Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.04.2020 року у справі №808/1052/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2020 року

Київ

справа №808/1052/17

касаційне провадження №К/9901/16551/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2017 (головуючий суддя: Бойченко Ю.П.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2017 (головуючий суддя: Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Юрко І.В.) у справі №808/1052/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Департамент або відповідач), в якому просив:

визнати протиправним і скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 22.03.2017;

визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3/648 від 11.04.2017;

визнати протиправним і скасувати наказ відповідача № 28- СК від 03.04.2017 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.03.2015 №ДП 083150650372»;

зобов`язати відповідача поновити реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №ДП 083150650372 від 06.03.2015 з будівництва по проекту «Реконструкція гуртожитку під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 » - замовник ФОП ОСОБА_1 ;

зобов`язати відповідача направити до ДАБІ України повідомлення про поновлення реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ДП 083150650372 від 06.03.2015 з будівництва по проекту «Реконструкція гуртожитку під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 » для внесення Держбудінспекцією відповідного запису про реєстрацію вищезазначеної декларації до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перевірка достовірності даних декларації є самостійною підставою для проведення позапланової перевірки та може здійснюватися лише протягом трьох місяців з дня подання декларації про початок будівельних робіт. Проте, у строк, встановлений пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - Порядок №553), Інспекцію не було ініційовано та проведено з цих підстав позапланову перевірку позивача. Окрім того, перевірку проведено з перевищенням строку, визначеного у направленні, без прийняття рішення про продовження строку проведення позапланового заходу. Таким чином позивач стверджує, що проведена з порушенням встановлених законодавством вимог перевірка нівелює її наслідки. Щодо встановлених у ході проведеної перевірки порушень, то позивач стверджує, що незазначення у декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.03.2015 інформації про земельну ділянку не може вважатися у розумінні законодавства поданням недостовірних відомостей, а є нічим іншим, як неповнотою даних. Також скаржник зазначає, що ним у встановленому законодавством порядку набуто право користування земельною ділянкою.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що перевірка проведена у межах та у спосіб визначених законодавством повноважень. Суди попередніх інстанцій з`ясували, що підставою для призначення спірної перевірки слугувала ухвала слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №191/5041/16-к, що є самостійною підставою відповідно до пункту 7 Порядку №553, а не перевірка достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, як помилково стверджує позивач. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка проведена у визначені законодавцем строки, з урахуванням їх продовження за письмовим рішенням суб`єкта владних повноважень. В контексті встановлених у ході проведеної перевірки порушень, то суди відзначили, що дійсно має факт наведення у декларації про початок будівельних робіт недостовірних даний, за що позивача обґрунтовано притягнуто до відповідальності шляхом накладення штрафу та скасування декларації.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення. Скаржник стверджує, що перевірка достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, обмежується трьохмісячним строком з дня її подання, що безпідставно не враховано судами попередніх інстанцій при прийнятті рішення. Також скаржник наполягає на порушенні строків проведення самої перевірки (більше визначених законодавцем 5 робочих днів). В контексті встановлених порушень, позивач стверджує про невірну кваліфікацію цього порушення, зазначаючи про те, що має місце неповнота даних, а не подання недостовірних відомостей, що виключає склад правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Крім того, скаржник наполягає на законності набуття ним права користування спірною земельною ділянкою.

Додатково скаржник зазначив про те, що ухвала слідчого суддів, яка слугувала підставою для призначення перевірки скасована у судовому порядку (ухвала Дніпровського апеляційного суду від 18.01.2019 у справі №191/5041/16-к).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 18.06.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.03.2015 відповідачем за №ДП083150650372 була зареєстрована подана ФОП ОСОБА_1 декларація про початок виконання будівельних робіт, де в розділі відомостей про земельну ділянку у друкарський спосіб було зазначено: «Відомості щодо земельної ділянки не зазначаються: у разі реконструкції, реставрації або капітального ремонту об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані» (а.с. 29 -32, 119-122; том І).

