Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2019 року

Київ

справа №803/655/17

касаційне провадження №К/9901/5969/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 (суддя Димарчук Т.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді: Нос С.П., Яворський І.О.) у справі №803/655/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» до 1. Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області; 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення пені,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» у травні 2017 року звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо невключення узгодженої суми бюджетного відшкодування в розмірі 1218949грн. за листопад 2014 року до Єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; зобов`язати відповідача-1 внести до Єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані про узгоджену суму бюджетного відшкодування в розмірі 1218949грн. за листопад 2014 року; стягнути з Державного бюджету України пеню на бюджетну заборгованість у сумі 278072,74грн.

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 09.10.2017 позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області щодо невключення узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої у декларації від 22.12.2014 вх. № 9074231522 в сумі 1218949 грн. за листопад 2014 року. Зобов`язав Ковельську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані про узгоджену суму бюджетного відшкодування 1218949 грн. за листопад 2014 року, заявлену у декларації від 22.12.2014 вх. №9074231522, яка підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство». Стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» пеню на бюджетну заборгованість у сумі 278072,74 грн. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 21.12.2017 залишив постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 без змін.

Ковельська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася 15.01.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просила постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 скасувати, прийняти судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Ковельська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Зокрема, наголошує на тому, що наявність незакінченого касаційного провадження у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість свідчить про відсутність факту узгодженості такої суми бюджетного відшкодування.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» подало до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в якій визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 1218949 грн.

Ковельською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2014 року у сумі 1218949 гри., а також від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2014 року в сумі 39156 грн., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість (від 22.12.2014 вх. №9074231522), за результатами якої складено акт від 16.02.2015 №100/03-06-1501-36523079.

На підставі зафіксованих в такому акті перевірки висновків податкового органу про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України Ковельською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області 02.03.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000691501, яким зменшено бюджетне відшкодування в сумі 1218949 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 609474,5 грн.;

№ 000711501, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 82594,50 грн., в тому числі: в сумі 55063 грн. за основним платежем та в сумі 27531,5 грн. за штрафними санкціями.

№ 000701591, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість в сумі 2269 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом про: скасування податкових повідомлень-рішень від 02.03.2015 № 0000701501, № 0000691501, № 0000711501; зобов`язання Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби у Волинській області висновок із зазначенням, що сума 1218949 грн. підлягає відшкодуванню з бюджету; стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1218949 грн. з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство».

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 29.09.2015 у справі №803/2497/15 позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 02.03.2015 № 0000701501, № 0000691501, № 0000711501. Стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1218949 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовив.

Львівський апеляційний адміністративний суд від 04.05.2016 скасував постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1218949 грн. та прийняв в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. У іншій частині постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Відповідно до підпунктів 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Пунктом 200.15 статі 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент набрання законної сили судовим рішенням у справі №803/2497/15) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Частиною п`ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час набрання законної сили судовим рішенням у справі № 803/2497/15) встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час набрання законної сили судовим рішенням у справі № 803/2497/15) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як зазначено вище, Львівський апеляційний адміністративний суд за результатами розгляду справи у відкритому судовому засіданні ухвалив постанову від 04.05.2016 у справі №803/2497/15, якою, зокрема, залишив без змін постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.03.2015 № 0000691501, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1218949 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 609474,5 грн.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено право позивача на отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2014 року в сумі 1218949 грн.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що касаційне оскарження судового рішення не відтерміновує дату набрання таким рішенням законної сили та обов`язковість його виконання, тому днем закінчення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.03.2015 № 0000691501 у розумінні пункту 200.15 статі 200 Податкового кодексу України є день набрання законної сили постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2016 у справі №803/2497/15.

Згідно з пунктами 7-9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (у редакції, чинній на час набрання законної сили судовим рішенням у справі № 803/2497/15), орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 1 липня 2011 р. в електронній формі з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» і «;Про електронні документи та електронний документообіг» і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії. Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою. На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Так, на час набрання законної сили судовим рішенням у справі № 803/2497/15 подання податковим органом висновку до органу державної казначейської служби щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39.

Разом з тим, після закінчення процедури судового оскарження та на даний час позивач не отримав узгодженої суми бюджетного відшкодування, що призвело до порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» на отримання бюджетного відшкодування за листопад 2014 року.

Однак, Законами України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 Податкового кодексу України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час вирішення справи в судах попередніх інстанцій) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час вирішення справи в судах попередніх інстанцій) заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час вирішення справи в судах попередніх інстанцій) у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Положеннями пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час вирішення справи в судах попередніх інстанцій), зокрема, визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (підпункт «ґ»). У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час вирішення справи в судах попередніх інстанцій) на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Вказані норми статті 200 Податкового кодексу України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26, який набрав чинності з 01.04.2017 (пункт 4 Постанови).

У зв`язку з прийняттям вищезазначених змін до Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 також визнано таким, що втратив чинність Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (такі положення набрали чинності з 01.04.2017).

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заявлене позивачем у декларації від 22.12.2014 вх. № 9074231522 узгоджене з 04.05.2016 (дата набрання законної сили постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №803/2497/15) бюджетне відшкодування за листопад 2014 року в сумі 1218949 грн., не було відображене ні в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (станом на час розгляду справи у суді касаційної інстанції не працює), ані в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26.

Відповідно до статті 19-3 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) державні податкові інспекції: формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи (підпункт 19-3.1.3).

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Як зазначалося вище, за змістом пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України та положень Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26, функції щодо ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість покладено на контролюючі органи.

Ковельська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області є територіальним органом ДФС, яка уповноважена здійснювати покладені на неї положеннями статті 19-3 Податкового кодексу України функції з відображення у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невключення узгодженої суми бюджетного відшкодування в сумі 1218949грн. за листопад 2014 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та зобов`язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України пені на бюджетну заборгованість у сумі 278072,74грн. за період з 21.05.2016 по 21.05.2017 суд касаційної інстанції зазначає таке.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій) суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Верховний Суд зазначає, що наведені норми встановлюють обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 Податкового кодексу України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому, непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник податку на додану вартість мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Верховний Суд зазначає, що неузгодженість в роботі між органами державної влади, у даному випадку між податковим органом та органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не може слугувати причиною порушення прав платників податків у сфері бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Отже, з огляду на те, що позивачем заявлено бюджетне відшкодування у відповідності до вимог законодавства, така сума (1218949 грн.) перевірена контролюючим органом та узгоджена 04.05.2016, однак не відшкодована з незалежних від платника податків причин, позивач набув право вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

Розрахунок пені в сумі 278072,74 грн. за заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» період з 21.05.2016 по 21.05.2017 проведений відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, що не заперечується контролюючим органом.

Захист порушеного права платника податків у спосіб стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» пені відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 12.02.2019 у справі №826/7380/15 (провадження №11-778апп18) та прецедентній практиці ЄСПЛ.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення вимоги щодо стягнення на користь позивача пені (в сумі 278072,74 грн.) на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1218949 грн.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 у справі №803/655/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна Л.І. Бившева В.В. Хохуляк