Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.08.2019 року у справі №816/353/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

Київ

справа №816/353/17

адміністративне провадження №К/9901/30136/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Бойка С. С., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого Мінаєвої О. М., суддів Макаренко Я. М., Шевцової Н. В.,

установив:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 06 лютого 2017 року №38 о/с щодо звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, начальника сектору Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, зі служби в поліції за пунктом 4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі-Закон №580-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з 06 лютого 2017 року;

- поновити його на посаді начальника сектору Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити йому середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу з 06 лютого 2017 року по день поновлення на роботі.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на протиправність прийняття наказу від 06 лютого 2017 року №38 о/с з підстав того, що відповідачем не було запропоновано жодної рівнозначної вакантної посади, чим порушено його права.

Також позивач указував, що до нього не було застосовано право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

У зв'язку з чим ОСОБА_1 уважає оскаржуваний наказ протиправним і таким, що підлягає скасуванню з поновленням його на займаній посаді та стягненням грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 06 лютого 2017 року №38 о/с щодо звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, начальника сектору Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, зі служби в поліції за ~law18~ з 06 лютого 2017 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 07 лютого 2017 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 07 лютого 2017 року по 29 травня 2017 року в розмірі 34160 грн з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. Постанову в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць допущено до негайного виконання.

4. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року - без змін.

5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з незаконності звільнення позивача зі служби в поліції.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, посилаючись на порушення судами норм права, Головне управління Національної поліції в Полтавській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, винесеними з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник указує на помилкове застосування судами першої та апеляційної інстанцій вимог Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), незважаючи на те, що спеціальними нормами, тобто ~law19~, передбачено правове урегулювання працевлаштування поліцейських при проведенні реорганізації та скорочення штатів.

Також зазначає про те, що призначення поліцейського, посада якого скорочена, на іншу посаду є правом, а не обов'язком органу поліції і Головне управління Національної поліції в Полтавській області при винесенні наказу про звільнення позивача діяло виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені спеціальним законодавством. Крім того, скаржник указує на те, що при стягненні коштів за час вимушеного прогулу судами не перевірено можливого отримання позивачем у цей період іншого заробітку (доходу).

IV. Позиція інших учасників справи

8. Позивачем подано письмове заперечення на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

9. Гадяцьким відділом поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області відзив на касаційну скаргу не подано.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

11.15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції.

12. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

13. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

15. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 31 травня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О. В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О. Р., Уханенку С. А., яку ухвалою від 16 серпня 2019 року прийнято до провадження.

16. Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 28 листопада 2019 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

17. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справи України.

18. На підставі наказу від 07 листопада 2015 року №9 о/с позивач прийнятий на службу в Національну поліцію України. Займав посаду начальника сектору Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

19. Відповідно до наказу Національної поліції України від 30 листопада 2016 року №1248 дск начальником Головного управління Національної поліції в Полтавській області прийнято наказ від 06 грудня 2016 року №935 дск "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області", яким оголошено штати Головного управління Національної поліції в Полтавській області та зміни у штатах Національної поліції.

20.05 грудня 2016 року ОСОБА_1 було попереджено про можливе наступне звільнення зі служби в поліції та ознайомлено з наказом Національної поліції України від 30 листопада 2016 року №1248 дск "Про затвердження штатів Головного управління Національної поліції в Полтавській області" щодо скорочення займаної ним посади та тимчасових штатів Головного управління Національної поліції взагалі.

21.07 грудня 2016 року позивачем направлений рапорт начальнику Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковнику поліції Беху О. В., в якому він, посилаючись на переважне право на залишення на службі в поліції, просив призначити його на рівнозначну посаду сектору кримінальної поліції відділу кримінальної поліції Кременчуцького відділу поліції або оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділень поліції, підпорядкованих Кременчуцькому відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

22.30 січня 2017 року ОСОБА_1 направлений другий рапорт начальнику Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковнику поліції Беху О. В. з проханням призначити його на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кременчуцького відділу поліції або оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділень поліції, підпорядкованих Кременчуцькому відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

23. Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 06 лютого 2017 року №38 о/с "По особовому складу" звільнено підполковника поліції ОСОБА_1, начальника сектору Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, зі служби в поліції за ~law21~ з 06 лютого 2017 року.

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

24. Згідно з частиною 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

26. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. У силу ~law22~ у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

28. Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

29. Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до ~law23~.

30. Переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.

31. ~law24~ визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Національної поліції України від 30 листопада 2016 року №1248 дск начальником Головного управління Національної поліції в Полтавській області прийнято наказ від 06 грудня 2016 року №935 дск "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області", яким оголошено штати Головного управління Національної поліції в Полтавській області та зміни у штатах Національної поліції.

33.05 грудня 2016 року ОСОБА_1 було попереджено про можливе наступне звільнення зі служби в поліції та ознайомлено з наказом Національної поліції України від 30 листопада 2016 року №1248 дск "Про затвердження штатів Головного управління Національної поліції в Полтавській області" щодо скорочення займаної ним посади та тимчасових штатів Головного управління Національної поліції взагалі.

