Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.06.2018 року у справі №826/15602/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2020 року

Київ

справа №826/15602/15

адміністративне провадження №К/9901/37239/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/15602/15

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» Шевченка Олександра Володимировича, Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» Луньо Іллі Вікторовича, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» Шевченка Олександра Володимировича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Межевича М.В., суддів: Бужак Н.П., Сорочка Є.О.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Шевченка О.В. щодо нікчемності правочинів, а саме: договору від 16 червня 2014 року №ДФО-01-181356, укладеного з ОСОБА_2 на користь третьої особи - ОСОБА_1 ; додаткового договору від 16 червня 2014 року №1, укладеного з ОСОБА_1 ; транзакції від 16 червня 2014 року №4851 на суму 15 000 доларів США;

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Шевченка О.В щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо Іллю Вікторовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відповідач протиправно не включив її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її права, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» Шевченка Олександра Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» Луньо Іллю Вікторовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судами встановлено, що між ПАТ «АКТИВ-БАНК» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , укладено договір №ДФО-01-181356 строкового вкладу «Актив прибутковий» від 16 червня 2014 року, відповідно до якого банк відкриває депозитний рахунок № НОМЕР_1 та приймає на нього грошові кошти у сумі 15 000 доларів США на строк до 16 липня 2014 року.

Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті №5 від 16 червня 2014 року на вкладний рахунок залучено кошти у розмірі 15 000 доларів США з рахунку ОСОБА_2 .

Згідно з додатковим договором №1 від 16 червня 2014 року до договору №ДФО-01-181356 строкового вкладу «Актив прибутковий» від 16 червня 2014 року, укладеним між ПАТ «АКТИВ-БАНК» та ОСОБА_1 , з дати підписання цього додаткового договору ОСОБА_1 набуває право на вклад за основним договором та вважається вкладником банку.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 вересня 2014 року №545 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 вересня 2014 року ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК», згідно з яким з 03 вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23 грудня 2014 року №838 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24 грудня 2014 року №158 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Шевченка О.В. строком на 1 рік з 24 грудня 2014 року по 23 грудня 2015 року включно.

На офіційному сайті Фонду за посиланням http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/40-aktyv-bank/1158-890-oholoshennya-pro-vyplaty-vkladnykam-pat-kb-aktyv-bank опубліковано оголошення про те, що 14 листопада 2014 року ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився по 03 вересня 2014 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися протягом терміну дії тимчасової адміністрації через установи ПАБ АБ "УКРГАЗБАНК".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 30 вересня 2015 року № 179 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Луньо І.В. з 01 жовтня 2015 року.

Дізнавшись про свою відсутність в переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, ОСОБА_1 звернулась до Уповноваженої особи та Фонду з проханням роз`яснити про причини такого не включення.

На звернення позивачки Уповноважена особа Шевченко О.В. надіслав повідомлення від 24 лютого 2015 року №544/03-4 про те, що договір від 16 червня 2014 року №ДФО-01-181356, укладений з ОСОБА_2 на користь третьої особи - ОСОБА_1 ; додатковий договір від 16 червня 2014 року №1, укладений з ОСОБА_1 , та транзакція від 16 червня 2014 року №4851 на суму 15 000 доларів США визнані нікчемними, у зв`язку із тим, що Постановою Правління Національного Банку України від 12 червня 2014 року №349/БТ віднесено ПАТ «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» до категорій проблемних та встановлені обмеження в його діяльності, зокрема: щодо зупинення здійснення операцій в частині залучення коштів у вклади від фізичних осіб.

Позивачка, не погоджуючись із такими діями відповідачів, звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані правочини укладені та вчинені в період дії обмежень, встановлених Постановою Національного банку України від 12 червня 2014 року №349/БТ, відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність», а тому вказані правочини не відповідають вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не можуть бути підставою для відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на неї поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду Шевченко О.В. подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що перерахування грошових коштів відбулось з в період дії постанови Національного банку України №349/БТ від 12.06.2014 «Про віднесення ПАТ "КБ "Актив-банк" до категорії проблемних», що свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Частинами 3 і 5 цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (до вкладів відносяться і кошти, розміщені на банківських рахунках), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Отже, відшкодування Фондом коштів відбувається лише вкладникам за наявними у банку вкладами в межах граничної суми відшкодування. При цьому обов`язковими умовами, за яких відповідні кошти вважаються вкладом, а особа - вкладником, є залучення банком таких коштів від особи чи для неї на підставі договору банківського вкладу, банківського рахунку або на підставі іменного депозитного сертифіката.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття постанови Правління НБУ № 545 від 02.09.2014 «Про віднесення ПАТ «КБ «Актив-банк» до категорії неплатоспроможних» на рахунку позивачки знаходились кошти в сумі 15000 доларів США.

Кошти на рахунок позивачки було зараховано 16.06.2014.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачка є вкладником у розумінні приписів ст. 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «КБ «Актив-банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивачка підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивачки до переліку вкладників ПАТ «КБ «Актив-банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Отже, позивачка є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про неї, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Актив-банк» за рахунок Фонду, на що правильно вказав суд апеляційної інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

Проте, як було встановлено судами ї, позивачку не включено до Переліку вкладників у зв`язку із визнанням нікчемними договору вкладу, додаткового договору до нього та транзакції щодо перерахування коштів.

Так, Уповноважена особа Фонду, дійсно, наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників.

Як вбачається з повідомлення про нікчемність правочину від 24 лютого 2015 року, надісланого Уповноваженою особою Фонду, останній свою позицію щодо визнання договорів та трансакцій нікчемними обґрунтовує посиланням на Постанову Національного банку від 12 червня 2014 року, якою Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-банк» було віднесено до категорії проблемних та встановлено обмеження в його діяльності, зокрема, щодо зупинення здійснення операцій в частині залучення вкладів (депозитів) від фізичних осіб, відкриття вкладних (депозитних) рахунків та поточних рахунків фізичним особам, зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Актив-банк».

Разом з тим, відповідно до ст. 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 61 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: 1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; 2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю; 3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; 4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов`язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов`язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов`язків.

Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

З огляду на вищенаведені норми, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, банк має вживати всіх передбачених заходів для її збереження, а коло осіб, яким можливе надання такої інформації, обмежене, і клієнти банку не входять до кола таких осіб.

Таким чином, позивачці як клієнту банку на момент укладення договорів та здійснення трансакцій положення Постанови Національного банку України від 12 червня 2014 року, якою Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-банк» було віднесено до категорії проблемних, не були та не могли бути відомі.

Крім того, як вбачається з повідомлення про нікчемність правочинів, надісланого уповноваженою особою Фонду позивачці, свою позицію про визнання спірних правочинів нікчемними відповідач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 203 215 ЦК та ст. 38 Закону №4452-VI.

Разом з тим, зазначене повідомлення не містить відомостей про конкретні підстави нікчемності правочинів, визначених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, перелік яких є вичерпним.

Згідно зі ст. 38 Закону № 4452-VI Уповноважена особа зобов`язана забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ КБ «Актив-банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, №910/24198/16 від 16 травня 2018 року та №819/353/16 від 04 липня 2018 року.

Оскільки повідомлення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Встановлена правова природа згаданого повідомлення про нікчемність унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Шевченка О.В. щодо нікчемності правочинів, а саме: договору від 16 червня 2014 року №ДФО-01-181356, укладеного з ОСОБА_2 на користь третьої особи - ОСОБА_1 ; додаткового договору від 16 червня 2014 року №1, укладеного з ОСОБА_1 ; транзакції від 16 червня 2014 року №4851 на суму 15 000 доларів США, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

Керуючись статтями 343 349 350 354 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» Шевченка Олександра Володимировича задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Шевченка О.В. щодо нікчемності правочинів, а саме: договору від 16 червня 2014 року №ДФО-01-181356, укладеного з ОСОБА_2 на користь третьої особи - ОСОБА_1 ; додаткового договору від 16 червня 2014 року №1, укладеного з ОСОБА_1 ; транзакції від 16 червня 2014 року №4851 на суму 15 000 доларів США - скасувати, а провадження у справі №826/15602/15 в цій частині закрити.

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року -залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду