Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.06.2019 року у справі №855/158/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 червня 2019 року

Київ

справа №855/158/19

адміністративне провадження №А/9901/124/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.

секретаря судового засідання Бугаєнко Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Гугуєвій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №855/158/19 за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії, зобов`язати прийняти рішення про реєстрації кандидата у народні депутати, -

встановив:

І. Суть спору

24 червня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі - відповідач, ЦВК) в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 22 червня 2019 року № 1169 «Про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 25 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року»;

- зобов`язати ЦВК повторно розглянути подані ним документи для реєстрації кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 25 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року та прийняти рішення про його реєстрацію кандидатом в народні депутати України;

- визнати незаконним та скасувати абзац 4 пункту 1 Роз`яснення щодо застосування деяких положень Закону України «Про вибори народних депутатів України» під час реєстрації кандидатів у народні депутати України, затверджене Постановою ЦВК від 29 травня 2019 року № 909, зі змінами.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуваною постановою йому незаконно відмовлено у реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 25 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року. У рішенні про відмову відповідачем вказано, що заява вважається неподаною, оскільки відповідно до пункту 1 частини 2 статті 55 Закону «Про вибори народних депутатів України» заява ОСОБА_1 про самовисування датована іншим днем - 19 червня 2019 року, ніж день її подання до Центральної виборчої комісії, а саме 20 червня 2019 року.

Також позивач зазначає, що ЦВК прийняла дане рішення, опираючись на власне Роз`яснення щодо застосування деяких положень Закону України «Про вибори народних депутатів України» під час реєстрації кандидатів у народні депутати України», затверджене постановою ЦВК від 29 травня 2019 року № 909, пунктом 1 якого встановлено, що документ вважається таким, що не поданий для реєстрації кандидатом у депутати в разі відсутності в ньому відомостей, які обов`язково повинні міститися у такому документі.

На думку позивача, постанова ЦВК від 22 червня 2019 року № 1169 «Про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 25 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року» ( далі-Постанова ЦВК від 22 червня 2019 року), є протиправною та незаконною, такою, що порушує конституційне право ОСОБА_1 бути обраним народним депутатом України, а доводи, викладені в постанові, є безпідставними.

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції і мотиви його ухвалення

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування абзацу 4 пункту 1 Роз`яснення щодо застосування деяких положень Закону України «Про вибори народних депутатів України» під час реєстрації кандидатів у народні депутати України, затверджене Постановою ЦВК від 29 травня 2019 року № 909 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною і скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду (відповідно до пункту 6 статті 273 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що позивач ухвалу про залишення позову без розгляду в апеляційному порядку не оскаржує.

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки заява ОСОБА_1 про самовисування не відповідає вимогам, встановленим пункту 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів".

ІІІ . Провадження в суді апеляційної інстанції

Не погоджуючись з рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на те, що відмова ЦВК у реєстрації кандидата є порушенням вимог пункту 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року № 4061-VI (далі - Закон № 4061-VI), оскільки подана до ЦВК заява для самовисування та реєстрації громадянина України, як кандидата у народні депутати є необгрунтовною та прийнятою з порушенням законодавства про вибори народних депутатів.

Крім того, апелянт посилається на частину третю статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», якою визначено, що помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

Уважає, що підстав для відмови у реєстрації його як кандидата в народні депутати не має.

У відзиві на апеляційну скаргу ЦВК заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зауважує, що в пункті 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" визначені імперативні вимоги до змісту заяви про самовисування кандидата, які зобов`язують датувати її днем подання документів.

Вважають, що у зв`язку з тим, що заява про самовисування датована іншою датою ніж дата подачі документів то вона вважається не поданою.

Відповідач посилається на обґрунтованість відмови позивачу у реєстрації його кандидатом в народні депутати, оскільки ним подано заяву про самовисування з порушенням вимог Закону № 4061- VI.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представниця відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги а рішення Шостого апеляційного адміністративного суду залишити без змін.

IV. Фактичні обставини справи

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду встановлено, що 20 червня 2019 року до ЦВК надійшла заява громадянина України ОСОБА_1 про самовисування разом з іншими документами щодо реєстрації його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 25 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

Розглянувши вказані документи, ЦВК 22 червня 2019 року прийняла постанову № 1169, якою відмовила в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 25 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

Вказаною постановою ЦВК встановила, що за змістом статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та пункту 1 Роз`яснення щодо застосування деяких положень Закону України "Про вибори народних депутатів України" під час реєстрації кандидатів у народні депутати України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 29 травня 2019 року № 909 (зі змінами), Центральна виборча комісія реєструє кандидата в народні депутати України, який балотується в одномандатному виборчому окрузі в порядку самовисування, за умови пред`явлення ним особисто одного з документів, передбачених пунктом 1 або 2 частини З статті 2 Закону, та отримання нею визначених частиною 2 статті 55 Закону документів, які обов`язково повинні містити відомості, зазначені у наведеній нормі Закону. При цьому документ вважали таким, що не поданий для реєстрації кандидатом у депутати, у разі відсутності в ньому відомостей, які обов`язково повинні міститися у такому документі.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, а також діями щодо відмови позивача зареєструвати його кандидатом в народні депутати України, позивач звернувся до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регламентує основні засади, організацію та порядок проведення виборів народних депутатів України є Закон України від 17 листопада 2011 року № 4061- VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061- VI ).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 30 червня 2004 року №1932- IV "Про Центральну виборчу комісію" (далі Закон №1932- IV) Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону №1932- IV комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого і референдумного процесів, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України. Комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об`єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.

Згідно з частиною 3 статті 3 Закону №1932- IV комісія та її члени зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через партії або шляхом самовисування відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 6 статті 19 Закону №1932- IV комісія реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.

Пункт 1 частини другої статті 55 Закону № 4061- VI визначено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред`явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов`язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв`язку з участю у виборах, а також із зобов`язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 60 Закон № 4061- VI Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 60 Закону № 4061- VI. помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

VI. Позиція Верховного Суду

Спірним по справі є питання правомірності рішення ЦВК щодо відмови в реєстрації кандидата в народні депутати ОСОБА_1 за умови встановлення факту подачі 20 червня 2019 року заяви про самовисування, яка датована 19 червня 2019 року.

Центральна виборча комісія, вважає, що оскільки пункт 1 частини другої статті 55 Закону 4061- VI передбачає, що дата заяви про самовисування повинна відповідати даті подання документів, та це є підставою вважати, що документ не поданий, тому наявні підстави для відмови у реєстрації кандидата в народні депутати, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 60 Закону 4061- VI.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини 3 статті 60 Закону № 4061- VI. помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

Колегія суддів вважає, що заява про самовисування як документ існує і це підтверджено довідкою про прийняття ЦВК документів (а.с.10).

При таких обставинах висновок ЦВК про те, що заява про самовисування відсутня суперечить матеріалам справи а якщо і наявні неточності то це можливо виправити відповідно до норм частини 3 статті 60 Закону 4061- VI.

Крім того, колегія суддів посилається на практику Европейського суду з прав людини, який у рішенні «Краснов та Скуратов проти Росії» від 19 липня 2017, заява № 17864/04 та 21396/04, у параграфі 65 повторює, що для оцінки обставин важливо наявність розумного пропорційного співвідношення між мірою, яка застосовується владою держави-відповідача та наявною законною метою (див. Постанову Великої палати Європейського суду по справі "Лейла Шахин проти Турції" (Leyla Sahin v. Turkey), скарга N 44774/98, § 117).

На переконання колегії суду, у заяві позивача є всі необхідні відомості, які обов`язково повинні міститися у такому документі згідно з вимогами Закону 4061- VI а підстав для відмови у реєстрації кандидата у народні депутати відсутні.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суб`єкта владних повноважень не відповідає критеріям правомірності, визначених частиною другою КАС України та вимог частини другої статті 19 Конституції України, так як неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для формальної відмови в реєстрації кандидата в депутати.

На наведені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду вимоги щодо визнання незаконним та скасування абзаца 4 пункту 1 роз`яснень затверджених Постановою ЦВК від 29 травня 2019 № 909 (з відповідними змінами) залишені без розгляду, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

З огляду на викладене, на підставі приписів пунктів 1, 4 частини першої статті 317 КАС України судове рішення першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, за неповного з`ясування обставин справи, - з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

VII. Судові витрати

Частиною дев`ятою статті 273 КАС України передбачено, що у разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, установлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з позовом до суду першої інстанції позивач мав сплатити 768,40 грн. судового збору та за подачу апеляційної скарги 150% від вказаної суми.

З огляду на положення статей 139, 273 КАС України, беручи до уваги результати апеляційного розгляду, Суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь бюджету за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в розмірі 1921грн.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 271, 272, 273, 278, 310, 315, 316, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №855/158/19 - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 22 червня 2019 року № 1169 "Про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_2 , висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 25 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року" .

Зобов`язати Центральну виборчу комісію повторно розглянути документи щодо реєстрації ОСОБА_1 у народні депутати, який балотується в одномандатному виборчому окрузі № 25 шляхом самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року та прийняти рішення щодо реєстрації ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України".

Стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Центральної виборчої комісії (місцезнаходження: 01133, м. Київ, пл. Лесі Українки,1; ідентифікаційний код 21661450) судовий збір у розмірі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О.Шишов

судді: І.В.Дашутін

М.М.Яковенко