Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2018 року у справі №812/505/17

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2018 Київ К/9901/188/17 812/505/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду у складі судді Шембелян В.С. від 28 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Чебанова О.О., Ястребової Л.В., Компанієць І.Д. від 14 листопада 2017 року

У С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник податків) звернувся до суду з позовом до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - перший відповідач), Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - другий відповідач), Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - третій відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.08.2015 року № Ф-32 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 17150,88 грн.

Позовна заява мотивована безпідставністю прийняття податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску з посиланням на положення пункту 9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), оскільки позивач на час проведення антитерористичної операції звільнений від обов'язку своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а контролюючий орган не має законних підстав для формування та направлення вимоги про сплату боргу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 17 серпня 2015 року № Ф-32 про сплату боргу (недоїмки) в частині зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску за період з ІІ кварталу 2014 року по ІІ квартал 2015 року в сумі 6339,75 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, як платник єдиного внеску, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільнений від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону (своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану (п.9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI). Дана норма діє з 15 жовтня 2014 року по теперішній час, а тому відповідач не мав повноважень формувати та направляти позивачу вимогу про сплату боргу, який утворився в період з ІІ кварталу 2014 року по ІІ квартал 2015 року. Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову про скасування вимоги в частині сплати боргу (недоїмки), що утворився в період з 21.01.2013 року по 20.01.2014 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

12 грудня 2017 року Слов'яносербська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач, як платник єдиного внеску, відповідно до положень частини другої статті 6 Закону № 2464-VI зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади. А орган доходів і зборів згідно з пунктом 4 статті 25 Закону № 2464-VI повинен у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, надсилати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Крім того, у касаційній скарзі відповідач зазначає, що позивачу необхідно підтвердити форс-мажорні обставини шляхом отримання відповідного сертифікату торгово-промислової палати в Україні для реалізації положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII).

Порушенням норм процесуального права судами попередніх інстанцій, податковий орган в касаційній скарзі визначає положення частин другої, п'ятої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), посилаючись на пропущення строку звернення позивача до суду з адміністративним позовом, а також пропущення ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та безпідставність поновлення цих строків судами попередніх інстанцій.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім оргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

ОСОБА_1 27.12.2011 року зареєстрований як фізична особа-підприємець Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області, перебуває на податковому обліку в Новоайдарському відділенні Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області з 28.12.2011 року за № 18961, перебуває на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного внеску.

17.08.2015 року Старобільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області відповідно до статті 25 Закону № 2464-VI сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-32, у зв'язку з тим, що станом на 31.07.2015 року за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 17150,88 грн.

Наявність заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом підтверджена витягом з історії недоїмок ІКП в ІТС «Податковий блок» та даними облікової картки.

Суди попередніх інстанцій також установили, що Новоайдарське відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області розташовані на території населених пунктів смт. Новоайдар та м. Старобільськ, визначених переліком, зазначеним у статті 1 Закону № 1669-VII, де проводиться антитерористична операція (додатки до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність), від 02.12.2015 №1275-р (чинне)).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон № 2464-VI.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону №2464-VІ, зокрема, частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Аналіз зазначеної норми свідчить, що позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій, спірна вимога сформована 17 серпня 2015 року відповідно до статті 25 Закону №2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов'язку сплати внесків, починаючи з 15 жовтня 2014 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме станом на 17 серпня 2015 року.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на ненадання позивачем податковому органу сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин для зупинення сплати зобов'язань з єдиного внеску є неприйнятним, з огляду на безумовне звільнення позивача від зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати єдиний внесок, яке передбачене в силу Закону.

Суд відхиляє доводи заявника касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм частин другої, п'ятої статті 99 КАС України, оскільки поновлення процесуальних строків є правом суду за наявності поважних причин його пропуску. Суди попередніх інстанцій належним чином обґрунтували підстави поновлення строку та визнали поважність причин пропуску позивачем процесуальних строків.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер