Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.06.2019 року у справі №809/3057/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2019 року

Київ

справа №809/3057/15

адміністративне провадження №К/9901/12287/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у судовому засіданні без виклику сторін адміністративну справу №809/3057/15

за позовом ОСОБА_1

до Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Затолочного В.С., суддів: Каралюса В.М., Матковської З.М.) від 10 грудня 2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В серпні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Відповідач, Івано-Франківський МЦЗ) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та зобов`язання нарахувати та виплатити таку допомогу.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ним було написано заяву про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, проте у її виплаті йому безпідставно відмовили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не належить до обов`язкових виплат, а її виплата здійснюється на підставі заяви працівника за рішенням керівника відповідного органу у межах встановленого фонду оплати праці.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року у справі № 809/3057/15 - скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнано протиправною бездіяльність Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Зобов`язано Івано-Франківський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що відповідачем всупереч встановленому процесуальним законодавством обов`язку не доведено, якими правовими актами обмежується виплата матеріальної допомоги в період дії тимчасового кошторису. Оскаржувана бездіяльність відповідача не відповідає встановленим законом вимогам обґрунтованості, неупередженості та рівності (ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. 14 березня 2016 року Івано-Франківський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (касатор) подав касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі відповідач просить:

Скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року та залишити в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року.

РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2018 року для розгляду справи № 809/3057/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Білоус О.В., суддів: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019 року для розгляду справи № 809/3057/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

12. Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2019 адміністративну справу прийнято до провадження колегією суддів в складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. та призначено справу до попереднього розгляду.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач звертає увагу в касаційній скарзі, що жодною нормою закону не ввизначено на обов`язок керівника надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових потреб працівників, а лише надає право керівнику надати працівникам таку матеріальну допомогу в межах встановленого фонду оплати праці.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.03.2015 року позивач звернувся до директора Івано-Франківського міського центру зайнятості із заявою про виплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

13. 23 березня 2015 року позивачем подано заяву про звільнення із займаної посади в Івано-Франківському МЦЗ за статтею 40 КЗпП України.

14. 31 березня 2015 року позивача звільнено із посади в Івано-Франківському МЦЗ у зв`язку із реоганізацією та скороченням посади, згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

15. При проведенні розрахунку позивачу не було виплачено матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань.

16. 29 квітня 2015 року позивач звернувся до директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості із скаргою на бездіяльність директора Івано-Франківського міського центру зайнятості щодо невиплати йому матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань згідно поданої ним заяви від 05.03.2015.

17. Листом Івано-Франківського обласного центру зайнятості за №ОЦЗ-1630-13/0/19/15 від 15.05.2015 позивача було повідомлено про те, що за результатами розгляду його скарги від 29.04.2015 встановлено, що листом №982-04/14-15 від 30.03.2015 Івано-Франківським МЦЗ надано відповідь про причину невиплати матеріальної допомоги.

18. 02 червня 2015 року позивач звернувся із запитами щодо надання інформації до Івано-Франківського ОЦЗ та Івано-Франківського МЦЗ, зокрема просив надати інформацію щодо того, на підставі яких нормативних документів йому як працівнику Івано-Франківської обласної служби зайнятості виплачувалася заробітна плата та інші виплати за період з 01.01.2015 по 31.03.2015, яким нормативним актом передбачено право керівника служби зайнятості на виплату працівникам матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також чи надавалася дана допомога в 2015 році іншим працівникам Івано-Франківської обласної служби зайнятості.

19. Листом №ОЦЗ-2075-13/0/19-15 від 26.06.2015 Івано-Франківським обласним центром зайнятості позивачу надано інформацію про те, що заробітна плата працівникам Івано-Франківської обласної служби зайнятості виплачується на підставі наказу Міністерства соціальної політики України від 16.12.2014 за №1043. При цьому до набрання чинності вказаним наказом діяв наказ №86 від 23.03.2006. Право керівника надавати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань передбачено п.2 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 24.03.2006 №86 та п.3 наказу №1043 від 16.12.2014 у межах затвердженого фонду оплати праці.

20. Листом Івано-Франківського міського центру зайнятості за №1989-06/14-15 від 02.07.2015 позивача також було повідомлено про те, що в січні, лютому та березні 2015 року Івано-Франківський МЦЗ діяв в межах тимчасового кошторису, який не передбачав коштів на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

21. Конституція України від 28 червня 1996 року

21.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII

22.1. Стаття 33. Оплата праці

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

23. Закон України "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 року № 3356-XII

23.1. Стаття 5. Співвідношення законодавства і колективного договору, угоди, трудового договору

Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

24. Постанова Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 9 березня 2006 року № 268

24.1. Підпункт 3 пункту 2. Надати право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

24.2. Пункт 8. Видатки, пов`язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання відповідних органів.

25. Наказ Міністерства соціальної політики України від 16.12.2014 року за № 1043 «Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості»

25.1. Пункт 2 Наказу Міністерства соціальної політики України від 16.12.2014 року за № 1043 «Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості» встановлює, що керівнику центру зайнятості надано право надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з таких міркувань.

27. Верховний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що із аналізу статті 33 Закону № 3723-XII та підпункт 3 пункту 2 Постанови № 268 вбачається, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань повинна надаватися тому державному службовцю, який дійсно має обґрунтовану підставу для її отримання та не може власноруч подолати обставини, що виникли не з його вини. Державні службовці мають право отримувати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, при цьому вказуючи будь-яку підставу, яку вони на власний розсуд віднесли до соціально-побутової.

28. Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не належить до обов`язкових виплат, а її виплата здійснюється на підставі заяви працівника за рішенням керівника відповідного органу у межах встановленого фонду оплати праці, що підтверджується, зокрема, і листом міністерства соціальної політики від 19.01.2015 №39/13/84-15 «Щодо надання матеріальних допомог держслужбовцю».

29. Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 року № 228 визначено, що кошторис бюджетної установи (далі - кошторис) - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

30. Порядком складання, розгляду, затвердження та внесення змін до кошторису видатків за бюджетом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття органів державної служби зайнятості, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ) затвердженого наказом Державного центру зайнятості від 06.02.2011 №204 передбачено, що для уніфікації видатків, здійснення внутрішнього фінансового контролю, забезпечення єдності аналітичного обліку, унеможливлення розбіжностей при складанні звітності кошторис формується за напрямками видатків в межах статтей бюджету Фонду, з урахуванням понять та термінів, визначених Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджену Державним казначейством України та порядків використання коштів з окремих видатків Фонду, визначених правлінням Фонду. Кошториси затверджуються на рік без розподілу за періодами. У разі, коли до початку бюджетного періоду бюджет Фонду не затверджено, складається та затверджується тимчасовий кошторис на відповідний період. Після затвердження бюджету Фонду, видатки, здійснені відповідно до тимчасового кошторису, враховуються при складанні кошторису на поточний бюджетний період.

31. Колегія суддів приходить до висновку, що в ході судового розгляду судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що 31.12.2014 Івано-Франківським обласним центром зайнятості був затверджений тимчасовий кошторис видатків Івано-Франківського міського центру зайнятості на І квартал 2015 року, на підставі якого здійснювалися видатки Івано-Франківського МЦЗ до 23.02.2015.

32. Наказом Державного центру зайнятості «Про структуру органів державної служби зайнятості» від 28.01.2015 № 8 відповідно до наказів Міністерства соціальної політики України від 16.12.2014 №1043 «Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2014 року за № 1646/26423, від 22.11.2010 № 374 « Про затвердження примірних положень про центри зайнятості», та з метою оптимізації структури Центру зайнятості Автономної республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості ( регіональні центри зайнятості) та районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості (базові центри зайнятості) затверджено примірну структуру регіональних центрів зайнятості, примірну структуру базових цетрів зайнятості, положення про склад структурних підрозділів органів державної служби зайнятості, рекомендований перелік посад у складі структурних підрозділів органів державної служби зайнятості. Даним наказом директорів регіональних центрів зайнятості до 03.02.2015 року зобов`язано: подати Державному центру зайнятості на затвердження структуру та штатний розпис регіонального центру зайнятості , в межах граничної чисельності працівників апарату, затвердженої наказом державного центру зайнятості № 7 від 28.01.2015 року; до 10.02.2015 року затвердити структури та штатні розписи базових центрів зайнятості, відповідно до вимог цього наказу, в межах граничної чисельності працівників регіональної служби зайнятості, затвердженої наказом Державного центру зайнятості від 28.01.2015 № 7; після введення в дію штатних розписів в порядку, передбаченому статтею 49-2 КЗпП, провести всі заходи, пов`язані із змінами істотних умов праці, змінами в організації виробництва і праці та з майбутнім вивільненням працівників; у десятиденний термін після затвердження штатних розписів затвердити положення про відділи та посадові інструкції працівників; забезпечити встановлення надбавок та доплат, визначених наказом міністерства соціальної політики України від 16.12.2014 року № 1043 «Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості» в межах затвердженого фонду оплати праці.

33. На підставі наказу Державного центру зайнятості №8 від 28.01.2015 втратив чинність наказ Державного центру зайнятості від 08.11.2011 року №189 «Про структуру робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття».

34. Наказом Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 10.02.2015 року №22 на виконання наказу Державного центру зайнятості від 28.01.2015 року №8 «;Про структуру органів державної служби зайнятості» та наказу Міністерства соціальної політики України від 16.12.2014 за №1043 «Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості» введені в дію нові структури та штатний розпис Івано-Франківського міського центру зайнятості.

35. Судом першої інстанції вірно встановлено, що 23.02.2015 Івано-Франківським ОЦЗ був затверджений тимчасовий кошторис видатків Івано-Франківського МЦЗ на I півріччя 2015 року, яким було передбачено кошти виключно на виплату заробітної плати, що підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Даний кошторис із змінами, внесеними 22.04.2015 року діяв до 12.05.2015 року.

36. Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, за період з 01.01.2015 по дату звільнення позивача - 31.03.2015 видатки Івано-Франківського МЦЗ здійснювались згідно двох тимчасових кошторисів видатків:

- від 31.12.2014 (з 01.01.2015 по 22.02.2015);

- від 23.02.2015 (з 23.02.2015 по 12.05.2015).

36. Таким чином, на підставі вищенаведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відмовивши позивачу у наданні матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, відповідач жодним чином не порушив вимоги чинного законодавства, оскільки на момент написання позивачем заяви про виплату матеріальної допомоги тимчасовим кошторисом Івано-Франківського МЦЗ не було передбачено коштів для здійснення даної виплати.

37. Крім того Суд звертає увагу, що як було встановлено в ході судового розгляду справи судом першої інстанції, виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань іншим працівникам Івано-Франківського міського центру зайнятості було здійснено після 12.05.2015 року, а саме після затвердження кошторису видатків на 2015 рік. Винятком став один працівник Івано-Франківського МЦЗ, якому було виплачено матеріальну допомогу в межах дії тимчасового кошторису, за рішенням керівника МЦЗ в зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

38. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення першої інстанції і погоджується з висновками Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

39. Скасовуючи судове рішення першої інстанції Львівський апеляційний адміністративний суд в постанові від 10.12.2015 посилаєтьсяна ту обставину, що відповідачем не доведено, якими правовими актами обмежується виплата матеріальної допомоги в період дії тимчасового кошторису. Натомість, протягом дії цього кошторису одному працівнику Івано-Франківського МЦЗ була надана така допомога.

40. Разом з тим, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що одному з працівників Івано-Франківського МЦЗ матеріальна допомога була виплачена відповідно до наказу №40 від 30.01.2015 - тобто в межах дії тимчасового кошторису від 31.12.2014, а позивач звернувся із заявою про виплату матеріальної допомоги 05.03.2015, тобто під час дії тимчасового кошторису від 23.02.2015, яким не було передбачено видатків на виплату матеріальної допомоги.

41. Крім того, Верховний Суд зазначає, що посилання суду апеляційної інстанції на залишок коштів на рахунках Івано-Франківського МЦЗ станом на 01.04.2015 жодним чином не впливає на можливість виплати матеріальної допомоги позивачу.

42. За наведених міркувань, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції скасовуючи судове рішення суду першої інстанції прийшов до хибних висновків про незаконність постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2015.

43. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

44. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

45. Згідно статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

46. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування прийнятого ним рішення були відсутні , в зв`язку з чим постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 слід скасувати, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 - залишити в силі.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - задовольнити повністю.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року - скасувати.

3. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Жук А.В.

судді Мартинюк Н.М.

Мельник-Томенко Ж.М.