Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа №806/1965/16

адміністративне провадження №К/9901/39361/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 (суддя -Шуляк Л.А.)

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2017 (судді - Бучик А.Ю., Майор Г.І., Шевчук С.М.)

у справі № 806/1965/16

за позовом Селянського господарства «Дружба»

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Селянське господарство «Дружба» (далі - Селянське господарство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ДПІ) від 13.05.2017.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем під час проведення перевірки діяльності Селянського господарства було зроблено безпідставний висновок про несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому ДПІ не враховано, що порушення цих строків відбулось не з вини Товариства.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2017, позов задоволено : визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ №0000291200 від 13.05.2016 в частині застосування суми штрафної санкції в розмірі 554 140 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази.

Селянське господарство відзиву на касаційну скаргу не надало, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної камеральної перевірки даних, податкової звітності Селянського господарства з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних за грудень 2015 року складено акт від 24.04.2016, в якому викладено висновок контролюючого органу про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

На цій підставі відповідачем 13.05.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000291200, яким до позивача на підставі статті 120-1 ПК України застосовано штраф 10 відсотків від суми ПДВ у розмірі 555 806, 67 грн.

Свої дії щодо прийняття податкового повідомлення-рішення ДПІ мотивує тим, що позивачем в порушення вимог пункту 200-1.3 статті 200-1, пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України несвоєчасну здійснено реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 5 558 066, 67 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 25/12-15 від 25 грудня 2015 року, 31 грудня 2015 року позивач виписав для ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технологій в Україні" податкові накладні № 35/2 та №36/2 на суму 1 440 000 грн., у тому числі ПДВ 240 000 грн., і на суму 31 808 400 грн., у тому числі ПДВ 5 301 400 грн. відповідно (а.с.27-28).

У відповідності до вимог абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України останнім днем реєстрації податкових накладних від 31 грудня 2015 року № 35/2 та 36/2 в ЄРПН було 15 січня 2016 року.

З метою реєстрації вищезгаданих податкових накладних в ЄРПН Селянське господарство надіслало їх 15 січня 2016 року до державної фіскальної служби засобами телекомунікаційного зв'язку і в цей же день накладні були доставлені до центрального рівня державної фіскальної служби.

Проте позивач отримав від державної фіскальної служби квитанції в електронній формі, згідно з якою податкові накладні від 31 грудня 2015 року № 35/2 та №36/2 не прийнято у зв'язку з тим, що сума ПДВ в документах не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця.

Фактично податкові накладні від 31 грудня 2015 року зареєстровано 16 січня 2016 року, про що свідчать відповідні квитанції державної фіскальної служби про прийняття документів

Здійснивши системний аналіз матеріалі справи, надавши належну оцінку доводам та запереченням сторін, правильно застосувавши норми матеріального права, що регламентують спірні правовідносини, зокрема, статей 200-1, 201 Податкового Кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову.

При цьому судами першої та апеляційної інстанцій враховано, що позивачем надано належні та достовірні докази того, що Селянське господарство на час надіслання податкових накладних для реєстрації в ЄРПН забезпечило наявність на своєму рахуну в системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, достатню для реєстрації таких податкових накладних.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 120-1.1 цієї статті Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

В той же час, пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), лише за наявності його вини.

Вказану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №815/2745/17 та від 30.01.2018 у справі №816/390/17.

За таких обставин судами першої та апеляційної інстанцій зроблено правильний висновок щодо відсутності підстав для застосування до позивача наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, ґрунтуються на неправильному тлумаченні законодавства, що регламентують спірні правовідносини, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер