Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 359/3000/17

провадження № К/9901/44569/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 359/3000/17

за позовом ОСОБА_2 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій та зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області (суддя Вознюк С. М.) від 18 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Троян Н. М., Бужак Н. П., Твердохліб В. А.) від 27 липня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо застосування у 2017 році при переведенні позивача з пенсії за вислугу років, призначеної у 2001 році згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) показника середньої зарплати за 2007 календарний рік;

- зобов'язати Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести обчислення позивачу пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 27, ч. 1, 2 ст. 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014- 2017 роки, нарахування та виплату її (пенсії за віком) у відповідному розмірі з дня звернення за призначенням пенсії за віком, тобто з 16 березня 2017 року;

- стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 640 грн. за рахунок Державного бюджету.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що з 2001 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII. Після досягнення 60 років позивачу за його заявою було призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

На думку позивача, відповідач зобов'язаний був призначити йому пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Однак відповідачем при проведенні розрахунку пенсії позивача (за віком) був застосований показник середньої заробітної плати за 2007 рік (1197,91 грн.), а не показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.

3. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 28 серпня 2017 року Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 22 березня 2018 року касаційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

10. Станом на 28 листопада 2018 року заперечення або відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Бориспільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та з 16 березня 2017 року отримує пенсію за віком.

12. 16 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою, в якій просив провести обчислення його пенсії за віком, призначеної за заявою від 16 березня 2017 року замість пенсії за вислугу років «військової», із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2014, 2015 та 2016 роки відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, оскільки його пенсія за віком, призначена відповідно до Закону № 1058-IV, призначена вперше. Водночас позивач вказував, що пенсія за вислугу років, яку він отримував раніше, була призначена на підставі ст. 12, 13 Закону № 2262-XII, а тому застосовувати до нього норму абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV є юридично некоректним.

13. Листом Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 22 березня 2017 року № 3285/03 ОСОБА_2 роз'яснено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 327, пенсії призначені до 2008 року відповідно до Закону № 1058-IV перераховуються із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік - 1197,91 грн. У зв'язку з наведеним, позивачеві повідомлено, що відповідно до розпорядження № 1070 від 20 березня 2017 року при переведенні його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком було проведено розрахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

14. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо розрахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що у відповідності до Закону № 1058-IV показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої вказаним Законом.

16. Водночас, первісно позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовувався, оскільки відповідно до вимог зазначеного Закону основною розрахунковою величиною є грошове забезпечення.

17. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом (Законом № 2262-ХІІ), а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону, що свідчить про неправомірність дій відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік під час обчислення нового виду пенсії.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. У касаційній скарзі скаржник вказує, що Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV та при перерахунку пенсії з 16 березня 2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік, діяло правомірно.

19. Таку позицію скаржник обґрунтовує тим, що положення ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, за змістом яких при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

21. Відповідно до ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

22. Відповідно до ст. 7 Закону № 2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону № 1058-IV призначається одна пенсія за її вибором.

23. Згідно ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії в розмірах, установлених законодавством.

24. Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

25. Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-ІV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

26. Частиною 3 ст. 45 цього Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

27. Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

28. Верховний Суд України у постанові від 09 червня 2015 року (справа № 21-550а15) та Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року (справа № 465/5246/17) висловили правову позицію стосовно того, що при переведенні з пенсії призначеної згідно Закону № 2262-ХІІ на пенсію згідно Закону № 1058-ІV показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

29. Як свідчать матеріали справи, первинно позивачу пенсію було призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії. За призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся у березні 2017 року вперше, а тому при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону № 1058-ІV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

30. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування в спірних правовідносинах норм ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV.

31. Доводи касаційної скарги про те, що при зверненні із заявою до Пенсійного фонду позивач набув право на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі ст. 45 Закону № 1058-ІV, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як вже зазначалось позивачу пенсію було призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше у березні 2017 року.

32. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог.

33. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

34. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

36. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі № 359/3000/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб