Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.12.2019 року у справі №140/2184/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 140/2184/18

провадження № К/9901/34866/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А., суддів: Коваленко Н. В., Стародуба О. П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 (суддя Денисюк Р. С. ) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
09.04.2019 (головуючий суддя Кузьмич С. М., судді Сапіга В. П., Улицький В. З. )

у справі № 140/2184/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у Волинській області

про зобов'язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України у Волинській області, у якому просив зобов'язати відповідача здійснити нарахування (розрахунок) та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із травмою, заподіяною під час виконання службових обов'язків, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності, виходячи із 150-кратного розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.

2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 у справі №140/2184/18, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019, в позові відмовлено.

3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №140/2184/18 й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову повністю.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 наказом ГУ НП у Волинській області від 07.11.2015 № 1 о/с "По особовому складу" призначено на посаду старшого інспектора роти патрульної служби особливого призначення "Світязь", присвоївши йому спеціальне звання капітан поліції.

5. Наказом ГУ НП у Волинській області від 28.03.2016 № 63 о/с "По особовому складу" капітана поліції ОСОБА_1, старшого інспектора роти патрульної служби особливого призначення "Світязь" ГУ НП у Волинській області звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію", з 29.03.2016.

6. Відповідно до свідоцтва про хворобу військово-лікарської комісії УМВС України у Волинській області від 14.07.2015 № 257 встановлено факт отримання позивачем травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків (акт про нещасний випадок від 14.04.2015 №8.

Згідно з випискою з акта огляду МСЕК серії 12ААА № 386106 від 10.06.2016 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, причиною інвалідності є травма пов'язана з безпосередньою участю в АТО при виконанні службових обов'язків.

7. У зв'язку із зазначеними обставинами, 14.11.2017 позивач звернувся до ГУ НП у Волинській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, за наслідком розгляду якої 27.11.2017 затверджено висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

8. ГУ НП у Волинській області листом від 28.11.2017 за № 1071/29/01-2017 направило розрахунок потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського начальнику ДФЗБО Національної поліції України ОСОБА_2.

9. З листа ГУ НП у Волинській області від 07.08.2018 № 708/01/29-2018, адресованого ОСОБА_1, слідує, що у листопаді 2017 року йому затверджено висновок про виплату йому одноразової грошової допомоги та направлено до Національної поліції України заявку для виділення цільового фінансування.

10. У відповідності до вимог листа Національної поліції України від 03.03.2018 №2628/09/30-2018 переглянуто матеріали, на підставі яких виникла потреба щодо виплати одноразової грошової допомоги особам, що звільнені з поліції за власним бажанням.

11. Розглянувши заяву позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги від 02.06.2018 Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України листом від 09.08.2018 № К-432/29/2/02-2018 повідомив останнього про відсутність правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги за п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

12. З врахуванням вказаних обставин, 03.10.2018 ГУ НП у Волинській області затвердило висновок про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та 26.10.2018 надіслало позивачу лист за № 946/01/29-2018, яким повідомлено, що однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" є звільнення з поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону. Оскільки позивача звільнено з поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію", а не за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію", тому позивачу відмовлено у призначенні та виплаті вказаної допомоги.

13. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у позивача відсутня одна з обов'язкових умов на призначення одноразової грошової допомоги для колишніх поліцейських, а саме, причиною звільнення такої особи з поліції повинно бути захворювання або поранення, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції. Натомість встановлення групи інвалідності позивачу відбулося після звільнення його зі служби з підстави - за власним бажанням.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій та зазначає, що судами не було взято до уваги того, що визначення способу звільнення є правом особи, а не обов'язком, тому соціальна гарантія з боку держави, пов'язана з отриманням інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

17. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України "Про Національну поліцію".

18. У ч. 1 ст. 97 Закону "Про Національну поліцію" зазначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за Закон України "Про Національну поліцію" мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

19. При цьому згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

20. За приписами ст.ст. 97, 98, 99, 100, 101 Закону України "Про Національну поліцію" та з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського наказом Міністерства внутрішніх справ України затверджено від 11.01.2016 №4 Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4).

21. Відповідно до п. 1 Розділу 2 цього Порядку у разі встановлення поліцейському інвалідності днем виникнення права на отримання допомоги є дата з якої встановлено інвалідність.

22. У цій справі ключовим правовим питанням є право на одноразову грошову допомогу поліцейського, який отримав інвалідність у зв'язку та під час проходження служби та згодом був звільнений зі служби за власним бажанням, а не за хворобою

23. У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №822/1493/18, прийнятої у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, суд дійшов таких правових висновків:

"За змістом ~law18~ підстава звільнення поліцейського зі служби в поліції (внаслідок захворювання, поранення, які пов'язані з проходженням служби) є обов'язковою умовою призначення одноразової грошової допомоги. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19.09.2018р. №357/1734/17,373/1188/16-а.

За правилами ~law19~ наявність у особи певного захворювання може бути перешкодою для проходження служби в поліції, а відповідно до ~law20~ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Таким чином, встановлення на законодавчому рівні такої обов'язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги, як звільнення з поліції внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, покликане надати гарантовану з боку держави соціальну допомогу саме тим поліцейським, стан здоров'я яких завадив продовжити службу в поліції, і які припинили її вимушено.

Визначення Порядком №4 днем виникнення права на отримання допомоги дати, з якої встановлена інвалідність, не змінює визначених Законом, як актом вищої юридичної сили, обов'язкових умов призначення одноразової грошової допомоги і не може бути безумовною підставою для її виплати без дотримання таких умов.

В свою чергу, отримання поліцейським інвалідності під час проходження служби не суперечить вимозі закону щодо шестимісячного після звільнення строку виникнення інвалідності. Встановлення інвалідності під час служби саме собою не може бути підставою для відмови у виплаті допомоги за умови дотримання іншої обов'язкової умови - підстави звільнення.

Питання конституційності пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" (яким також як і в пункті 4 право на отримання грошової допомоги поставлено у залежність від підстав звільнення зі служби) було предметом розгляду Конституційним Судом України (КСУ).. У своєму рішенні від 22.04.2020р. (справа №3-р (І)/2020) Конституційний Суд України дійшов висновку щодо конституційності пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".

При цьому, КСУ виходив з того, що передбачені частиною першою статті 97 Закону різні підстави та умови для призначення й виплати поліцейському або іншій особі одноразової грошової допомоги в разі смерті (загибелі) поліцейського, встановлення його інвалідності або часткової втрати працездатності не можуть розглядатися у розумінні частин 1 , 2 статті 24 Конституції України як запровадження дискримінаційних відмінностей у статусі поліцейського, який набуває право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки її розмір обумовлений насамперед ступенем тяжкості негативних для життя і здоров'я поліцейського наслідків.

Також КСУ виходив з того, що право на одноразову грошову допомогу у разі втрати працездатності не є конституційно визначеним правом поліцейського. Саме тому Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні, формуючи законодавчу основу для забезпечення соціального захисту правоохоронців, у тому числі поліцейських, які виконують важливі для держави функції із забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також членів їхніх сімей, має у межах конституційних приписів дискреційні повноваження у частині визначення підстав та умов призначення і виплати зазначеної одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності вказаним категоріям осіб.

Підсумовуючи вищенаведене, Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав дійшов висновку про те, що оскільки ~law23~ не передбачено можливість виплати допомоги поліцейським, які звільнились зі служби за власним бажанням, навіть за умови, що на час звільнення їм було встановлено інвалідність, а тому відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті такої допомоги."

24. У рішенні Конституційного Суду від 22.10.2020 12-р/2020 також відзначено про те, що на відміну від пенсій з інвалідності, одноразова грошова допомога, передбачена ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", є соціальною виплатою та належить до одного із видів соціальної допомоги. Передбачена цією статтею допомога, є юридичним засобом соціального захисту працівників поліції, що надається державою у зв'язку із втратою ними працездатності. Проте право на одноразову грошову допомогу у разі втрати працездатності не є конституційно визначеним правом поліцейського, а приписи ч. 1 ст. 46 Конституції України не гарантують виплату одноразової грошової допомоги, тому Верховна Рада України може визначати порядок та умови її призначення, передбачивши порядок реалізації такого права в законі.

З огляду на те, що звільнення поліцейського зі служби в поліції відбувається внаслідок обставин, які виникли на момент проходження ним служби в поліції та унеможливлюють подальше її проходження, незалежно від його волі, державою відповідно до ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" передбачене здійснення разової соціальної виплати за умови, що набуте поліцейським захворювання призвело до отримання ним інвалідності.

Конституційний Суд у своєму Рішенні вказав, що п. 1, 2, 3, 4, 5, 6 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено вичерпний та такий, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, до яких належать смерть (загибель) поліцейського; визначення поліцейському інвалідності, часткова втрата поліцейським працездатності без визначення інвалідності.

Наведені положення Закону свідчать про те, що у ч. 1 його ст. 97 застосовано диференційний підхід щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, який враховує не лише тяжкість наслідків соціального ризику, що настав для поліцейського та членів його сім'ї, а й те, наскільки тісно пов'язаний соціальний ризик, що настав, із виконанням поліцейським найважливіших завдань, які покладається на Національну поліцію України. У зв'язку із цим іншим є також і порядок для нарахування відповідних соціальних виплат, їх розмір, який підлягає призначенню та виплаті.

25. Застосовуючи цей висновок до обставин цієї справи, Суд звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ НП у Волинській області від 28.03.2016 №63 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію", з
29.03.2016.

10.06.2016 медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, причиною інвалідності є травма, так пов'язана з безпосередньою участю в АТО при виконанні службових обов'язків.

26. Суди попередніх інстанцій вірно відзначили про те, що позивачу дійсно було встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції протягом шести місяців після його звільнення, але звільнений він був не через хворобу, а за власним бажанням. Натомість однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" є дотримання зв'язку із причиною/підставою звільнення особи з поліції внаслідок саме захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, тобто згідно п. 2 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції).

27. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність позовних вимог.

28. Доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведених висновків.

29. Враховуючи зазначене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не спростовують вірних висновків судів попередніх інстанцій.

30. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст. 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

31. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №140/2184/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя Н. В. Коваленко

Суддя О. П. Стародуб