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва, як правонаступник Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Встановлено, що у серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі в м. Миколаєві про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

6. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року, позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.

7. У березні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва звернуло до суду з позовом до Приватного підприємства Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" про стягнення заборгованості по фактичних витратах і доставки пенсій, призначених на пільгових умовах.

8. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_1 за лютий 2015 року.

9.19 січня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року, якими зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.

Миколаєва призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, було скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

10. За результатами нового розгляду постановою Центрального районного суду м.

Миколаєва від 17 лютого 2016 року позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах задоволено частково.

11. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2016 року скасовано. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

12. З урахуванням того, що постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року, яка була підставою для ухвалення постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року, скасовано, Приватне підприємство Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" звернулося до суду із заявою про перегляд її перегляд за нововиявленими обставинами.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. В обґрунтування вимог касаційної скарги Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва вказує на те, що обставина, на яку посилається Приватне підприємство Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" у заяві про перегляд судового рішенням, не є нововиявленою у розумінні частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції до 15 грудня 2017 року, оскільки зазначене підтверджувало лише законність та обов'язковість виплати пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах. Вказаним рішенням не було встановлено факт понесення управлінням витрат на виплату і доставку пенсій.

14. Відзиву на касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Приватне підприємство Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" не подало, що відповідно до частини 4 статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Відповідно до частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

16. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, є те, що суттєві для рішення суду фактичні обставини, які входять до предмета доказування у справі, на час її розгляду існували, але не були і не могли бути відомі ані суду, ані заявникові.

17. У той же час, для визначених пунктом 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, нововиявлених обставин характерним є їх виникнення після ухвалення судового рішення, в основу якого було покладено інше судове рішення, яке існувало на час розгляду справи і про яке було відомо суду і всім учасникам судового процесу. У цьому випадку нововиявленою є обставина, яка полягає у подальшому скасуванні такого преюдиційного судового рішення.

18. При вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами передбачених пунктом 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Під час звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року, заявник, як на нововиявлену обставину, послався на пункт 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції до 15 грудня 2015 року, та зазначив, що постанова Центрального районного суду м.

Миколаєва від 19 листопада 2013 року, на яку посилався Миколаївський окружний адміністративний суд при ухвалені постанови від 30 листопада 2015 року, скасована.

20. Отже, обов'язковою умовою для застосування норм пункту 3 частини 2 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції після 15 грудня 2015 року, є скасування саме преюдиційного (того, що було покладено в основу рішення, яке заявник просить переглянути) судового рішення.

21. Встановлено, що в постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року під час спростувань заперечень відповідача проти заявленого позову, судом було здійснено посилання на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року, якою було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.

22. Крім того, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.

Миколаєва звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, яку було виплачено ОСОБА_1, вказало на те, що пенсію останньому було призначено на виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року № 490/8718/13-а.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наведені в заяві обставини, а саме: скасування постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції після 15 грудня 2015 року.

24. У відповідності до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

25. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.

Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

В. М. Шарапа