Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.08.2018 року у справі №640/1953/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року

м. Київ

справа № 640/1953/18

адміністративне провадження № К/9901/58239/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 12.04.2018 (суддя - Губська Я. В. ) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018 (головуючий суддя - Бершов Г. Є., судді - Катунов В. В., Ральченко І. М. ) у справі №640/1953/18.

встановив:

07.02.2018 ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду міста Харкова із позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Харківської митниці Державної фіскальної служби у справі про порушення митних правил від
24.01.2018 №1059/80700/17.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2018, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018, позовну заяву повернуто заявникові, оскільки вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судами попередніх інстанцій неповажними.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2018, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувану постанову Харківської митниці вона особисто за місцем проживання не отримувала, а отримала її за місцем роботи лише 30.01.2018. Враховуючи необхідний час на підготовку позовної заяви та отримання кваліфікованої правової допомоги, звернення до суду з позовом про оскарження постанови відповідача відбулося у межах десятиденного строку з моменту, коли їй стало відомо про факт прийняття оскаржуваного рішення.

У відзиві на касаційну скаргу Харківська митниця зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 07.02.2018 до Київського районного суду м. Харкова представником позивача - адвокатом Сидоренком Д. В., була подана позовна заява про визнання протиправною та скасування постанови Харківської митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 24.01.2018 №1059/80700/17 з клопотанням про поновлення строку на її оскарження. Зазначене клопотання мотивоване тим, що примірник постанови отриманий поштовим повідомленням
30.01.2018 і у зв'язку з необхідністю певного часу для підготовки адміністративного позову представник позивача обґрунтовував наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Судами також було встановлено, що під час розгляду відповідачем 24.01.2018 справи про порушення митних правил був присутній представник ОСОБА_1 - адвокат Сидоренко Д. В., повноваження якого підтверджувались договором про надання правової допомоги від 30.10.2017 року зі строком дії 12 місяців. При цьому, під час розгляду справи адвокат надавав пояснення по її суті. Цим же адвокатом від імені позивача 07.02.2018 подано позов до суду про оскарження постанови Харківської митниці від 24.01.2018.

Надаючи оцінку доводам позивача, викладених у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про повернення позовної заяви, оскільки позивач звернувся до суду з пропуском строку на оскарження постанови Харківської митниці ДФС від 24.01.2018, а заявлене клопотання про поновлення строку для звернення до суду щодо оскарження постанови, яке і є предметом даного розгляду до відкриття провадження по справі не було аргументоване з яких саме поважних причин строк заявником в особі представника пропущено та без надання будь-яких належних та допустимих доказів поважності причини пропуску.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частин 1 , 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 286 цього ж Кодексу встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено неможливість такого поновлення.

Наслідки пропуску строку звернення до суду визначені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною першою цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд першої інстанції, перевіривши позовну заяву на предмет її відповідності встановленим процесуальним законом вимогам, визнав неповажними підстави наведені в заяві про поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на наведене, повернення даного адміністративного позову з тих підстав, що наведені позивачем доводи для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, Верховний Суд визнає передчасними, оскільки обов'язковою умовою для застосування частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України є залишення позовної заяви скарги без руху за правилами частини першої цієї ж статті.

Отже, повертаючи даний адміністративний позов, суд першої інстанції не дотримався вимог статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги всіх обставин справи при прийнятті ухвали про повернення позову, чим порушено норми процесуального закону.

Наведені порушення норм процесуального права не враховано й судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частин 1 , 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі; справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

В зв'язку з цим, відповідно до вимог статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до Київського районного суду міста Харкова.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 12.04.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018 у справі №640/1953/18 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева Т. М. Шипуліна