34. У матеріалах справи міститься акт про ознайомлення від 20 січня 2017 року, відповідно до якого засобами мобільного зв'язку було здійснено дзвінок в режимі "гучного мовлення" та запропоновано підполковнику ОСОБА_1 проходити подальшу службу в Національній поліції України на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції або начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області. Проте позивач повідомив, що проходити службу в Зіньківському відділенні поліції не має бажання у зв'язку з відсутністю житла для проживання. Проходити службу він бажає за місцем свого проживання в м. Кременчук, де мешкає його сім'я та є житло. Старшим інспектором сектору кадрового забезпечення Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області майором поліції Глушенко Л. І. повідомлено позивача про те, що після вирішення питання працевлаштування у зв'язку з реорганізацією, він може переміститися на будь-яку іншу посаду в будь-якому підрозділі Головного управління Національної поліції області, в тому числі м. Кременчук у порядку, визначеному ~law25~.

35. Згідно з актом від 06 лютого 2017 року позивача повторно повідомлено, що у зв'язку зі здійсненням реорганізації, посаду, яку він займає, на підставі наказу Головного управління Національної поліції області від 06 грудня 2016 року №935 дск скорочено. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від раніше запропонованих йому посад (акт Зіньківського відділення поліції від 20 січня 2017 року №383) останньому було запропоновано посаду начальника сектору кримінальної поліції Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції, яку він обіймає в тимчасовому штаті Головного управління Національної поліції в Полтавській області та на яку давав згоду при призначенні (рапорт ОСОБА_1 від 01 липня 2016 року). Також позивача повідомлено, що після вирішення питання працевлаштування у зв'язку з реорганізацією, він може переміститися на будь-яку іншу посаду в будь-якому підрозділі Головного управління Національної поліції області в порядку, визначеному ~law26~. У акті зазначено про те, що ОСОБА_1 повідомив, що від призначення на запропоновані йому посади відмовляється. Надати письмове пояснення щодо відмови від запропонованих посад позивач відмовився.

36. Верховний Суд уважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правомірно не погодилися з доводами відповідача про те, що зазначеними актами засвідчено, що позивачеві пропонувалися посади у підрозділах Головного управління Національної поліції в Полтавській області, оскільки відповідач не надав суду доказів ознайомлення ОСОБА_1 з актами від 20 січня 2017 року та від 06 лютого 2017 року, а також належних доказів відмови позивача від переведення на вакантні посади.

37. Суди попередніх інстанцій також встановили, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 пропонувалися всі вакантні посади, які він може обіймати з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків у будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції, як це передбачено ~law27~. Крім того, не надано доказів того, що при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_1 відповідачем було оцінено та враховано можливе переважне право позивача на залишення на службі в поліції.

38. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 06 листопада 2015 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

39. Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги, зокрема як переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.

40. Проте зазначена обставина не була взята відповідачем до уваги під час видання оскаржуваного наказу про звільнення ОСОБА_1.

41. Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам лише факт скорочення посад не тягне безумовного звільнення, оскільки відповідно до ~law29~ скорочення посади, яку обіймає поліцейський, є однією з підстав його переведення на рівнозначну або нижчу посаду, а ~law30~ передбачено можливість призначення поліцейського, посада якого скорочена, за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції, а не тільки в тому, де він проходив службу.

42. Виходячи із законодавчих приписів та встановлених обставин справи Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного наказу, поновлення позивача на займаній посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

43. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, зазначених висновків судів та встановлених обставин справи не спростовують.

44. Що стосується аргументів касаційної скарги в частині помилкового застосування до спірних правовідносин норм КЗпП України, то з оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій посилалися на положення КЗпП України додатково обґрунтовуючи наявність у відповідача обов'язку запропонувати позивачеві вакантні посади, які були наявними в Головному управлінні Національної поліції з моменту його попередження про наступне звільнення до моменту звільнення і про врахування переважного права на залишення на роботі. Таке застосування загальних норм трудового законодавства не суперечить принципам субсидіарного застосування норм загального права у разі наявності норм спеціального права, оскільки не суперечить вимогам ~law31~.

45. Щодо доводів скаржника, що при стягненні коштів за час вимушеного прогулу судами попередніх інстанцій не перевірено можливого отримання позивачем у цей період іншого заробітку (доходу), що могло б вплинути на стягнуту суму шляхом вирахування різниці, то Верховний Суд звертає увагу на те, що законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за певних обставин. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі №826/808/16 та постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справі №826/9155/16.

46. Інших доводів щодо неправильного здійснення судами розрахунку стягнутої суми за час вимушеного прогулу відповідач не наводить, а позивачем судові рішення в цій справі не оскаржуються.

47. Верховний Суд звертає увагу на те, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.

48. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

49. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

IХ. Судові витрати

50. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року в справі №816/353/17 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко