Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №815/3269/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 815/3269/16

адміністративне провадження № К/9901/4215/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року (суддя Гусев О. Г. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (колегія суддів: Семенюк Г. В., Потапчук В. О., Шляхтицький О. І.) у справі № 815/3269/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород - Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, Староцаричанської сільської ради Білгород - Дністровського району, Маразліївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про визнання дій протиправними, скасування рішення № 31601699 від 28.09.2016, скасування рішення від 07.07.2016 року, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року ОСОБА_1 зверувся до суду з позовом до Білгород - Дністровської районної державної адміністрації, Староцаричанської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, державний реєстратор прав на нерухоме майно Маразліївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області Кротова С. О., треті особи - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, Одеська обласна державна адміністрація, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати дії Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 щодо передачі йому в оренду земельної ділянки розміром 94,5 га на території Староцаричанської сільської ради (за межами населеного пункту) а саме: водного об'єкту (Староцаричанське водосховище) із берего-захисною смугою;

- зобов'язати Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області розглянути заяву ОСОБА_1 щодо передачі йому в оренду земельної ділянки розміром 94,5 га на території Староцаричанської сільської ради (за межами населеного пункту) а саме: водного об'єкту (Староцаричанське водосховище) із берего-захисною смугою, та організувати торги з передачі прав оренди на вищевказане водосховище;

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Кротової С. О. від
28.09.2016 року №31601699;

- скасувати рішення Староцаричанської сільської ради від 07.07.2016 "Про передачу ФОП ОСОБА_2 в оренду комплексу гідротехнічних споруд Староцарианського водосховища;

- за результатами розгляду справи, розглянути питання щодо винесення окремої ухвали суду на ім'я керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури щодо перевірки фактів можливої змови посадових осіб Староцаричанської, Маразліївської сільських рад з ФОП ОСОБА_2 та вчинення ними незаконних дій з перевищенням владних повноважень з метою захоплення та привласнення земельної ділянки розміром 94,5 га (Староцаричанське водосховище) невиконання рішення суду, незаконне використання земельної ділянки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 щодо передачі йому в оренду земельної ділянки розміром 94,5 га на території Староцаричанської сільської ради (за межами населеного пункту) а саме: водного об'єкту (Староцаричанське водосховище) із берего-захисною смугою. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувані рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Касаційна скарга обгрунтована тим, що державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку проведена з порушення вимог чинного законодавства, що порушило його право на укладення договору оренди. Вказує, що відповідачем не проводилося конкурсу з передачі прав оренди на земельну ділянку. Передача ФОП ОСОБА_2 в оренду комплексу гідротехнічних споруд Староцарианського водосховища здійснено з порушенням Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Ухвалою Верховного Cуду від 31.01.2018 відкрито касаційне провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

У зв'язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 15.06.2015 між ОСОБА_1 та Староцаричанською сільською радою було укладено договір оренди на комплекс гідротехнічних споруд водосховища на території Староцаричанської сільської ради, за яким позивачу було передано в оренду комплекс гідротехнічних споруд Староцаричанського водосховища загальною площею 69,90 кв. м, а також передано у тимчасове користування, до винесення на торги: 66,5934 га під водою, прибрежно-захисні смуги - 21,3603 га для організації риборозведення на прилеглій території.

ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації з проханням передати йому в оренду вищевказану земельну ділянку.

За результатами розгляду заяви Білгород-Дністровська районна державна адміністрація листом від 06.06.2016 за №Л-432/2846 проінформувала позивача, що у адміністрації відсутні повноваження для задоволення вимог позивача та рекомендовано звернутись до органу, до повноважень якого входить право розпорядження даною категорією земель.

Задовольняючи вказану позовну вимогу, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що саме до повноважень Білгород-Дністровської районної державної адміністрації входить розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому не розглянувши по суті заяву, відповідач допустив протиправну бездільність.

Судові рішення в частині задоволення позовних вимог сторонами не оскаржуються, а тому не входять до меж касаційного перегляду.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області розглянути заяву ОСОБА_1 щодо передачі йому в оренду земельної ділянки розміром 94,5 га на території Староцаричанської сільської ради (за межами населеного пункту) а саме: водного об'єкту (Староцаричанське водосховище) із берего-захисною смугою, та організувати торги з передачі прав оренди на вищевказане водосховище, судами правомірно відмовлено в її задоволенні, оскільки за наслідками рішення державного реєстратора Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №31601699 від 28.09.2016 вказана земельна ділянка зареєстрована як державна власність, а власником зазначено Одеська обласна державна адміністрація.

Судами встановлено, що 23.09.2016 до державного реєстратора Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області звернувся представник Одеської обласної державної адміністрації з заявою про державну реєстрацію права власності, форма власності державна на земельну ділянку, що розташована на території Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120887200:01:002:1361.

Державним реєстратором Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на підставі рішення №31601699 від 28.09.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проведено реєстрацію права власності за державою в особі Одеської обласної державної адміністрації на земельну ділянку, що розташована на території Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер undefined.

Також Староцаричанською сільською радою прийнято рішення від 07.07.2016 "Про передачу ФОП ОСОБА_2 в оренду комплексу гідротехнічних споруд Староцаричанського водосховища".

Вказані рішення є предметом спору у цій справі.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС (тут і далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із цим позовом, якщо не зазначено інше) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС (у чинній редакції), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 7 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених Частиною 7 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Спір у цій справі не може вважатися спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію речового права (права власності) на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте рішення про державну реєстрацію права оренди стосується реєстрації права третьої особи (держави в особі Міністерства інфраструктури України), а не позивача.

Визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію певних речових прав, запису про їх реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є способом захисту права позивача на спірне нерухоме майно від його порушення іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна.

Отже, спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та зобов'язання здійснити реєстрацію речового права на майно щодо позивача має розглядатись як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється, та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Оскільки ОСОБА_1 не був заявником стосовно оскаржуваного реєстраційного рішення, тобто останнє було вчинене за заявою іншої особи, спір щодо його оскарження є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено таку державну реєстрацію речового права на нерухоме майно з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України від 21 травня 1997 року № 80/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відтак рішення Староцаричанської сільської ради від 07.07.2016 "Про передачу ФОП ОСОБА_2 в оренду комплексу гідротехнічних споруд Староцаричанського водосховища", на підставі якого укладено договір оренди, не містить публічно-правових ознак, а стосується господарських відносин між сторонами зобов'язання.

Отже спірні правовідносини щодо скасування рішення державного реєстратора та рішення сільської ради є приватно-правовими та не належать розглядати в порядку адміністративного судочинства, а цивільного.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 16 січня 2019 року у справі № 823/692/17.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі пункту 5 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

За правилами частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених частини 1 статті 354 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених частини 1 статті 354 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Відтак, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень у частині щодо відмови в задоволенні позову про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та рішення сільської ради про передачу в оренду гідротехнічних споруд із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 356, 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Кротової С. О. від 28.09.2016 року №31601699 та скасування рішення Староцаричанської сільської ради від
07.07.2016 "Про передачу ФОП ОСОБА_2 в оренду комплексу гідротехнічних споруд Староцарианського водосховища" скасувати, а провадження закрити

Роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд цієї справи віднесено до цивільної юрисдикції та що він вправі протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук