Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2020 року

Київ

справа №815/6721/16

адміністративне провадження №К/9901/51932/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Іскрова Олега Вікторовича, третя особа - Одеська філія державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» про скасування рішення та запису №32382044 від 16.11.2016, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі суддів: Джабурія О.В., Вербицької Н.В., Крусяна А.В. від 23.04.2018,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Іскрова Олега Вікторовича (далі - Державний реєстратор), третя особа - Одеська філія державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень», у якому просила скасувати рішення та запис від 16.11.2016 №32382044 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_1 на 1/2 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірні рішення та запис, спірна квартира).

2. В обґрунтуванні позову наводились аргументи про те, що 31.03.2010 Апеляційним судом Одеської області винесено ухвалу по справі №22ц-334/2010, якою визнано право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частку спірної квартири, яка належить ОСОБА_2 .

3. 10.11.2016 відповідачем без відома та проти волі позивача було проведено державну реєстрацію права власності на 1/2 вищезазначеної квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр).

4. Позивач вважає, що вказане рішення підлягає скасуванню, оскільки документи подано неналежним заявником, який не мав повноважень подавати відповідну заяву.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 у задоволенні позову відмовлено.

6. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на виконання судового рішення, яким визнано право власності на спірну квартиру за позивачем, а тому спірні рішення та запис є правомірними.

7. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 ухвалене судом першої інстанції судове рішення скасовано, а позов задоволено. Визнано протиправним спірне рішення та скасовано спірний запис державного реєстратора.

8. Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що з встановлених у справі обставин та наявних у ній матеріалів не вбачається факту звернення позивача за здійсненням державної реєстрації на спірну квартиру, у зв`язку з чим державний реєстратор діяв протиправно.

9. 19.03.2018 ОСОБА_2 звернулася до суду апеляційної інстанції з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017.

10. Обґрунтовуючи вимоги своєї заяви, ОСОБА_2 зазначала, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції позивачем навмисно було заведено суд в оману з метою ухилення від виконання своїх обов`язків щодо реєстрації права власності на 1/2 частини спірної квартири, оскільки позивач розуміла, що оформлення права власності призведе до виконання законних судових рішень про стягнення коштів.

11. Так, заявник зазначає, що ОСОБА_1 навмисно не оформлюється право власності своєї частки квартири, оскільки 21.04.2010 Суворовським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 2-1087/09 про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/2 частки спірної квартири в сумі 219234 гривень та судових витрат в сумі 1607,48 гривень.

12. Окрім цього, заявник зазначає, що 08.09.2016 рішенням Апеляційного суду Одеської області був задоволений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційні втрати за період з 08.01.2011 по 31.01.2014 в сумі 11262,90 гривень, за період з 01.03.2014 по 31.10.2015 в сумі 101870,49 гривень, а всього в загальній сумі 113133,39гривень; 3% річних від простроченої суми за період з 08.01.2011 по 31.01.2014 в сумі 20329,48 гривень, за період з 01.03.2014 по 31.10.2015 в сумі 7015,77 гривень, а всього в загальній сумі 27345,25 гривень.

13. 21.03.2016 Суворовським районним судом м. Одеси був виданий виконавчий про стягнення вищезазначених сум.

14. На виконання вищезазначених рішень суду в якості погашення заборгованості, спірне майно тричі було виставлено на електроні торги, але не було реалізовано.

15. Постановою старшого державного виконавця Кравченко Я.О. було вирішено передати для подальшого оформлення права власності ОСОБА_2 нерухомого майна, а саме 1/2 частини спірної квартири.

16. Оскаржуваною постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 заява ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 та прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 - без змін.

17. Висновки суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що судове рішення у цивільній справі, яким визнано право власності за ОСОБА_1 на Ѕ частину спірної квартири, належної ОСОБА_2 , набрало законної сили в установленому законом порядку, а отже відповідно до інструкції діловодства в місцевому загальному суді підлягало до виконання шляхом надіслання його копії відповідному органу чи установі, на які покладено обов`язок виконати таке судове рішення. Оскільки вищенаведене не враховано у ході апеляційного перегляду справи, прийнята апеляційним судом постанова підлягає скасуванню в порядку перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18. Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а позов задовольнити.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16.11.2016 державним реєстратором на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12.10.2009 у справі №2-1087/08 та ухвали апеляційного суду Одеської області від 31.03.2010 було прийнято рішення №32382044 про державну реєстрацію права приватної власності Ѕ частини спірної квартири за ОСОБА_1

20. 05.12.2016 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому зазначала, що відповідачем без її відома та проти волі її було проведено державну реєстрацію права власності на 1/2 частини вищезазначеної квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У зв`язку з чим вважала, що вказане рішення підлягає скасуванню, оскільки документи подано неналежним заявником, який не мав правової дієздатності щодо подання відповідної заяви.

21. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 у задоволенні даного адміністративного позову відмовлено.

22. Вищевказана постанова суду першої інстанції скасована в апеляційному порядку, оскільки за встановлених обставин під час апеляційного перегляду справи достовірно встановити, хто саме звертався до державного реєстратора не виявилось за можливе. Зокрема, суд зазначав, що підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем слугувало рішення судів, що набрали законної сили. Та як зазначав позивач, в підтвердження своїх позовних вимог, та підтвердив представник позивача в суді апеляційної інстанції, відповідачем без відома та проти волі позивача було проведено державну реєстрацію права власності на Ѕ частини спірної квартири в Державному реєстрі, будь-якої особи позивач не уповноважувала на вчинення таких дій.

23. Підставою для перегляду постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 зазначає, що позивач навмисно не оформлює право власності на приналежну їй частину квартири, оскільки вже є виконавчий документ, на підставі якого її частина в погашення боргу передана заявнику.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

24. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на аргументи, аналогічні викладеним у позовній заяві, наполягає на законності та обґрунтованості постанови апеляційного суду про задоволення позову.

25. Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що не зверталась до державного реєстратора з заявою про реєстрацію за нею права власності на нерухоме майно, а тому вважає протиправними спірні рішення та запис відповідача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. У відповідності до частини першої та пункту першого частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

27. Отже, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

28. При цьому, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

29. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

30. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

31. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

32. Вищенаведене дає підстави для висновку, що нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

33. Не є нововиявленими обставинами: ті, які виникли після ухвалення рішення (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об`єктивно могли бути долучені як докази; невчасно подані сторонами докази; офіційні тлумачення Конституційного Суду України тощо.

34. Окрім цього, Європейський суд з прав людини зазначав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03.04.2008).

35. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, №69529/01, §27, 28, ЄСПЛ, 18.11.2004).

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

36. У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції визнав нововиявленою ту обставину, що, як наполягала заявниця, позивач ввела в оману апеляційний суд, оскільки наведені нею доводи і аргументи не відповідали дійсності.

37. Заявниця наполягала на тому, що внаслідок скасування спірних рішення і запису державного реєстратора, вона позбавлена можливості стягнути кошти з позивача за судовим рішенням, ухваленим у цивільній справі. Аргументація заяви містила доводи й про те, що така ситуація призводить до порушення прав ОСОБА_2 , яка, як наслідок, не може захистити свої майнові права.

38. В той же час, вищенаведені обставини зводяться до неповного з`ясування апеляційним судом обставин справи, надання ним неналежної правової оцінки аргументам і доводам учасників справи, тобто наявності певних процесуальних недоліків.

39. Втім, колегія суддів, зважаючи на наведений у пунктах 26-35 цієї постанови правовий аналіз норм процесуального права і практики Європейського суду з прав людини, не може визнати нововиявленими обставини, наведені у заяві ОСОБА_2 від 19.03.2018, оскільки такі не підпадають під ознаки істотних обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

40. Верховний Суд звертає увагу на те, що заявниця не вказала жодних конкретних фактів, натомість обмежилась лише посиланням на імовірне викривлення і спотворення позивачем у цій справі певних обставин з метою введення суду в оману.

41. Поряд із цим, апеляційний суд не був позбавлений можливості офіційного з`ясування усіх обставин справи і надання належної оцінки аргументам сторін в контексті встановлених у ході судового провадження фактів, зібраних судом і наданих сторонами доказів.

42. Таким чином, у суду апеляційної інстанції не було передбачених процесуальним законом підстав для здійснення перегляду прийнятої ним постанови за нововиявленими обставинами, у зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного позивачем судового рішення з відмовою у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 19.03.2018.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

44. В свою чергу, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частини перша, друга статті 351 КАС України).

45. Оскільки, як встановлено під час касаційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, внаслідок чого ухвалив незаконне судове рішення, його слід скасувати, а в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 - відмовити.

46. Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, прийнятої у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Іскрова Олега Вікторовича, третя особа - Одеська філія державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» про скасування рішення та запису №32382044 від 16.11.2016 .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: А.Ю. Бучик

Л.Л. Мороз