Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 120/7756/23

адміністративне провадження № К/990/28213/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 120/7756/23,

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, за участю третьої особи - військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Павенським Борисом Володимировичем, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Граб Л.С., суддів Сторчака В.Ю., Смілянця Е.С.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), за участю третьої особи - військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; далі - третя особа, ВЧ НОМЕР_2 ), з вимогами:

1.1. визнати протиправною бездіяльність командування ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, у розмірі 100 000,00 грн, за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей ОСОБА_1 , за період з 07.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 25.06.2022, у розрахунку на місяць, пропорційно часу участі у таких діях і заходах;

1.2. зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, за безпосередню участь у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку до 100 000,00 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях і заходах, ураховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що він у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей. Водночас у спірний період додаткова грошова винагорода із розрахунку до 100 000,00 грн, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за участь у бойових діях або забезпеченні відповідних заходів йому не нараховувалася та не виплачувалася, хоча позивач мав право на її отримання.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (ВЧ НОМЕР_1 ) від 07.04.2022 № 5-вв позивача направлено у службове відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_2 ), який входить в оперативне угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », з 07.04.2022 з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 №56-Т.

4. У подальшому, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.06.2022 (ВЧ НОМЕР_1 ) № 38-вв позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_3 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з 28.06.2022, з метою участі у заходах.

5. Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1429 молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022.

6. Підставою для видачі такої довідки стало бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 № 56гриф.

7. Уважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до Постанови № 168, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

8. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей, за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 у розрахунку до 100 000,00 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях і заходах. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей, за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022, у розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.

9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що ані відповідач, ані ВЧ НОМЕР_2 , не ставить під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах у межах періодів, які визначені у довідці ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 №1429. Водночас із певних причин (об`єктивного чи суб`єктивного характеру) відповідачу не надіслано в повному обсязі інформації за встановленою формою у передбачені строки, як цього вимагає пункт 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», що і стало перешкодою для виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

10. За цих обставин суд першої інстанції зауважив, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 №1429, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України 02.04.2022 № 56 гриф. Отож, ураховуючи те, що позивач набув право та дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, однак реалізація цього права обмежена саме діями відповідача та ВЧ НОМЕР_2 в частині дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату, то суд першої інстанції дійшов висновку, що у цьому випадку на позивача не може бути покладено тягаря негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Адміністрацією Держприкордонслужби України порядку, адже цим порушуватиметься суть гарантованого законом права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.

11. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірні періоди.

12. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях і заходах й матеріали справи.

14. Суд апеляційної інстанції вказав, що зміст наданої позивачу довідки ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 №1429 не підтверджує факту безпосередньої участі позивача у бойових діях за спірний період. У ній зазначено, що позивач брав участь у бойових діях на території Чернігівської та Сумської областей. Проте відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309 (із змінами), окремі райони Чернігівської та Сумської областей віднесено до територій можливих бойових дій.

15. Також суд апеляційної інстанції зауважив, що ця довідка не відповідає формі, встановленій додатком №1 до пункту 2 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168». Її зміст у частині кількості днів безпосередньої участі позивача у бойових діях, що становили всі дні за період з 07.04.2022 по 25.06.2022, ставить під сумнів можливість безперервного виконання позивачем бойових завдань у вказаний у довідці період.

16. Надані відповідачем рапорти із зазначенням періодів та особового складу, який забезпечував здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, серед яких значиться позивач, суд апеляційної інстанції визнав неналежним доказом у справі, оскільки останні надсилалися ВЧ НОМЕР_1 щодо всіх осіб, які на виконання бойових розпоряджень направлялись до ВЧ НОМЕР_2 , з метою надання із їхнього числа списків тих військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

17. Водночас суд апеляційної інстанції наголосив, що сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_2 , не є достатньою підставою для нарахування та виплати збільшеної до 100 000,00 грн додаткової грошової винагороди.

18. ВЧ НОМЕР_2 направлено до суду лист від 31.05.2024, в якому, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 , відповідно до бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 №56 гриф, у складі прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 (ВЧ НОМЕР_1 ) направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідно до бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 09.04.2022 № 978/гриф позивач у складі прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 (ВЧ НОМЕР_1 ) приступив до виконання бойових завдань в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_6 . На виконання бойового розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 (ВЧ НОМЕР_1 ) від 05.07.2022 №285/гриф позивач у складі НОМЕР_4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 (ВЧ НОМЕР_1 ) вибув з оперативного підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_6 . Бойові накази (розпорядження), видавалися стосовно комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 (ВЧ НОМЕР_1 ) (в цілому, за підрозділ, без зазначення прізвищ військовослужбовців). Бойове розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 09.04.2022 № 978/гриф, надати немає можливості, оскільки воно має обмежений гриф доступу «Таємно». Проінформовано, що копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу за період з 07.04.2022 по 15.06.2022 надати немає можливості, так як їх облік та ведення безпосередньо здійснюються у 2-му відділі прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 (ВЧ НОМЕР_1 ). Оскільки ці документи знаходяться у володінні ВЧ НОМЕР_1 , то провести облік фактичного часу участі позивача у бойових діях за період з 07.04.2022 по 15.06.2022 у ВЧ НОМЕР_2 немає можливості, так як такі документи до ВЧ НОМЕР_2 зі зведеного загону ВЧ НОМЕР_1 не надавалися. Списки, передбачені додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», за квітень, травень, червень та липень 2022 року направлені ІНФОРМАЦІЯ_6 (ВЧ НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_7 (ВЧ НОМЕР_1 ) листом від 26.08.2022 № 22/2658-22- Вих.

19. ВЧ НОМЕР_1 направлено до суду лист від 10.06.2024, до якого, зокрема, долучено довідку від 10.06.2024 №02.5/5841/24 ВН, зі змісту якої вбачається, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах в журналі службово-бойових дій НОМЕР_4 відділу прикордонної служби (тип С) приккшр НОМЕР_5 прикз №12 (розпочато 07.04.2022, закінчено 21.01.2023, прошитий та пронумерований на 102 аркушах), у період з 07.04.2022 по 25.06.2022, щодо ОСОБА_1 відповідних відомостей не обліковано.

20. Також ВЧ НОМЕР_1 надано довідку, якою проінформовано, що за результатами перевірки наявної інформації з книг прикордонної служби 2 відділу прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_5 прикз №4дск (розпочато: 10.10.2022; закінчено: 09.02.2023; прошитий та пронумерований на 213 аркушах) установлено, що ОСОБА_1 , згідно з розділом «Список особового складу підрозділу» і перебував у штаті вказаного підрозділу, у тому числі, у період з 07.04.2022 по 15.06.2022 та йому присвоєно особистий номер « 706», що підтверджується витягами що додаються. Установлено, що у період з 07.04.2022 по 15.06.2022 у розділах 2в «Участь у службі прикордонних нарядів від НОМЕР_4 відділу приккшр» зазначеної книги прикордонної служби обліковано несення служби в прикордонних нарядах ОСОБА_1 13.04.2022-15.04.2022, 19.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022 24.04.2022, 26.04.2022, 28.04.2022, 01.05.2022, 03.05.2022-09.05.2022, 11.05.2022. 13.05.2022-16.05.2022, 02.06.2022, 05.06.2022-06.06.2022, 09.06.2022-10.06.2022, 13.06.2022-15.06.2022, що підтверджується витягом з книги прикордонної служби.

21. Згідно з витягом з книги прикордонної служби 2 відділу прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_5 прикордонного загону від 10.04.2022 №4дск ОСОБА_1 брав участь у службі у прикордонних нарядах 15.04.2022-16.04.2022, НОМЕР_6 , НОМЕР_7 в населеному пункті Тупичів, який не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309.

22. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції констатував, що безпосередня участь позивача у бойових діях та заходах документально не підтверджується. Відповідно, позивач не має права на нарахування та виплату додаткової винагороди в збільшеному розмірі за спірний період.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

23. 22.07.2024 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024.

24. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, просив його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.

25. Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

26. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.05.2024 у справі №120/4387/23 і від 21.03.2024 у справі №560/3159/23, щодо застосування пунктів 1, 2-1 постанови №168 у сукупності з наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168».

27. Указуючи на зазначені постанови, скаржник переконує, що довідка про участь у бойових діях від 05.08.2022 №1429, видана військовою частиною ВЧ НОМЕР_2 , є належним, допустимим та достатнім доказом того, що молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей, у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022.

28. Довідка, надана позивачем, повністю відповідає вимогам пункту 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168». Вона містить усі необхідні підстави для її видання, а її достовірність підтверджується відповідальністю командира, який її видав, і не потребує додаткових перевірок. Отже, довідка підтверджує право позивача на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі у вказані в ній періоди.

29. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Смоковичу М.І.

30. Суд ухвалою від 05.08.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

31. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він наполягав на її безпідставності, просив у задоволенні відмовити і залишити оскаржуване судове рішення без змін.

V. Джерела права

32. Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

33. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

34. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

35. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

36. Згідно з абзацами 1, 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

37. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

38. За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

39. За пунктом 1 Положення про Адміністрацію Держприкордонслужби, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 533 (далі - Положення № 533), Адміністрація Держприкордонслужби є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

40. Відповідно до пункту 5 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності, зокрема: організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; контролює діяльність органів Держприкордонслужби, підприємств, установ, що належать до сфери її управління.

41. Частиною першою статті 14 Закону № 661-IV визначено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

42. Згідно зі статтею 16 Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

43. Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов`язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

44. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

45. На виконання вказаних Указів Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

46. Так, відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 271, від 22.03.2022 № 350, від 01.04.2022 № 400) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000, 00 грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

47. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

48. 31.03.2022 Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 164-АГ).

49. Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплати здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.

50. Відповідно до пункту 2 Наказу № 164-АГ під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районах ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій; виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

51. У пункті 3 наказу № 164-АГ установлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

52. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).

53. Пункт 4 наказу № 164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).

54. Відповідно до пункту 5 наказу № 164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

55. У наказі про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру 100 000,00 грн на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

56. Кабінет Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (яка набрала чинності 19.07.2022 та, за пунктом 2 цієї постанови, застосовується з 24.02.2022) затвердив низку змін до Постанови № 168, зокрема у пункті 1 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінив словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; крім того, Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

57. Також з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.

VI. Позиція Верховного Суду

58. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі до 100 000,00 грн за період з 07.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 25.06.2022.

59. Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.

60. Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що військовослужбовцям Держприкордонслужби України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн. Тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

61. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що позивач під час проходження служби у ВЧ НОМЕР_1 був відряджений до ВЧ НОМЕР_2 , до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з 07.04.2022 для участі у заходах.

62. ВЧ НОМЕР_2 позивачу видано довідку від 05.08.2022 № 1429 про те, що молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 , брав участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022.

63. Підставою для видачі цієї довідки слугувало бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 №56-Т.

64. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що позивач має право на отримання спірної додаткової винагороди, оскільки його безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони в період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1429. До такого висновку суд першої інстанції дійшов через те, що жоден із суб`єктів спірних правовідносин не заперечував участі позивача у бойових діях або заходах, а єдиною підставою для невиплати додаткової винагороди до 100 000,00 грн за вказані у довідці періоди було ненадіслання ВЧ НОМЕР_1 інформації за встановленою формою.

65. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову в задоволенні позову, дійшов протилежних висновків та не знайшов підстав для задоволення позову, указавши, що надана довідка ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1429 не є достатнім доказом участі позивача у бойових діях. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що окремі райони Чернігівської та Сумської області (у період, окреслений у цій довідці) були віднесені до територій можливих бойових дій. Така довідка не відповідає формі, встановленій додатком №1 до пункту 2 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168». Її зміст у частині кількості днів безпосередньої участі позивача у бойових діях, що становили всі дні за період з 07.04.2022 по 25.06.2022, ставить під сумнів можливість безперервного виконання позивачем бойових завдань у вказаний у довідці період.

66. Суд апеляційної інстанції визнав неналежним доказом рапорти щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн особовому складу прикордонної комендатури швидкого реагування, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, зокрема позивачу. Так, за твердженням суду апеляційної інстанції, такі рапорти надсилалися ВЧ НОМЕР_1 щодо всіх осіб, які на виконання бойових розпоряджень направлялись до ВЧ НОМЕР_2 , з метою надання із їх числа, списків тих військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

67. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що витребував додаткові докази у ВЧ НОМЕР_8 та ВЧ НОМЕР_1 . Відповідач і третя особа доказів, які б підтвердили безпосередню участь позивача у бойових діях чи заходах, необхідних для виплати додаткової винагороди, не надали. Виконання бойових розпоряджень під час відрядження у ВЧ НОМЕР_8 не є достатньою підставою для виплати підвищеної додаткової винагороди згідно з Постановою №168.

68. Так, ВЧ НОМЕР_1 направлено до суду лист від 10.06.2024, до якого, зокрема, долучено довідку від 10.06.2024 №02.5/5841/24 ВН, зі змісту якої вбачається, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах в журналі бойових дій в журналі службово-бойових дій НОМЕР_4 відділу прикордонної служби (тип С) приккшр НОМЕР_5 прикз №12 (розпочато: 07.04.2022; закінчено: 21.01.2023; прошитий та пронумерований на 102 аркушах), у період з 07.04.2022 по 25.06.2022, щодо ОСОБА_1 , відповідних відомостей не обліковано.

69. ВЧ НОМЕР_1 надано довідку від 10.06.2024 №02.5/5842/24-Вн та витяги з книги прикордонної служби 2 відділу прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_5 прикз №4дск, відповідно до яких у період з 07.04.2022 по 15.06.2022 в розділах 2в «Участь у службі прикордонних нарядів від НОМЕР_4 відділу приккшр» обліковано несення служби в прикордонних нарядах ОСОБА_1 у період з 13.04.2022 по 15.04.2022, 19.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022 24.04.2022, 26.04.2022, 28.04.2022, 01.05.2022, 03.05.2022-09.05.2022, 11.05.2022. з 13.05.2022 по 16.05.2022, 02.06.2022, з 05.06.2022 по 06.06.2022, з 09.06.2022 по 10.06.2022, з 13.06.2022 по 15.06.2022. При цьому, ОСОБА_1 брав участь у службі у прикордонних нарядах з 15.04.2022 по 16.04.2022, з 08.05.2022 по 09.05.2022, з 15.05.2022 по 16.05.2022 в населеному пункті Тупичів, який не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309.

70. Отож позовну вимогу позивача про виплату додаткової винагороди до 100 000,00 грн суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованою.

71. Переглядаючи висновки суду апеляційної інстанції в контексті доводів касаційної скарги, Суд звертає увагу на таке.

72. Посилання суду апеляційної інстанції на те, що територія, на якій позивач виконував бойові завдання у спірний період, не входила до районів ведення воєнних (бойових) дій є безпідставним.

73. Верховний Суд уже неодноразово висловлював позицію щодо застосування, зокрема, Наказу № 164-АГ.

74. Так, у постанові від 05.12.2024 у справі № 120/4135/23 Верховний Суд зазначив, що у переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами. Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.

75. Верховний Суд у справі № 120/4135/23 звернув увагу на те, що згідно з Наказом № 164-АГ підставою для виплати додаткової винагороди є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).

76. Процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3), згідно з Наказом № 164-АГ, здійснюється шляхом видачі довідки (додаток № 1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації. Начальники органів ДПСУ зобов`язані щомісячно повідомляти органи, де проходять службу відрядженні військовослужбовці, про їх участь у бойових діях (додаток № 2).

77. Виходячи з наведених положень Наказу № 164-АГ, Верховний Суд у справі № 120/4135/23 дійшов висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть, якщо надані позивачем документи не повністю відповідають вимогам наказу № 164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.

78. Згідно з мотивувальною частиною судового рішення суду апеляційної інстанції, висновок суду про відсутність у позивача права на отримання спірної додаткової винагороди суд побудував на основі оцінки наявних у матеріалах справи доказів, зокрема відхиленні як доказ довідки військової частини ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1429 та рапортів за квітень, травень, червень 2022 року про виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, і врахуванні відомостей, наданих відповідачем, про відсутність у журналі обліку бойових дій записів, що підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах у спірний період.

79. Так, у матеріалах справи наявна довідка від 10.06.2023 №02.5/5841/24-Вн, згідно з якою ВЧ НОМЕР_1 проінформовано про те, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах в журналі бойових дій (журнал службово-бойових дій НОМЕР_4 відділу прикордонної служби (тип С) приккшр НОМЕР_5 прикз №12 (розпочато: 07.04.2022; закінчено: 21.01.2023; прошитий та пронумерований на 102 аркушах), у період з 07.04.2022 по 25.06.2022 щодо позивача відповідні відомості не обліковані.

80. Однак суд апеляційної інстанції не здійснив жодної перевірки вказаної у довідці інформації, не дослідив первинних документів, на які посилаються ВЧ НОМЕР_1 , та не з`ясував, чи дійсно такі документи існують і чи вони були належним чином оформлені та збережені.

81. Також Верховний Суд у постановах від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23, від 24.05.2024 у справі № 120/4967/23, від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23, від 08.08.2024 у справі № 280/2754/23 та від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23, сформулював висновок, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

82. Посилаючись на те, що рапорти щодо позивача за час його перебування у відрядженні не є належними доказами, які дають підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн, суд апеляційної інстанції не встановив змісту цих рапортів та не дослідив документів, на підставі яких вони були складені. Їхня оцінка має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки рапорти є одним із визначених документів, на підставі яких, відповідно до пункту 3 Наказу № 164-АГ, здійснюється підтвердження участі у бойових діях і заходах. Ігнорування змісту вказаних документів позбавляє суд можливості повно та об`єктивно встановити всі обставини справи.

83. Також у судовому рішенні суд апеляційної інстанції указав про перебування позивача у прикордонних нарядах у період з 13.04.2022 по 15.04.2022, 19.04.2022, 21.04.2022, 22.04.2022 24.04.2022, 26.04.2022, 28.04.2022, 01.05.2022, з 03.05.2022 по 09.05.2022, 11.05.2022, з 13.05.2022 по 16.05.2022, 02.06.2022, з 05.06.2022 по 06.06.2022, з 09.06.2022 по 10.06.2022, з 13.06.2022 по 15.06.2022, згідно з витягом з книги прикордонної служби 2 відділу прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_5 прикз №4дск.

84. Зокрема, відповідно до цього витягу позивач виконував такі види нарядів: ПП, РЗ, ЧгПп, РВ тощо.

85. У цьому контексті визначальним є з`ясування змісту цих завдань, які виконував позивач під час несення відповідних нарядів, а також встановлення того, чи належить виконання таких завдань під визначення поняття «безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії», окреслене Наказом №164-АГ.

86. Суд апеляційної інстанції не з`ясував зазначених аспектів спірних правовідносин, що свідчить про неповне дослідження обставин справи та необґрунтованість висновків щодо відсутності у позивача права на додаткову винагороду за спірний період.

87. Суд апеляційної інстанції не розглянув ключове питання, з якого власне й виник спір, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом: які саме завдання, за якою посадою та в яких умовах виконував виконував позивач у спірний період його службового відрядження до ВЧ НОМЕР_2 та чим це підтверджується.

88. У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого статтею 2 та частиною четвертою статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

89. Оскільки суд апеляційної інстанції не вжив усіх визначених законом заходів та не встановив фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, Суд уважає передчасними його висновки щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

90. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

91. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

92. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

93. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

94. Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

95. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

96. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

97. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

98. Скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, а справу № 120/7756/23 направити на новий судовий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

99. Судові витрати не розподіляються.

100. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

М.І. Смокович