Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.12.2020 року у справі №804/4436/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року

м. Київ

справа №804/4436/16

провадження №К/9901/35259/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Чиркіна С. М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Богданенка І. Ю., Дадим Ю. М., Уханенка С. А. від 25 липня 2017 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просив:

- визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області щодо відмови, яка викладена у листі від 4 липня 2016 року № К-3939/0-2576/6-16 у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 8,3 га із земель раніше наданих Фермерському господарству "Букурія", розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру України в Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,3 га у власність для ведення фермерського господарства із земель раніше наданих Фермерському господарству "Букурія", розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо відмови у надані дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 8,3 га із земель раніше наданих Фермерському господарству "Букурія" (і. к. 24242647), розташованої на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству "Букурія" (і. к. 24242647), розташованої на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області для ведення фермерського господарства.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що хоча державний акт на право постійного користування землею серія ДП від 24 червня 1996 року і видавався на ім'я голови селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2, проте, фактично передбачалось, що вказаною землею буде користуватись створене ним Фермерське господарство "Букурія" як юридична особа.

Таким чином, ОСОБА_2 до дня своєї смерті на законних підставах володів Фермерським господарством "Букурія" та спірною земельною ділянкою.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про фермерське господарство" до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу), зокрема, входить також право користування землею.

Позивач є членом Фермерського господарства "Бакурія", що підтверджується статутом Фермерського господарства "Букурія", а тому наділений законним правом для використання земельної ділянки наданої ОСОБА_2. Фермерським господарством "Букурія" та правом розпоряджатись нею за своїм переконанням та надавати згоду на виділення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель Фермерського господарства "Букурія".

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у надані дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 8,3 га із земель раніше наданих Фермерському господарству "Букурія", розташованої на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області, є протиправною.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Фермерське господарство "Букурія" фактично надало згоду на виділення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель, які Фермерському господарству "Букурія" не належать, а тому не створює для позивача правових наслідків в розумінні отримання згоди від землекористування для оформлення пакету документів на відведення у власність земельної ділянки відповідно до Земельного кодексу України.

6. Крім того, до клопотання позивачем не додано документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, що є обов'язковими відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

7. Посилання позивача на наявність наказу від 7 грудня 2015 року № 5/07-15, згідно з яким ОСОБА_1 прийнято на роботу у Фермерське господарство "Букурія" на посаду підсобного працівника не прийнято судом, оскільки зазначена посада не передбачає наявність у особи досвіду роботи в сільському господарстві та наявності відповідної освіти.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно статуту Фермерського господарства "Букурія", ОСОБА_1 є членом господарства.

10. Згідно протоколу зборів засновників Фермерського господарства "Букурія" № 4/04-16 від 4 квітня 2016 року задоволені звернення членів фермерського господарства, зокрема і ОСОБА_1, та надана згода на безоплатну приватизацію земельних ділянок в розмірі земельного паю із земель, раніше наданих господарству.

11. ОСОБА_1 15 квітня 2016 року подано клопотання до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі середньої частки (паю) для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Гуляйпільської сільської ради. До клопотання додані: ксерокопія державного акта ДП від 24 червня 1996 року; ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи АОО № 188600; ксерокопія державного акта ЯБ № 875752 від 1 березня 2006 року; ксерокопія державного акта ДП № 095748 від 1 березня 2006 року; ксерокопія державного акта ЯБ № 875751 від 20 лютого 2006 року; ксерокопія державного акта ДП № 095750 від 22 лютого 2006 року; ксерокопія державного акта ДП № 095749 від 22 лютого 2006 року; ксерокопія державного акта ДП № 095747 від 24 березня 2006 року; нотаріально посвідчена копія статуту (Нової редакції) Фермерського господарства "Букурія"; ксерокопія акта № 413 від 10 грудня 2015 року; графічні матеріали - ксерокопія викопіювання від 10 грудня 2015 року; ксерокопія паспорта; ксерокопія ІПН; довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель № 6201 від 11 лютого 2016 року.

12. Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області листом від 7 квітня 2016 року № К-2525/0-1072/6-16 рекомендувало позивачу звернутись повторно, оскільки не додані графічні матеріали відносно орієнтовного місця розташування земельної ділянки, згода землекористувача на вилучення земельної ділянки, протокол зборів фермерського господарства, довідка про середню частку паю на території сільської ради, інформацію про невикористане право на безоплатну приватизацію.

13. ОСОБА_1 2 червня 2016 року повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з наданням додаткових документів.

14. Листом Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області від 04 липня 2016 року № К-3939/0-2576/6-16 позивачу було рекомендовано звернутись повторно, оскільки відсутні згода землекористувача на вилучення земельної ділянки та документи про досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

15. Вважаючи дії Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області щодо відмови, яка викладена у листі від 4 липня 2016 року № К-3939/0-2576/6-16 у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 8,3 га із земель раніше наданих Фермерському господарству "Букурія", розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

16. Касаційна скарга обґрунтована тим, що частина 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, яка передбачала обов'язок щодо переоформлення земельної ділянки, що перебуває на праві постійного користування, визнана неконституційною на підставі рішення Конституційного Суду від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005. Оскільки спірна земельна ділянка належала ОСОБА_2 на праві постійного користування для ведення селянського господарства, то така земля після реєстрації Фермерського господарства "Букурія" фактично належить фермерському господарству.

17. Право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_2 нерозривно пов'язано не з його особою, а з Господарством (юридичною особою).

18. Касатор також зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин він уже працював у фермерському господарстві, а тому не мав обов'язку надавати будь-які підтверджуючі документи щодо досвіду роботи у сільському господарстві або наявність спеціальної освіти.

19. Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, в яких воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Згідно із частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України або за результатами аукціону.

22. За правилами частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частини 6 статті 118 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

23. Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

24. Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб'єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

25. Аналіз частини 7 статті 118 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

26. У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

27. Наведений правовий висновок вже був викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а.

28. Відповідь відповідача викладена в листі від 7 квітня 2016 року з рекомендацією привести поданий пакет документів у відповідність та звернутись повторно до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не може вважатись "відмовою у наданні дозволу".

29. Як убачається з матеріалів справи, позивач фактично оскаржує дії відповідача щодо повернення поданого пакету документів на доопрацювання, що є в даному випадку правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю.

30. Верховний Суд зазначає, що звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов'язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

31. Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

32. Натомість, позивачем не ставилось питання про визнання протиправною бездіяльності щодо не винесення рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку, що в свою чергу свідчить про те, що позивачем з даній справі обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки ним помилково ототожнено повернення пакету документів на доопрацювання з "відмовою у наданні дозволу".

33. Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що враховуючи положення частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, яка містить імперативні вимоги щодо обов'язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства), недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, та документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

34. Висновки викладені в цій постанові узгоджуються з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 6 червня 2019 року у справі № 804/4435/16.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді Я. О. Берназюк

С. М. Чиркін