Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2020 року

Київ

справа №809/946/17

адміністративне провадження №К/9901/44327/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 (суддя: Григорук О.Б) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 (колегія суддів: Сапіга В.П., Нос С.П., Обрізко І.М.) у справі № 809/946/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТПРОЕКТ 2012» до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТПРОЕКТ 2012» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №206060000/2016/000068/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206060000/2016/00109 від 28.12.2016.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованого товару і відмовив позивачу його у митному оформленні. Підприємство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.07.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані рішення про коригування митної вартості товарів №206060000/2016/000068/1 від 28.12.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206060000/2016/00109 від 28.12.2016. Рішення судів мотивовані тим, що позивачем подано відповідачу всі достатні відомості для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому відповідачем безпідставно обрано другорядний метод визначення митної вартості.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема поверховість розгляду справи судами в частині дослідження факту не надання позивачем документального підтвердження дійсної вартості послуг по транспортування придбаного ним товару, що поставлявся з-за кордону.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що, 28.12.2016 митний брокер в інтересах Товариства подав до Івано-Франківської митниці електронну митну декларацію №206060000/2016/007843 від 28.12.2016, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: банани свіжі, зелені, врожаю 2016 року, сорт «Кавендіш», мінімальна довжина 20 см., кількість 21060 кг., не в первинній упаковці, 1080 картонних ящиків на 20 дерев`яних палетах, торгівельна марка - не визначена, фірма виробник - немає даних. Країна виробництва - Еквадор.

В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме контракту (договору) №17/15 купівлі-продажу товарів від 17.09.2015, укладеного між SELL-BUY.COM sp.z o.o. (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТПРОЕКТ 2012» (покупець) та додаткової угоди №1 від 04.07.2016 до вказаного контракту №17/15 від 17.09.2015, згідно якого продавець зобов`язувався продати покупцеві, а покупець зобов`язувався придбати від продавця товари відповідно до специфікацій. Згідно специфікації №9 до контракту №17/15 від 17.09.2015 продавець зобов`язувався продати свіжі банани (в ящиках картонних) в кількості 21060,00 кг. за ціною 0,428 EUR, вартість 9013,68 EUR

Також судом встановлено та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, відповідачу було надано такі документи: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 27.12.2016; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №367 від 28.12.2016; рахунок-фактура (інвойс) №1415 від 23.12.2016; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №17/15 від 17.09.2015; додаткова угода №1 від 04.07.2016 (а.с.27-28); специфікація №9 від 23.12.2016; договір на здійснення товарно-експедиційного обслуговування №081215 від 08.12.2016; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 27.12.2016; інформація про позитивні результати здійснення ветеринарно-санітарного контролю товару №2730 від 27.12.2016; інформація про позитивні результати проведення державних видів контролю №458171 від 28.12.2016; фітосанітарний сертифікат, який видається країною - експортером EC/PL/0692098 ВІД 27.12.2016; сертифікат про походження товару PL/MF/AL 0358081 від 27.12.2016; копія митної декларації країни відправлення за №16PL341030NS0JBNS4 від 27.12.2016.

Івано-Франківською митницею ДФС було направлено декларанту запит про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно статті 53 Митного кодексу України, а саме: договір із третіми особами, пов`язаного із договором про поставку товару; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оплати за товар попередніх поставок; додаток до контракту, у якому зазначено конкретний строк оплати за отриманий товар.

На вказаний запит представник позивача надав Івано-Франківській митниці ДФС України відповідь від 28.12.2016, згідно якої повідомлено відповідача, що для визначення митної вартості товару до митного оформлення надано достатній пакет документів, додатково запитувані документи надати немає можливості, оскільки немає договірних відносин з третіми особами і виробником товару, в специфікації №9 від 23.12.2016 не зазначено конкретний строк оплати, оплата буде здійснена в дозволений законодавством термін.

28.12.2016 Івано-Франківською митницею ДФС прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №206060000/2016/000068/1, згідно якого митна вартість товару визначена за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів в порядку, визначеному статтею 59 Митного кодексу України. Перший метод визначення митної вартості не застосований у зв`язку з відсутністю в документах, зазначених в частині 3 статті 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари (договору з третіми особами, пов`язаного із договором про поставку товарів, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, каталогів, специфікацій, прейскурантів). Джерело інформації: МД 5000010003/2016/17069 від 22.12.2016, 5000010003/2016/17089 від 22.12.2016.

Рішенням від 28.12.2016 №206060000/2016/000068/1 відповідачем скориговано вартість товару у більшу сторону - до 12299,04 EUR.

Як наслідок, керуючись пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, Івано-Франківською митницею ДФС винесено оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №206060000/2016/00109, відповідно до якої декларанту відмовлено у прийнятті митної декларації з підстав коригування митної вартості товару.

За вказаних обставин, 28.12.2016 митний брокер в інтересах Товариства подав відповідачу нову електронну митну декларацію №206060000/2016/007849 із відстроченням платежу до 27.03.2017.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи, Підприємство надало всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару, а саме його митну вартість.

Верховний Суд при цьому вважає за необхідне зауважити, що такими документами були (CMR) б/н від 27.12.2016; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів; специфікація; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; інформація про позитивні результати здійснення ветеринарно-санітарного контролю товару; інформація про позитивні результати проведення державних видів контролю; фітосанітарний сертифікат; сертифікат про походження товару; копія митної декларації країни відправлення.

Крім того, ознайомившись із змістом та переліком зауважень, які були вказані відповідачем спершу в запиті на отримання додаткових документів і рішенні про коригування митної вартості, Суд касаційної інстанції погоджується із зробленими висновками судів попередніх інстанцій, що вони не є суттєвими та не могли бути підставою для прийняття спірних у даній справі рішень.

Доводи відповідача про те, що в міжнародній транспортній накладній вказана особа, підтвердження про договірні відносини з даною особою декларантом не надано не є обґрунтованими, так як послуги по перевезенню імпортованого позивачем вантажу надавались згідно договору №081215 від 08.12.2015 ТОВ «Захід-Логістик» на підставі якого був сформований рахунок-фактура №367 від 28.12.2016, що оплачений платіжним дорученням за №412 від 29.12.2016.

Також вірно були відхилені доводи відповідача про те, що позивачем до митного оформлення не було надано доказів сплати за послуги транспортування імпортованого ним товару, так як така оплата була здійснена на наступний день після прийняття рішення Митницею про коригування митної вартості товару. При цьому згідно із приписами статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Крім того, є вірними висновки судів про відсутність в рішенні відповідача інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування. Верховний Суд, вважає за необхідне зауважити, що зі змісту оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару, не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару є сумнівний, чи/або помилковий. Власне, рішення мотивовано лише загальними фразами, що виключає дійсну мету його створення.

Митниця не врахувала, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, вона повинна також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Вказаних дій відповідачем вчинено не було, що є порушенням частини другої статті 19 Конституцій України.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і не спростованими доводами касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду