Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.08.2020 року у справі №560/4038/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 560/4038/19

адміністративне провадження № К/9901/19800/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року (суддя: Коваль Д. Л. ) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року (судді: Курко О. П., Біла Л. М., Гонтарук В. М. ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування наказів,

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області (далі - ГУНП України в Хмельницькій області, відповідач), в якому, враховуючи уточнення до позовних вимог просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області полковника поліції Валентина Білянського №1660 від 11 листопада 2019 року "Про призначення службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області";

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції Анатолія Щадила №1669 від 12 листопада 2019 року "Про відсторонення заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 від службових обов'язків";

- стягнути на його користь з відповідача кошти на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок виконання пункту 2 наказу № 1669 від 12 листопада 2019 року в частині невиплати премії в сумі 3601 гривень 55 копійок за період з 13 листопада 2019 року по 11 листопада 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ № 1660 від 11 листопада 2019 року виданий раніше, ніж начальником ГУНП в Хмельницькій області полковником поліції Анатолієм Щадилом розглянутий рапорт від 11 листопада 2019 року, який став підставою для видання наказу №1660. У рапорті не зазначено поліцейських, які вчинили порушення, що мають ознаки дисциплінарного проступку на момент складання рапорту, а також лише зазначено припущення, а не твердження про вчинення дисциплінарного проступку. Не зазначено жодного поліцейського, який не виконав обов'язків, і в наказі №1660 від 11 листопада 2019 року. Вважає, що наказ № 1660 від 11 листопада 2019 року порушує його права та законні інтереси, хоча він не зазначений у цьому наказі (наказ стосується працівників Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області), і видання наказу № 1669 від 12 листопада 2019 року підтверджує цей факт.

Позивач зазначає, що наказ №1669 від 12 листопада 2019 року є також незаконний, оскільки виданий на підставі наказу №1660 від 11 листопада 2019 року. Крім того, згідно наказу №1660 від 11 листопа2019 позивач не є поліцейським, стосовно якого проводиться службове розслідування, і тому не міг бути відсторонений від виконання службових обов'язків (посади) згідно вимог частини 1 статті 17 Закону України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України".

Позивач вказує, що виданням незаконного наказу № 1669 від 12 листопада 2019 року завдано шкоди, яка полягає у невиплаті грошових коштів у вигляді премії, оскільки на час відсторонення від службових обов'язків та проведення службового розслідування премія не виплачувалася.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області № 1669 від 12 листопада 2019 року "Про відсторонення заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків". Зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області виплатити позивачу премію за період з 13 листопада 2019 року по 11 грудня 2019 року у сумі 3601,55 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанції мотивовані тим, що саме лише посилання відповідача в оскаржуваному наказі №1669 від 12 листопада 2019 року на норми, які визначають правові підстави відсторонення, не є достатньою підставою для відсторонення заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків згідно з частиною1 статті 17 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут), оскільки спірним наказом №1660 від 11 листопада 2019 року призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, а не виявлено саме факт дисциплінарного проступку.

Також суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд прийшов до висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача є саме зобов'язання відповідача виплатити премію в сумі 3601 гривень 55 коп. за період з 13 листопада 2019 року по 11 грудня 2019 року.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач був відсторонений від виконання службових обов'язків на підставі наказу №1669 від 12 листопада 2019 року у зв'язку з тим, що проводилось службове розслідування відносно нього та інших працівників Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області. Щодо премії, то її встановлення є правом керівника, а не обов'язком, при цьому встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань та внеску поліцейського.

Позиція інших учасників справи.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги.

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А. Г., (суддів) Єресько Л. О., Соколова В. М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2021 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Заступник начальника ГУНП в Хмельницькій області - начальник кримінальної поліції підполковник поліції Андрій Чайковський подав на ім'я начальника ГУНП в Хмельницькій області полковнику поліції Анатолію Щадилу рапорт від 11 листопада 2019 року, в якому зазначено про заподіяння 11 листопада 2019 року фізичними особами тілесних ушкоджень інспектору слідчого відділу Старокостянтинівського ВП ГУНП. Також у рапорті вказано про те, що в ході аналізу матеріалів, зібраних під час виїзду слідчо-оперативної групи за вказаним фактом встановлено, що робота слідчо-оперативної групи на місці події належним чином організована не була, зокрема, не встановлено всіх учасників події, належним чином не вилучено речі та предмети, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні та які можуть підтверджувати причетність винних осіб до даної події, не забезпечено збереження записів камер відеоспостереження, що може свідчити про грубе порушення кримінально-процесуального законодавства та Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України № 575 від 07 липня 2017 року.

Окрім того, про надзвичайну подію за участю поліцейського належним чином не повідомлено керівництво ГУНП в Хмельницькій області. У зв'язку з вищевикладеним, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, вважає за доцільне за вказаними фактами призначити службове розслідування, проведення якого доручити працівникам СУ та ВІОС УКЗ ГУНП в Хмельницькій області.

Зазначений рапорт зареєстровано в УКЗ ГУНП за № 2517 13 листопада 2019 року.

Згідно наказу Національної поліції України від 08 листопада 2019 року №1320 о/с, покладено тимчасове виконання обов'язків начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на підполковника поліції Білянського Валентина Віталійовича, заступника начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, на період службового відрядження 10 та 11 листопада 2019 року полковника поліції Щадила Анатолія Антоновича, начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника ГУНП України в Хмельницькій області полковника поліції Валентина Білянського №1660 від 11 листопада 2019 року ''Про призначення службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області" призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області. У наказі зазначено про надходження 11 листопада 2019 року близько 02:30 до ВІОС УКЗ ГУНП в Хмельницькій області з чергової частини ГУНП в Хмельницькій області інформування про спричинення тілесних ушкоджень інспектору слідчого відділу Старокостянтинівського ВП ГУНП, а також про надходження 11 листопада 2019 року від керівництва ГУНП в Хмельницькій області рапорту від 11 листопада 2019 року №
3522.

Наказом начальника ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції Анатолія Щадила №1669 від 12 листопада 2019 року "Про відсторонення заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 від службових обов'язків" вирішено:

1. відсторонити від виконання службових обов'язків заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 з 13 листопада 2019 року;

2. УФЗБО ГУНП в Хмельницькій області забезпечити виплату грошового забезпечення заступнику начальника відділу - начальнику слідчого відділення Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковнику поліції ОСОБА_1 на період проведення службового розслідування у відповідності до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260.

Позивач приступив до виконання службових обов'язків з 11 грудня 2019 року, відповідно до наказу ГУНП в Хмельницькій області від 11 грудня 2019 року №376 о/с.

Згідно довідки управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 26 грудня 2019 року №707, заступнику начальника Старокостянтинівського відділу поліції - начальнику слідчого відділення ГУНП підполковнику поліції ОСОБА_1 внаслідок виконання п.2 наказу начальника ГУНП в Хмельницькій області №1669 від 12 листопада 2019 року виплачено грошове забезпечення, з якого вирахувано розмір премії в сумі 3601 гривень 55 коп. за період з 13 листопада 2019 року по 11 грудня 2019 року.

Не погодившись з вказаними наказами №1660 від 11 листопада 2019 року та №1669 від 12 листопада 2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача №1669 від 12 листопада 2019 року щодо відсторонення позивача від виконання службових обов'язків та виплати йому премії за період з 13 листопада 2019 року по 11 грудня 2019 року у сумі 3601,55 грн.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015року №580-VIII (далі Закон № 580).

Згідно з частиною 1 статті 70 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Відповідно до чатини 1-2 статті 17 Дисциплінарного статуту відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.

Отже, згідно з частиною 1 статті 17 Дисциплінарного статуту відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Водночас, як свідчать матеріли справи, у наказі від 12 листопада 2019 року №1669 зазначається, зокрема, що наказом ГУНП від 11 листопада 2019 року № 1660 призначено службове розслідування за фактом саме можливого порушення службової дисципліни.

Оскільки службове розслідування призначено за фактом можливого порушення службової дисципліни, це свідчить про те, що конкретні обставини щодо наявності чи відсутності дисциплінарного проступку мали бути визначені за наслідками проведення перевірки та встановлення відповідних фактів такого порушення. Таким чином, підстави для відсторонення позивача від виконання службових обов'язків згідно з частиною 1 статті 17 Дисциплінарного статуту були відсутні.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, що позивач чинив перешкоди встановленню обставин можливого дисциплінарного проступку окремими працівниками поліції Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області.

Саме лише посилання відповідача в оскаржуваному наказі на норми, які визначають правові підстави відсторонення, не є достатньою підставою для відсторонення згідно з частиною 1 статті 17 Дисциплінарного статуту.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що наказ начальника ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції Анатолія Щадила №1669 від 12 листопада 2019 року "Про відсторонення заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 від службових обов'язків" є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач у касаційній скарзі також стверджує, що суд першої та апеляційної інстанції не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_6, який зазначив про перешкоджання ОСОБА_1 проведенню службового розслідування. Проте, таке твердження не є предметом розгляду суду касаційної інстанції, оскільки судом першої та апеляційної інстанції надано оцінку показам свідка ОСОБА_6, а суд касаційної інстанції відповідно до статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Крім того, в матеріалах службового розслідування не міститься будь-яких відомостей про факт перешкоджанню службового розслідування та про доповідь ОСОБА_6 керівнику в будь-якій формі про перешкоджання позивачем проведенню службового розслідування. Наказ №1669 від 12 листопада 2019 року також не містить таких відомостей, а виданий лише на підставі наказу №1660 від 11 листопада 2019 року, який також не містить обґрунтувань відсторонення від посади.

Оскільки п. 2 наказу начальника ГУНП в Хмельницькій області № 1669 від 12 листопада 2019 року виплачено грошове забезпечення, з якого вирахувано розмір премії в сумі 3601,55 грн. за період з 13 листопада 2019 року по 11 грудня 2019 року, суд касаційної інстанції також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо стягнення вказаної суми на корить позивача.

Доводами відповідача стосовно того, що встановлення премії є правом керівника, а не обов'язком не спростовують висновків суду в цій частині, оскільки довідкою управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 26 грудня 2019 року № 707 підтверджується факт, що внаслідок відсторонення позивача з його грошового забезпечення вирахувано розмір премії в сумі 3601,55 грн. за вказаний період.

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які належним чином перевірені судами попередніх інстанцій.

Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Віііг Тоща V. Зраіп) серія А. 303-А; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Г. Загороднюк

судді Л. О. Єресько

В. М. Соколов