Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.10.2019 року у справі №826/8576/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/8576/16

адміністративне провадження №К/9901/27194/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року (суддя Аблов Є. В. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року (колегія у складі суддів: Мамчура Я. С., Желтобрюх І. Л., Файдюка В. В. ) у справі № 826/8576/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (надалі позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (після реорганізації Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, спростовуються наявністю роздрукованого Z-звіту, сформованого 18 листопада 2015 року в 19:00:16, згідно якого сума службового внесення складає ~money0~, службової видачі складає ~money1~, залишок у сейфі ~money2~ Останній, зокрема, підтверджує повне та своєчасне оприбуткування готівки, оскільки зазначена у ньому сума занесена до фіскальної пам'яті не може бути з неї видалена.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 29 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0001063903 від 14 березня 2016 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Товариством не порушено вимоги чинного законодавства щодо ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 15 лютого 2016 року співробітниками податкового органу проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: Києво-Святошинський район, с.

Софіївка, вул. Київська, 24, суб'єкта господарської діяльності ТОВ "Ромстал Україна", за результатами якої складено акт № 001936 від 19 лютого 2016 року.

Перевіркою встановлено порушення пункту 1 пункту 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі", пункту 2.6 розділу 2 Постанови правління НБУ "Про ведення касових операцій у національній валюті в України".

В акті зазначено, що перевіркою встановлено факт не застосування РРО та невидачі відповідного розрахункового документу (фіскальний чек) на загальну суму ~money3~, що підтверджується даними розділу 2 книги ОРО, фіскальним звітним чеком за 18 листопада 2015 року № 121 та копії супровідної відомості до сумки з готівкою № 688 від 18 листопада 2015 року.

Також перевіркою встановлено факт неоприбуткування готівкових коштів в книзі на суму ~money4~, а саме: згідно копії супровідної відомості до сумки з готівкою № 688 від 18 листопада 2015 року на суму ~money5~ здано до інкасаторської служби для зарахування на розрахунковий рахунок готівку у сумі ~money6~, хоча фактично згідно документів, в тому числі книги ОРО 18 листопада 2015 року оприбутковано ~money7~

На підставі висновків акта перевірки та виявлених порушень податковим органом 14 березня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001063903, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі ~money8~, тобто застосовано фінансову санкцію в п'ятикратному розмірі від суми неоприбуткування.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 6 липня 1995 року.

Відповідно до Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 6 липня 1995 року, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 6 липня 1995 року, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Водночас, відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно пункту 2.6 вказаного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суди попередніх інстанцій встановили, а податковий орган підтвердив доводами касаційної скарги, що в ході проведення фактичної перевірки контролюючий орган прийшов до висновку, що товариством не оприбутковано суму коштів у розмірі ~money9~, оскільки між сумою (32 ~money10~), яка вказана в книзі обліку розрахункових операцій за 18 листопада 2015 року та сумою (63 ~money11~), що вказана в супровідній відомості до сумки з готівкою № 688 від 18 листопада 2015 року наявні розбіжності.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що згідно записів у Книзі обліку розрахункових операцій за 18 листопада 2015 року сума службового внесення складає ~money12~, а сума службової видачі - ~money13~

Відповідно до Z-звіту, сформованого 18 листопада 2015 року о 19:00:16, сума службового внесення складає ~money14~, службової видачі складає ~money15~, залишок у сейфі складає ~money16~

Згідно копії платіжного доручення № 1502890124 від 19 листопада 2015 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в графі призначення платежу якого зазначено: надходження від ТОВ "Ромстал Україна" готівкою виручки за 18 листопада 2015 року сумка № 688 об'явлена сума ~money17~ (арк. с. 18).

Відповідно до пункту 3.7 Положення № 637 приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.

З супровідної відомості до сумки з готівкою № 688 від 18 листопада 2015 року вбачається, що Товариством здано ~money18~ (арк. с. 19).

Позивач пояснює, що розбіжність між записами в Книзі обліку розрахункових операцій та супровідній відомості виникла внаслідок технічної помилки, допущеної працівником при роздрукуванні супровідної відомості, а саме: в першому примірнику супровідної відомості, що був вкладений до інкасаторської сумки вказана сума ~money19~; в другому примірнику супровідної відомості, що був переданий інкасаторам сказана сума ~money20~; в третьому примірнику, що залишився у Товариства помилково вказана сума ~money21~ замість вірної ~money22~

Суди попередніх інстанцій встановили, що матеріалами справи підтверджуються вказані доводи позивача та фактична передача за супровідною відомістю в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ~money23~

Доводи касаційної скарги жодним чином не спростовують вказані обставини, які податковим органом не взято до уваги та не перевірено, яку саме суму здано Товариством до інкасаторської служби та зараховано на розрахунковий рахунок.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що саме платіжне доручення про надходження готівкової виручки є підтвердженням про здавання грошової суми. Отже, Товариством не порушено вимоги чинного законодавства щодо ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачем не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року у справі № 826/8576/16 залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник,

Судді Верховного Суду