Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.05.2020 року у справі №822/503/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2020 року

Київ

справа №822/503/17

адміністративне провадження №К/9901/21025/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №822/503/17

за позовом ОСОБА_1

до прокуратури Хмельницької області

про визнання протиправним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Петричковича А.І.)

і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Кузьмишина В.М., суддів Сушка О.О., Боровицького О.А.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у лютому 2017 року звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати протиправним і скасувати наказ виконуючого обов`язків прокурора Хмельницької області С.Ромася №3к від 3 січня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким першому заступнику керівника Хмельницької місцевої прокуратури раднику юстиції ОСОБА_1 оголошено догану.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірний наказ був прийнятий за результатами перевірки координації правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, діяльності прокурорів у кримінальному провадженні у Хмельницькій місцевій прокуратурі, проведеної відповідно до наказу прокурора області №160-окв від 6 жовтня 2016 року. Результати цієї перевірки були оформлені доповідною запискою, з якою позивач не був ознайомлений. Вказана доповідна записка була складена в період з 10 до 19 жовтня 2016 року. Керівник місцевої прокуратури був ознайомлений з нею 19 жовтня 2016 року. Резолюція прокурора Хмельницької області «З пропозиціями згоден» на цій доповідній записці датована 25 жовтня 2016 року.

Як наголошує позивач, про результати проведення перевірки координації правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, діяльності прокурорів у кримінальному провадженні у Хмельницькій місцевій прокуратурі прокурору Хмельницької області стало відомо 25 жовтня 2016 року, а оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності виданий 3 січня 2017 року. Тому при винесенні цього наказу відповідач не дотримав встановленого законодавством місячного строку застосування дисциплінарного стягнення.

Також позивач зазначає, що не вчиняв дисциплінарного проступку, а відповідач при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності порушив Закон України «Про прокуратуру», Кримінальний процесуальний кодекс України (надалі також - «КПК України»), Дисциплінарний статут прокуратури України, затверджений постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року №1796-ХІІ (надалі також - «Дисциплінарний статут прокуратури України»), і права позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6 квітня 2017 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, позов задоволено частково.

В описовій частині наказу виконуючого обов`язків прокурора Хмельницької області №3к від 3 січня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» визнано протиправним твердження про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 11 наказу Генерального прокурора України №4-гн від 19 грудня 2012 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди виходили з того, що пункт 11 наказу №4-гн від 19 грудня 2012 року стосується вирішення скарг учасників кримінального провадження, у яких оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора. Одночасно, звернення у формі претензій керівника ПП «Банкір» ОСОБА_3 стосуються майнових вимог до прокуратури Хмельницької області, які й були їй адресовані, а не безпосередньо позивачу. Тому в цій частині твердження відповідача про порушення позивачем пункту 11 вказаного наказу не відповідає дійсності.

Стосовно решти підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, то суди дійшли висновку про те, що останні мали місце, а тому відповідач правомірно притягнув ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції й ухвалу суду апеляційної інстанції в частині відмови в позові й ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Скаржник зазначає, що в описовій частині оскаржуваного наказу вказано про допущені позивачем порушення пунктів 4, 8, 11 (твердження відповідача про порушення пункту 11 визнано судами протиправним) наказу Генерального прокурора України №4-гн/2012 від 19 грудня 2012 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Пункт 4 вказаного наказу в першу чергу стосується прокурорів, які безпосередньо здійснюють процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні. Позивач зазначає, що не здійснював процесуальне керівництво і не був призначений у склад групи прокурорів, які здійснювали повноваження прокурорів у кримінальних провадженнях, зазначених в оскаржуваному наказі. Позивач за своєю посадою є прокурором вищого рівня. Оскільки у цих кримінальних провадженнях не було скарг до позивача з приводу недотримання розумних строків, то у позивача як прокурора вищого рівня не виникло обов`язку давати відповідному процесуальному прокурору обов`язкові для виконання вказівки чи ініціювати питання про притягнення процесуальних прокурорів до відповідальності.

Крім того, у кримінальних провадженнях, де підозра не була оголошена, відлік строків досудового розслідування не розпочався, і, відповідно, не мало місця недотримання розумних строків досудового розслідування.

Тому, позивач не погоджується з висновками судів про те, що ним було порушено пункт 4 наказу Генерального прокурора України №4-гн/2012 від 19 грудня 2012 року щодо «невжиття заходів із забезпечення належного нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях, розпочатих органами прокуратури за результатами представницької діяльності» у кримінальних провадженнях, в яких позивач не був процесуальним керівником і не входив до групи прокурорів, оскільки такі висновки судів суперечать вимогам частини першої статті 36, частини першої статті 37, частин першої і другої статті 308 КПК України і частини першої статті 17 Закону України «Про прокуратуру».

Пункт 8 наказу Генерального прокурора України №4-гн/2012 від 19 грудня 2012 року зобов`язує керівників органів прокуратури і галузевих підрозділів апаратів прокуратур усіх рівнів здійснювати контроль за законністю застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Як зазначає позивач, вказаних обов`язків він також не порушував, оскільки передбачені статтею 282 КПК України підстави для відновлення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, зазначених в оскаржуваному наказі, були відсутні.

До того ж, згідно абзацу першого оскаржуваного наказу №3к від 3 січня 2017 року він був прийнятий відповідачем за результатами перевірки щодо координації правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, діяльності прокурорів у кримінальному провадженні у Хмельницькій місцевій прокуратурі, проведеної відповідно до наказу прокурора області №160-окв від 6 жовтня 2016 року. Результати цієї перевірки були оформлені доповідною запискою від 10 - 19 жовтня 2016 року, на якій стоїть резолюція прокурора Хмельницької області «З пропозиціями згоден» від 25 жовтня 2019 року.

Оскільки про результати перевірки, проведеної прокуратурою області у Хмельницькій місцевій прокуратурі згідно наказу прокурора області №160-окв від 6 жовтня 2016 року, прокурору області стало відомо 25 жовтня 2016 року, то притягаючи позивача до дисциплінарної відповідальності за оскаржуваним наказом №3к від 3 січня 2017 року відповідач не дотримався встановленого законодавством строку застосування дисциплінарного стягнення.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач наказом №109к від 2 березня 2017 року вніс зміни до оскаржуваного наказу, виклавши його абзац перший у новій редакції. Зокрема, відповідач змінив підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, заначивши як нову підставу рішення оперативної наради у першого заступника прокурора області щодо обговорення результатів проведення перевірки координації правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, діяльності прокурорів у кримінальному провадженні у Хмельницькій місцевій прокуратурі (протоколи від 16 грудня 2016 року №№19, 166).

Скаржник наголошує, що суди, відхиляючи його доводи про недотримання відповідачем місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення, необґрунтовано взяли до уваги довідку про результати перевірки у Хмельницькій місцевій прокуратурі за наслідками оперативної наради у першого заступника прокурора області від 16 грудня 2016 року.

Відповідач надав суду свої заперечення на касаційну скаргу, у яких він просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Зокрема зазначає, що позивач не забезпечив контроль за дотриманням вимог КПК України та наказу Генерального прокурора України №4-гн/2012 від 19 грудня 2012 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» при проведенні і організації досудового слідства як процесуального керівника, так і керівника органу прокуратури у відповідності до покладених обов`язків.

Допущені позивачем недоліки та прорахунки в організації роботи на вказаній ділянці відображені в доповідній записці про результати проведення перевірки координації правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, діяльності прокурорів у кримінальному провадженні у Хмельницькій місцевій прокуратурі від 10 - 19 жовтня 2016 року і довідці про результати проведення перевірки у Хмельницькій місцевій прокуратурі від 16 грудня 2016 року.

Вказані питання обговорено на оперативних нарадах у прокурора Хмельницької області та у першого заступника прокурора області від 16 грудня 2016 року. За результатами обговорення вказаних питань, отримання пояснень від позивача на оперативних нарадах серед іншого вирішено ініціювати питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

На думку відповідача, строк застосування до позивача дисциплінарного стягнення не був пропущений, оскільки порушення в діях позивача остаточно були встановлені на оперативних нарадах від 16 грудня 2016 року за результатами обговорення стану організації роботи Хмельницької місцевої прокуратури.

Відповідач вважає, що твердження позивача щодо незаконності оскаржуваного наказу у зв`язку з недопущенням ним порушень спростовуються дослідженими під час розгляду справи поясненнями позивача, наданими на ім`я прокурора Хмельницької області від 16 грудня 2016 року, в яких зазначено, що з виявленими порушеннями він погоджується і зобов`язується вживати заходів до їх усунення. Тобто позивач не заперечував фактів допущених ним порушень, які були виявлені перевіркою. Факти допущення порушень позивачем знайшли своє підтвердження також і іншими доказами, дослідженими в суді, які знаходяться в матеріалах справи.

Тому відповідач дотримується позиції, що розглядаючи цей спір суди об`єктивно встановили законність прийнятого наказу в частині допущених позивачем недоліків в організації роботи.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що 15 грудня 2015 року ОСОБА_1 був призначений на посаду першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури на підставі наказу №1515к від 10 грудня 2015 року.

З метою забезпечення ефективного нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, в тому числі у формі процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення, оскарження судових рішень і здійснення інших передбачених законом заходів, Генеральним прокурором України прийнятий наказ №4-гн/2012 від 19 грудня 2012 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні». Пунктом 1 цього наказу визначено першому заступнику та заступникам Генерального прокурора України, керівникам прокуратур усіх рівнів і галузевих підрозділів апаратів, прокурорам - процесуальним керівникам досудового розслідування забезпечити: (1.1) Єдину систему організації нагляду за додержанням законів усіма органами досудового розслідування, підтримання державного обвинувачення, оскарження незаконних судових рішень, здійснення інших повноважень з цих питань; (1.2) Безумовне реагування на виявлені порушення закону з часу надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення до прийняття остаточного рішення у провадженні; (1.3) Швидке, всебічне, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень, обов`язкову участь прокурорів - процесуальних керівників досудового розслідування в їх судовому розгляді (у визначених законом випадках), поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження; (1.4) Своєчасне вжиття заходів до усунення причин та умов, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення, відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам, державним і комунальним інтересам, розшуку майна, яке стало предметом злочинного посягання; (1.5) Пред`явлення процесуальними керівниками цивільних позовів у кримінальному провадженні в установлених законом випадках.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 наказу №4-гн/2012 від 19 грудня 2012 року контроль за якістю здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування та участі у судовому провадженні здійснюється керівниками органів прокуратури та галузевих підрозділів апаратів прокуратур усіх рівнів, які за розподілом обов`язків відповідають кожен за свою ділянку роботи.

Відповідно до наказів керівника Хмельницької місцевої прокуратури №101 від 3 жовтня 2016 року і №109 від 17 жовтня 2016 року перший заступник керівника ОСОБА_1 . в тому числі здійснює: організацію роботи прокурорів та працівників Хмельницької місцевої прокуратури, місце дислокації яких у місті Хмельницькому (вулиця Проскурівська, 63); повноваження керівника органу прокуратури відповідно до вимог КПК України; організацію нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, відповідно до вимог КПК України у кримінальних провадженнях, які розслідуються Хмельницьким відділом поліції ГУНП в Хмельницькій області.

За пунктом 4 наказу №4-гн/2012 від 19 грудня 2012 року під час кримінального провадження прокурорам наказано забезпечувати виконання вимог закону щодо додержання розумних строків, а також строків, прямо визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, з огляду на складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних і кримінальних правопорушень, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для забезпечення належної якості досудового розслідування. Принципово реагувати на факти порушення розумних строків.

Пунктом 6 наказу №4-гн/2012 від 19 грудня 2012 року наказано прокурорам усіх рівнів уживати заходів до покращання якості досудового розслідування.

Відповідно до пункту 8 наказу №4-гн/2012 від 19 грудня 2012 року керівникам органів прокуратури та галузевих підрозділів апаратів прокуратур усіх рівнів наказано здійснювати контроль за законністю застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з пунктом 10 наказу №4-гн/2012 від 19 грудня 2012 року прокурорам, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування, перед погодженням клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій перевіряти відповідність наведених у них даних вимогам законів, матеріалам і фактичним обставинам кримінального провадження.

Пунктом 12 наказу №4-гн/2012 від 19 грудня 2012 року визначено, що керівникам органів прокуратури усіх рівнів та прокурорам, які здійснюють процесуальне керівництво, необхідно вживати заходів до підвищення відповідальності керівників органів досудового розслідування.

Так, на виконання пункту 3.1 плану першочергових заходів прокуратури області на ІV квартал 2016 року та відповідно до наказу прокурора області №160-окв від 6 жовтня 2016 року проведено перевірку щодо координації правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, діяльності прокурорів у кримінальному провадженні у Хмельницькій місцевій прокуратурі.

За результатами проведеної перевірки складено доповідну записку від 25 жовтня 2016 року і довідку про результати проведення перевірки у Хмельницькій місцевій прокуратурі від 16 грудня 2016 року.

Відповідно до пункту 5 протоколу №166 від 16 грудня 2016 року оперативної наради у першого заступника прокурора області, за результатами обговорення результатів проведення перевірки координації правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, діяльності прокурорів у кримінальному провадженні у Хмельницькій місцевій прокуратурі, оперативна нарада вирішила за неналежне виконання своїх службових обов`язків, послаблення прокурорського нагляду за організацією досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими СВ Хмельницького ВП ГУ НП в області, а також за результатами перевірки ініціювати питання перед прокурором області про притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 4 протоколу №19 від 16 грудня 2016 року оперативної наради у прокурора Хмельницької області, за результатами вивчення якості досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, розпочатих при здійсненні представництва держави в суді, оперативна нарада вирішила за неналежне виконання службових обов`язків при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням та організації роботи прокурорів місцевої прокуратури з місцем дислокації у місті Хмельницькому вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 наказу виконуючого обов`язків прокурора Хмельницької області С.Ромася №3к від 3 січня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», керуючись пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», частини першої статті 8, пункту 1 статті 9, статті 10 Дисциплінарного статуту прокуратури України, за неналежне виконання службових обов`язків при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням та організацією роботи прокурорів місцевої прокуратури з місцем дислокації у місті Хмельницькому першому заступнику керівника Хмельницької місцевої прокуратури раднику юстиції ОСОБА_1 оголошено догану.

У абзаці першому цього наказу зазначено:

«Прокуратурою області на виконання пункту 3.1 плану першочергових заходів на IV квартал 2016 року та відповідно до наказу прокурора області №160-окв від 6 жовтня 2016 року проведено перевірку щодо координації правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, діяльності прокурорів у кримінальному провадженні у Хмельницькій місцевій прокуратурі».

Згідно з пунктом 1 наказу прокурора Хмельницької області О.Синишина №109к від 2 березня 2017 року «Про внесення змін до наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у зв`язку з допущеними неточностями внесено зміни до абзацу першого наказу виконувача обов`язків прокурора Хмельницької області від 3 січня 2017 року №3к про притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури ОСОБА_1 , виклавши його у наступній редакції:

«Рішенням оперативної наради у першого заступника прокурора області щодо обговорення результатів проведення перевірки координації правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, діяльності прокурорів у кримінальному провадженні у Хмельницькій місцевій прокуратурі (протокол від 16 грудня 2016 року №166) та рішенням оперативної наради у прокурора Хмельницької області про результати вивчення якості досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, розпочатих при здійсненні представництва держави в суді (протокол від 16 грудня 2016 року №19), ініційовано притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням та організацію роботи прокурорів місцевої прокуратури з місцем дислокації у місті Хмельницькому».

Не погодившись із наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності і оголошенням догани позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (на час виникнення спірних правовідносин)

Пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з такої підстави, як невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року №1796-XII, дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

Пунктом 1 частини першої статті 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України визначено, що дисциплінарним стягненням, зокрема, є догана.

Згідно з частиною третьою статті 10 Дисциплінарного статуту прокуратури України прокурори Кримської АРСР, областей, міста Києва та прирівняні до них прокурори мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догану, пониження на посаді, звільнення, крім пониження в посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України. При необхідності застосування заходу дисциплінарного стягнення, що перевищує повноваження зазначених прокурорів, вони вносять відповідне подання Генеральному прокурору України.

За статтею 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з`ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців. За один і той самий проступок може бути накладене тільки одне дисциплінарне стягнення.

Отже, прокурор може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності з підстав, визначених статтею 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, в порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом прокуратури України.

За частиною другою статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: (1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; (2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; (3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; (4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; (5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; (7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих; (8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування; (9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; (10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; (11) повідомляти особі про підозру; (12) пред`являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом; (13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання; (14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом; (16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом; (17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об`єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні; (18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України; (19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави; (20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом; (21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Згідно статті 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема до Глави 2 «Касаційне провадження» Розділу ІІІ «Перегляд судових рішень».

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 у цій справі подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

Як встановили суди першої й апеляційної інстанцій, перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури Глушко І .П . допустив суттєві недоліки і прорахунки в організації роботи внаслідок неналежної організації роботи на вказаному напрямку і послаблення контролю за роботою підлеглих працівників.

Зокрема, у кримінальних провадженнях: №42016240000000028, №42015240000000016, №42016241010000042, №42016240000000020, №42016240000000065, №42016241010000010, №42015240010000009, №42016240000000066, №42016240000000148, №12014240010003343, №12015240010000164, №12012240010000599, №12015180050000087, №12013240250000576, №12016240010002553, №12016240010001011, №12013240010000998, №12012240010000586, №12015240010006376, №12016240010000063, №12016240010000425, №12016240010000399, №12016240010000616, №12015240010007594 позивач неналежно виконував свої службові обов`язки при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням та організацією роботи прокурорів місцевої прокуратури з місцем дислокації у місті Хмельницькому, що належить до його кола обов`язків згідно з наказами керівника Хмельницької місцевої прокуратури №101 від 3 жовтня 2016 року і №109 від 17 жовтня 2016 року.

За таких обставин справи правильними є висновки судів першої й апеляційної інстанцій про те, що визначальним є порушення позивачем вимог КПК України і дії (бездіяльність) позивача як керівника з урахуванням обов`язків першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури Глушка І.П.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про не входження позивача в групу прокурорів по окремих кримінальних провадженнях і неможливість у зв`язку з цим надавати вказівки підлеглим прокурорам у цих кримінальних справах. Зазначені доводи спростовуються обсягом покладених на позивача службових обов`язків першого заступника керівника місцевої прокуратури відповідно до наказів керівника Хмельницької місцевої прокуратури №101 від 3 жовтня 2016 року і №109 від 17 жовтня 2016 року, а також згаданими нормами Закону України «Про прокуратуру» і КПК України стосовно обов`язків прокурора в ході нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування.

До того ж, твердження позивача щодо незаконності оскаржуваного наказу у зв`язку з недопущенням ним порушень спростовуються дослідженими під час розгляду справи поясненнями позивача, наданими на ім`я прокурора Хмельницької області від 16 грудня 2016 року, в яких зазначено, що з виявленими порушеннями він погоджується і зобов`язується вживати заходів до їх усунення. Тобто позивач не заперечував фактів допущених ним порушень, які були виявлені перевіркою. Як встановили суди, факти допущення порушень позивачем знайшли своє підтвердження також і іншими доказами, дослідженими в суді.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Враховуючи зазначене й обмеження повноважень суду касаційної інстанції лише перевіркою правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд відхиляє аргументи касаційної скарги щодо неправильної оцінки доказів і неправильного встановлення обставин справи судами попередніх інстанцій.

Стосовно аргументів касаційної скарги про пропуск відповідачем місячного строку на застосування до позивача дисциплінарного стягнення колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судами, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатом проведеної перевірки координації правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, діяльності прокурорів у кримінальному провадженні у Хмельницькій місцевій прокуратурі (протокол від 16 грудня 2016 року за №166) і рішення оперативної наради у прокурора Хмельницької області про результати вивчення якості досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, розпочатих при здійсненні представництва держави в суді (протокол від 16 грудня 2016 року за №19).

Одночасно, доповідна записка про результати проведення перевірки координації правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, діяльності прокурорів у кримінальному провадженні у Хмельницькій місцевій прокуратурі від 19 жовтня 2016 року містить висновки про те, що стан організації роботи з виконання наказів Генерального прокурора України №1/1-гн/2013, №4-гн/2012 у Хмельницькій місцевій прокуратурі не в повній мірі відповідає їхнім вимогам та потребує суттєвого покращення, а також пропозиції, за якими вирішено результати надання практичної допомоги обговорити на оперативній нараді в прокуратурі області.

Верховний Суд наголошує, що доповідна записка від 19 жовтня 2016 року має загальний характер і містить загальні висновки щодо незадовільної роботи Хмельницької місцевої прокуратури. У ній не зазначається про те, що певні порушення вчинялися конкретними працівниками цієї прокуратури (в тому числі позивачем). Встановлення винних у допущених порушеннях осіб відбувалося за результатами обговорень на оперативній нараді 16 грудня 2016 року у прокурора Хмельницької області. У цей же день позивач надавав свої письмові пояснення щодо виявлених порушень.

Тобто, рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності приймалось після проведеної 16 грудня 2016 року наради у прокуратурі Хмельницької області і за результатами обговорень на цій нараді, а не лише за наслідком доповідної записки від 19 жовтня 2016 року.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців. За один і той самий проступок може бути накладене тільки одне дисциплінарне стягнення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що відповідач дотримався порядку притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і строків застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Підсумовуючи зазначене, Верховний Суд констатує, що суди правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої й апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2017 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду