Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа №826/2475/15

адміністративне провадження №К/9901/9882/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року (суддя Р.О. Арсірій) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року (судді: Т.Р. Вівдиченко (головуючий), Л.М. Гром, М.С. Міщук) у справі № 826/2475/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Персоніос» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Персоніос» (далі - позивач, ТОВ «Персоніос») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо не прийняття податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2014 року та зобов'язання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зареєструвати податкові декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2014 року датою фактичного отримання.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в супереч встановленим податковим законодавством вимогам та не у відповідності до них, безпідставно відмовила ТОВ «Персоніос» у реєстрації податкові декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2014 року датою їх фактичного отримання контролюючим органом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо не прийняття податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2014 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві зареєструвати податкові декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2014 року датою фактичного отримання.

4. Рішення суду першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що подані ТОВ «Персоніос» до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2014 року з додатками 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту розрізі контрагентів (Д5)» відповідають вимогам абзацу 11 пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, оскільки містять всі обов'язкові реквізити (ініціали, прізвище та реєстраційний номер облікової картки керівника та, одночасно, головного бухгалтера позивача), а тому ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві діяло всупереч та не у відповідності до вимог встановлених податковим законодавством не приймаючи вказані податкові декларації від позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Персоніос» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «Персоніос» та ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 3 листопада 2014 року укладений договір № 031120141 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

ТОВ «Персоніос» в електронному вигляді була подана відповідачу податкова звітність: податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та додаток 5 до неї «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту розрізі контрагентів (Д5)» 19.11.2014 року, яка прийнята відповідачем 20.11.2014 року, що підтверджується квитанцією № 2; податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року та додаток 5 до неї «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту розрізі контрагентів (Д5)» 19.12.2014 року, яка прийнята відповідачем 19.12.2014 року, що підтверджується квитанцією № 2; податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2014 року та додаток 5 до неї «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту розрізі контрагентів (Д5)» 19.01.2015 року, яка прийнята відповідачем 19.01.2015 року, що підтверджується квитанцією № 2. ТОВ «Персоніос» отримало від контрагента копію листа № 6552/10/08-31-15-013 від 08.12.2014 від ДПІ у Хортицькому районі у м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області до ТОВ «КП СТРІМ ТРЕЙД», зі змісту якого вбачається заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту у зв'язку з тим, що ТОВ «ПЕРСОНІОС» не задекларувало в деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2014 року (з додатком 5) взаємовідносини з вказаним контрагентом.

Судами першої та апеляційної інстанцій з пояснень наданих контролюючим органом було встановлено, що податкова звітність позивача не була прийнята відповідачем у зв'язку з встановленням заповнення її з порушенням вимог оформлення податкової звітності, зазначених в наказі ДПА України від 14.06.2012 року № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», статтях 46-48 Податкового кодексу України, а саме: невідповідність заповнення податкової звітності - не зазначено П.І.Б. головного бухгалтера.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем при поданні до контролюючого органу податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2014 року з додатками 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту розрізі контрагентів (Д5)» та вказує на неврахування судами окремих вимог встановлених у наказі ДПА України від 14.06.2012 року № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», статтях 46-48 Податкового кодексу України щодо вимог до оформлення податкової звітності.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16.

Платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

10.2. Пункти 48.1, 48.2, 48.3, 48.4, 48.5, 48.7 статті 48.

48.1. Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

48.2. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

48.3. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

48.4. У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

48.5. Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником (підпункт 48.5.1).

48.7. Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

10.3. Пункти 49.1, 49.3, підпункт 49.9.2 пункту 49.9, підпункт 49.11.1 пункту 49.11, пункт 49.13 статті 49.

49.1. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

49.3. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

49.9. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

49.11. У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмовиу разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

49.13. У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

12. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

13. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючий орган відмовляючи у реєстрації поданих ТОВ «Персоніос» до відповідача податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2014 року з додатками 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту розрізі контрагентів (Д5)» діяв всупереч та не у відповідності до вимог встановлених податковим законодавством, зокрема, статтями 48, 49 Податкового кодексу України. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що вказані податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2014 року з додатками 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту розрізі контрагентів (Д5)» подані позивачем до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відповідають вимогам абзацу пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, оскільки містять всі обов'язкові реквізити (ініціали, прізвище та реєстраційний номер облікової картки керівника та, одночасно, головного бухгалтера позивача).

Посилання контролюючого органу щодо неправильного заповнення позивачем вказаних податкові декларацій з податку на додану вартість через не зазначення П.І.Б. головного бухгалтера ТОВ «Персоніос», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, як обґрунтовано зазначили суди попередніх інстанцій, відповідно до підпункту 48.5.1. пункту 48.5. статті 48 Податкового кодексу України Кодексу у разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2014 року подані позивачем до контролюючого органу підписані ОСОБА_6, який є керівником (директором) ТОВ «Персоніос» та виконує обов'язки головного бухгалтера.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року слід залишити без задоволення.

15. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

16. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі № 826/2475/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду