Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.07.2020 року у справі №813/895/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року

м. Київ

справа №813/895/16

касаційне провадження №К/9901/27440/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Єзерова А. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2019 (головуючий суддя: Сеник Р. П., судді: Обрізко І. М., Хобор Р. Б. ) у справі №813/895/16 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними, незаконними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа Фонду або відповідач-2), в якому просила:

визнати неправомірними дії щодо визнання договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 25.02.2015 за №018-13199-250215 нікчемним;

визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення перевірки коректності реквізитів вкладника - ОСОБА_1 зазначених в наданому Уповноваженою особою Переліку;

зобов'язати надати додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1, а саме: про суму, що підлягає відшкодуванню Фондом у розмірі 2 500 дол. США, конвертовану в національній валюті;

зобов'язати прийняти та обробити додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно суми відшкодування Фондом у розмірі 2 500 дол. США, конвертовану в національній валюті;

зобов'язати прийняти рішення про відшкодування коштів за договором банківського рахунку вкладника - ОСОБА_1 стосовно суми відшкодування у розмірі 2 500 дол. США, конвертовану в національній валюті.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 адміністративний позов задоволено частково:

зобов'язано Уповноважену особу Фонду надати додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1, а саме: про суму, що підлягає відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 2 500 дол. США, конвертовану в національній валюті, на підставі договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 25.02.2015 за №018-13199-250215.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішення, Уповноважена особа Фонду
01.07.2019 засобами поштового зв'язку вперше подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 апеляційну скаргу відповідача-2 повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України, оскільки апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати. Зазначену ухвалу скаржник отримав 23.07.2019, що підтверджується інформацією, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення.

07.08.2019 відповідач-2 повторно звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2019.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статей 295, 296 КАС України, а саме: апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а вказані підстави для поновлення цього строку визнані судом неповажними.

Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України. Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2019.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду подала касаційну скаргу у якій просить суд касаційної інстанції скасувати її, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що вперше апеляційна скарга подана у строки, встановлені статтею 295 КАС України, проте була повернута скаржнику, у зв'язку з чим останній у розумні строки усунув зазначені недоліки та повторно подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 27.04.2020 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

На адресу суду касаційної інстанції від позивачки надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому остання з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідач-1 правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржуване рішення постановлене 30.05.2019 у порядку письмового провадження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вперше апеляційну скаргу подано
01.07.2019, тобто у строк встановлений статтею 295 КАС України, проте ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику у відповідності до вимог статті 59 КАС України з підстав відсутності належного підтвердження повноважень представника на підписання апеляційної скарги.

Копію вказаної ухвали отримано 23.07.2019.

Уповноваженою особою Фонду повторно подано апеляційну скаргу 07.08.2019, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження скаржник вказав на те, що повернення апеляційної скарги безумовно призводить до пропущення строку апеляційного оскарження, проте, після застосування до відповідача-2 наслідків у вигляді повернення апеляційної скарги, поданої вперше, через неналежне засвідчення повноважень представника Уповноваженої особи Фонду на підпис апеляційної скарги, останній вжив невідкладних заходів для звернення з апеляційною скаргою повторно.

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Суд не заперечує факт того, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою. Проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.

Частиною 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги від 16.07.2019 скаржником отримано 23.07.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с.126). За таких обставин, скаржнику з 23.07.2019 стало відомо про повернення йому раніше поданої апеляційної скарги з підстав її підписання особою, яка не має повноважень на її підписання.

Ухвала про повернення апеляційної скарги від 16.07.2019 в касаційному порядку не оскаржувалася.

Водночас, з матеріалів справи слідує, що скаржник повторно подав апеляційну скаргу - 07.08.2019. Отож, фактично маючи підготовлений текст апеляційної скарги та будучи обізнаним про необхідність надання належного документу, що підтверджує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, скаржник повторно подав апеляційну скаргу майже через два тижні після отримання ним копії ухвали суду про повернення раніше поданої апеляційної скарги.

Об'єктивних чинників, які свідчать про неможливість своєчасного та належного оформлення документу, що підтверджує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, скаржник не навів.

Також слід зазначити про те, що неналежне оформлення довіреності свідчить про недоліки в організації роботи діловодства та документообігу відповідача-2.

Так, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, Верховний Суд не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2019 у справі №813/895/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

А. А. Єзеров