На підставі направлення від 24.02.2017 №23 посадовою особою відповідача здійснено перевірку дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: «Реконструкція гуртожитку під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 22.03.2017. Підставою для призначення позапланового заходу слугувала ухвала слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.01.2017 у справі №191/5041/16-к. Перевірка проведена за участі суб`єкта містобудування.

В ході перевірки встановлено, що у декларації про початок будівельних робіт замовником наведено недостовірні дані, а саме: у декларації зазначено про те, що відомості про земельну ділянку не зазначаються у разі реконструкції, реставрації або капітальному ремонті об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані, але проектною документацією передбачено та фактично виконано влаштування фундаментів під балкон (ряд В-Г; лист 4, МРТ 36.2014-АС), чим порушено вимоги статті 36 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI).

Цього ж дня, відповідачем були складені :

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, яким від позивача вимагалося усунути порушення згідно чинного законодавства, а саме: з 22.03.2017 зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті: Будівництво по проекту «Реконструкція гуртожитку під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 »;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у якому зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10-00 год. 03.04.2017 у приміщенні Департаменту.

Від отримання зазначених вище документів (акту, припису та протоколу) субєкт містобудування відмовився, у зв`язку з чим такі були направлені поштовим зв`язком та отримані позивачем 03.04.2017, що підтверджується інформацією з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» (а.с. 45) та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 111, том І).

06.04.2017 позивачем через Центр надання адміністративних послуг м. Дніпра відповідно до статті 39-1 Закону №3038-VI була подана заява, до якої додано один примірник зареєстрованої декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані та два примірники декларації, в якій враховані зміни (а.с. 39, том І).

03.04.2017 позивач звернувся до відповідача із електронним листом, в якому просив відкласти розгляд справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності на 06.04.2017. Крім того, позивач просив повідомити про дату слухання справи засобами електронної пошти (а.с. 113, том І).

06.04.2017 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про відкладення розгляду справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності на 11.04.2017 на 11 год 00 хв. (а.с. 112, 155; том І).

Розгляд справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності двічі відкладався - на 06.04.2017 та на 11.04.2017 (а.с. 114, 115, 153, 154; том І).

03.04.2017 відповідачем прийнято наказ №28-Н «Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт від 06.03.2015 №ДП 083150650372».

Листом від 11.04.2017 №ДП093171021582 відповідач поінформував позивача про те, що за наслідками розгляду декларації про початок виконання будівельних робіт по об`єкту «Реконструкція гуртожитку під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 », у відповідача відсутні підстави для її реєстрації та включення до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, оскільки замовником не виконані наступні вимоги Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011:

а) заява про внесення змін заповнена неналежним чином: на кожній сторінці заяви замовником не проставлено підпис, не підкреслено в яку саме декларацію вносяться зміни (про початок виконання підготовчих/будівельних робіт), наведені зміни в заяві стосовно правовстановлюючих документів на земельну ділянку не є технічною помилкою відповідно до Порядку (технічна помилка - описка, друкарська, граматична, арифметична помилка);

б) декларацію про початок виконання будівельних робіт, в які враховано зміни, не може бути розглянута, оскільки вона заповнена на за формою додатку 5 до Порядку.

Крім того, позивача було поінформовано про те, що реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, в якій виявлено недостовірні відомості, №ДП 083150650372 від 06.03.2015 скасована наказом №28- СК від 03.04.2017 (а.с. 28, 134, 154; том І).

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2017 №3/648, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацем 3 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94-ВР) та накладено штраф у сумі 144 000 грн. Розгляд справи здійснювався за участі позивача.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 10 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону №3038-VI.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

За змістом статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право:

складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована Порядком №553.

Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік самостійних підстав для проведення позапланової перевірки, одна з яких є перевірка достовірності даних, наведених у (…) декларації про початок виконання будівельних робіт (…), протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Для проведення цієї перевірки законодавець обмежив орган державного архітектурно-будівельного контролю строком на протязі якого останній може реалізувати своє право на проведення перевірки.

Разом із тим обставини справи свідчать та встановлено судами попередніх інстанцій, що підставою для проведення спірної перевірки слугувала ухвала слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.01.2017 у справі №191/5041/16-к (а.с. 101 -104, том І), якою надано дозвіл на проведення в рамках кримінального провадження №42016041560000068 перевірки дотримання вимог архітектурного законодавства України під час виконання ФОП ОСОБА_1 будівельних робіт на об`єкті «Будівництво по проекту «Реконструкція гуртожитку під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 ». Проведення зазначеної перевірки доручене фахівцям Департаменту; термін проведення перевірки визначений тривалістю 5 робочих днів.

Вимога правоохоронних органів про проведення перевірки є самостійною підставою для ініціювання органом державного архітектурно-будівельного контролю позапланового заходу на який не поширюється трьохмісячний строк, встановлений для проведення перевірки достовірності даних, наведених в декларації про початок виконання будівельних робіт.

Перевірка, призначена на підставі вимоги правоохоронних органів, охоплюється предметом визначеним цим органом у документі.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність з боку перевіряючих порушень порядку проведення перевірки.

Та обставина, що ухвала слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.01.2017, на підставі якої проведено спірну перевірку, скасована у судовому порядку (ухвала Дніпровського апеляційного суду від 18.01.2019 у справі №191/5041/16-к) не спростовує наявності законних підстав для призначення та проведення позапланового заходу станом на березень 2017 року.

Відповідно до положень пункту 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка тривала 5 робочих днів з 14 по 20 березня 2017 року, а оскільки 18 та 19 березня 2017 року припали на вихідні дні, строк проведення заходу було продовжено з 20 по 22.03.2017 на 2 дні, про що зазначено на зворотному боці направлення про проведення перевірки (а.с. 100, том І).

Отже, перевірка проведена у межах визначеного законодавцем строку, що спростовує доводи скаржника про перевищення строку проведення позапланового заходу.

Щодо встановлених у ході перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів зазначає про таке.

Частиною четвертою статті 34 Закону №3038-VI (у редакції, чинній на момент подання декларації про початок виконання будівельних робіт) передбачено, що реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані (…) може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Тобто, законодавець визначив, що реконструкцію об`єкта будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Скориставшись зазначеною нормою, позивач у декларації про початок виконання будівельних робіт не зазначив відомості щодо земельної ділянки де проводиться реконструкція об`єкту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до проекту МРТ 36.2014 «Реконструкція гуртожитку під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 », розробленого ПП «Мертель», передбачено виконання фундаментів під балкон (ряд (або вісь) В-Г, лист 4, МРТ 36.2014-АС) (а.с. 176-179), тобто має місце зміна зовнішніх геометричних розмірів будівлі та забудови земельної ділянки.

Факт збільшення площі фундаменту під реконструйованою будівлею як в проекті, так і фактично позивачем не заперечується. Проте останній вказує, що ним не було зазначено недостовірних відомостей, а допущена помилка шляхом зазначення неповних відомостей про земельну ділянку.

Такі доводи є безпідставними, оскільки проектною документацією передбачалось влаштування фундаментів під балкон, а тому при поданні декларації позивач був достеменно обізнаний про зміну зовнішніх геометричних розмірів будівлі та забудови земельної ділянки

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем наведено недостовірні дані, що є підставою вважати об`єкт «Реконструкція гуртожитку під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 » самочинним будівництвом, позаяк він будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Частиною восьмою статті 36 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Згідно з частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

За наведеного правового регулювання та встановлено факту подання позивачем недостовірних даних щодо об`єкта будівництва, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про правомірність скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт від 06.03.2015 №ДП 083150650372.

Відповідно до положень абзацу 3 пункту 4 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР, за наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єктах ІІІ категорії складності суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до проектної документації, об`єкт будівництва має ІІІ категорію складності.

Отже, з огляду на подання позивачем недостовірних даних щодо об`єкту будівництва ІІІ складності, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 144 000 грн (1 600 грн*90).

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами першої та апеляційної інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві та апеляційній скарзі з урахуванням яких судами вже надана оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга позивача не містить.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації», у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для їх скасування - відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2017 у справі №808/1052/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

А. А. Єзеров