Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.06.2020 року у справі №816/4432/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2020 року

Київ

справа №816/4432/15

адміністративне провадження №К/9901/25639/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В. П.,

суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова гільдія" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 (суддя: Канигіна Т. С. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 (колегія у складі суддів: Жигилій С. П., Перцова Т. С., Дюкарєва С. В. ) у справі № 816/4432/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова гільдія" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова гільдія" звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (правонаступник - Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області), третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.12.2014 № 0006932202/2812.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки Z-звіт за 10.09.2013, роздрукований 11.09.2013 внаслідок установки та налагодження модему з 10 години 00 хвилин 09.09.2013 по 16 годину 00 хвилин 10.09.2013, що виключило можливість забезпечити своєчасний друк Z-звіту, а відтак, і можливість здійснення оприбуткування отриманих
10.09.2013 готівкових коштів. Позивач наголошував на тому, що режим роботи контролерів та касирів на зимово-осінній період встановлений з 7 години 00 хвилин до 14 години 30 хвилин, тобто відновлення роботи реєстратора розрахункових операцій (16 година 00 хвилин) сталося пізніше встановленого на підприємстві часу роботи касирів, що унеможливило роздрукування Z-звіту.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
21.04.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення від 04.12.2014 року № 0006932202/2812, діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів про необґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.11.2014 працівниками Головного управління ДФС у Полтавській області на підставі наказу від 12.11.2014 №13 та направлень від 12.11.2014 №1050, №1049 проведено фактичну перевірку ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія" за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: каси, що розташована за адресою: м. Кременчук, вул. Першотравнева, 43.

За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДФС у Полтавській області складено акт №0188/16/31/22/33180734 від 13.11.2014, згідно з висновками якого встановлено порушення ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія" пункту 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національної валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637.

Під час перевірки встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів, а саме: 10.09.2013 сума готівкових розрахунків із споживачами, згідно з розрахунковою книжкою від 04.09.2013 №1/1603009395 (використані розрахункові квитанції з АКАА 627502 по АКАА 627545 за 10.09.2013), склала 12340,39 грн.

Вказані готівкові кошти оприбутковано 11.09.2013 в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" книги обліку розрахункових операцій №1603009395 від
17.10.2012.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014 № 0006932202/2812, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу 2 Податкового кодексу України та згідно з абзацом третім статті 1 Указу Президента України від
12.06.1995 №436/95 застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 61701,95 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що за господарською одиницею "Ринок центральний", що розташована за адресою: вул. Першотравнева, 43, м.

Кременчук, у Кременчуцькій ОДПІ ГУ ДФС зареєстрований реєстратор розрахункових операцій "МІNІ-600.04 МЕ", заводський номер ПА 64113461, фіскальний номер 1603009395 з версією програмного забезпечення 64-01.

З додатку 6 до Порядку реєстрації та ведення книги обліку розрахункової операцій і розрахункових книжок (довідка про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій №1603009395 від 16.09.2009) та додатку 2 до цього Порядку (книга обліку розрахункових операцій за №1603009395/5) вбачається, що за даною господарською одиницею зареєстрована книга обліку розрахункових операцій за №1603009395 (дата реєстрації 17.10.2012) та розрахункова книжка серії АКАА з номерами сторінок 627501 по 627600 (дата реєстрації 04.09.2013).

У розділі 4 "Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО" (сторінки 142-143) КОРО внесений запис про установку та налагодження модему з 10 години 00 хвилин 09.09.2013 року по 16 годину 00 хвилин 10.09.2013 року.

Так, дії платника податків у випадку виходу з ладу РРО регулюються статтею 5 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якою на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії, проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

З огляду на наведену норму, є правові підстави для висновку, що в період виходу з ладу РРО суб'єкт господарювання повинен здійснювати записи щодо руху готівкових коштів та суми розрахунків за обліком розрахункових квитанцій.

Відтак, суди цілком об'єктивно відхилили доводи позивача про неможливість внесення записів до КОРО про прийняті грошові кошти, згідно з розрахунковими квитанціями АКАА 627502 по АКАА 627545 за 10.09.2013 з підстави передання КОРО разом з касовим апаратом (РРО) для проведення робіт з установки та налагодження модему.

За змістом пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, на яке суди послались в обґрунтування незастосування у спірних правовідносинах РРО позивачем, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Отже, порядок оприбуткування коштів поставлено в пряму залежність від обраного суб'єктом господарювання та законодавчо дозволеного способу розрахунків, від якого, в свою чергу, залежить вид та форма розрахункового документа, а також порядок обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень.

При цьому, застосування суб'єктом господарювання РРО або використання РК зумовлює обов'язок ведення книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Як наслідок, процедура оприбуткування готівки в касі полягає не лише в видачі таких розрахункових документів як розрахункова квитанція, а і в своєчасному здійсненні на їх підставі запису в книзі обліку розрахункових операцій, відповідно невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу №436/95).

Разом з тим, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 по справі № 1340/3510/18, відповідно до якої, - оскільки шляхом прийняття Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95, - ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, та його положення уже не могли застосовуватись. Відтак, абзац третій статті 1 Указу № 436/95 не застосовується у правовідносинах, які виникли після набрання чинності Законом № 265/95.

З таких підстав, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова гільдія" - задовольнити.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 - скасувати.

3. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова гільдія" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області- задовольнити.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від
04.12.2014 № 0006932202/2812.

5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник,

Судді Верховного Суду