Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2018 року

Київ

справа №820/5471/17

адміністративне провадження №К/9901/46397/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 (головуючий суддя: Кухар М.Д.)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 (головуючий суддя: Бондар В.О., судді: Калитка О. М. , Кононенко З.О.)

у справі № 820/5471/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та Головного управління державної казначейської служби у Харківській області

про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач 1, ОДПІ) та Головного управління державної казначейської служби у Харківській області (далі - відповідач 2, ГУ ДФС), в якому просила стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління державної казначейської служби у Харківській області на користь позивача пеню по пункту 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 102853,00 грн. за період з 14.02.2017 року по 09.11.2017 року по декларації з ПДВ за травень 2010 р. в розмірі 11787,80 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління державної казначейської служби у Харківській області на користь позивача пеню по пункту 200.23 ст. 200 ПК України за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 102853,00 грн. за період з 14.02.2017 року по 09.11.2017 року по декларації з ПДВ за травень 2010 р. в розмірі 11787,80 грн.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм підпунктів 14.1.39 та 14.1.162 пункту 14.1 ст. 14, ст. 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи ГУ ДФС зводяться до того, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів, тоді як відповідач не приймав рішення про відмову у видачі висновку про визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету.

У поданому до суду відзиві на касаційну скаргу, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 у справі № 820/3476/16, було визнано противоправною бездіяльність Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, що полягає у ненаданні органам ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області висновку із зазначенням суми відшкодування податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2 за травень 2010 року в сумі 102853,00 грн.; зобов'язано Центральну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області скласти та подати органу ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області висновок про суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню ФОП ОСОБА_2 за травень 2010 року. Вказане судове рішення набрало законної сили 20.09.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 у справі № 820/7062/16, яка набула чинності 27.09.2017 року, позов ФОП ОСОБА_2 - задоволено частково: стягнуто з державного бюджету України в особі ГУ ДКС у Харківській області на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованість з бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 102853,00 грн. по декларації з ПДВ за травень 2010 року; стягнуто з державного бюджету України в особі ГУ ДКС у Харківській області на користь ФОП пеню по пункту 200.23 ст. 200 ПК України за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 102853,00 грн. за період з 05.08.2015 по 13.02.2017 по декларації з ПДВ за травень 2010 року в розмірі 36276.40 грн.

19.10.2017 позивач звернувся до ГУ ДКС у Харківській області з заявою про виконання вищезазначеної постанови суду від 28.04.2017.

Як встановлено в судовому процесі, грошові кошти надійшли на рахунок позивача 09.11.2017 року, що підтверджуються банківської випискою по особовим рахункам за формою 281.

Відповідно до пункту 200.23 ст. 200 ПК суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Наведені норми встановлюють обов'язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в ст. 200 ПК, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. Обов'язок нарахування пені лежить на органі ДФС України, яка здійснює функції держави у сфері оподаткування. Неподання органом ДФС України після закінчення перевірки до органу ДКС України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або подання такого висновку із порушенням строків, встановлених ст. 200 ПК, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ у визначений строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування. Таке застосування норми пункту 200.23 ст. 200 ПК відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 03.06.2014 у адміністративній справі за позовом ПАТ «Завод «Південкабель»» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України, ГУ ДКС України в харківській області про стягнення суми пені.

За встановлення у судовому процесі обставин наявності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, несвоєчасного відшкодування належних позивачу до повернення сум ПДВ, суди попередніх зробили юридично правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача. Заперечень з приводу правильності розрахунку суми пені ОДПІ не заявляє.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко