Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2018 року

Київ

справа №640/12426/17

адміністративне провадження №К/9901/903/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Харкова у складі судді Попрас В.О. від 12 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сіренко О.І., Жигилія С.П., Спаскіна О.А від 27 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії та просив визнати протиправними дії відповідача у ненарахуванні ОСОБА_2. пенсії згідно довідки від 20 квітня 2015 року № 133-ПБМ; зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії ОСОБА_2. згідно довідки від 20 квітня 2015 року № 133-ПБМ з 19 травня 2015 року та провести виплату донарахованої частини пенсії за період з 19 травня 2015 року по день виплати з врахуванням індексу інфляції, забезпечити виплату пенсії за весь період її призначення.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач незаконно та безпідставно відмовився перерахувати йому пенсію на підставі довідки № 133-ПБМ від 20 квітня 2015 року, виданої підприємством (правонаступником), з якого його було направлено в 1987 році на ліквідацію наслідків аварії ЧАЕС, оскільки вказана довідка складена останнім на підставі висновку судово-економічної експертизи, первинних документів та нормативних актів по оплаті праці в зоні ЧАЕС.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що перерахунок пенсії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та задовольнити позовні вимоги.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки № 133-ПБМ від 20 квітня 2015 року, на підставі висновку судово-економічної експертизи, первинних документів та нормативних актів по оплаті праці в зоні ЧАЕС.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України Київського району м. Харкова, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З 01 жовтня 1985 року ОСОБА_2 працював водієм в мехколоні № 41 тресту «Південбудмеханізація», що підтверджується копією його трудової книжки.

З 15 квітня 1987 року по 30 квітня 1987 року позивача було направлено до міста Чорнобиль на роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У вересні 2013 року позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки № 36 від 30 липня 2012 року.

Рішенням комісії по розгляду питань із встановлення трудового стажу та вирішення спірних питань щодо призначення та перерахунку пенсії відповідача від 02 жовтня 2013 року позивачу було відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії за довідкою № 36 від 30 липня 2012 року.

Не погодившись із зазначеним вище рішенням ОСОБА_2 звернувся до суду.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова у справі № 638/18580/13-а від 19 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року, позов ОСОБА_2 задоволено, зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова прийняти довідку, видану Механізованою колоною № 41 від 30 грудня 2012 року № 36 для перерахунку пенсії.

Під час розгляду справи № 638/18580/13-а в ХНДІСЕ імені М.С. Бокаріуса було проведено судово-економічну експертизу № 6289 від 24 липня 2014 року щодо перерахунку заробітку позивача за роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році.

14 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до ліквідатора ВАТ «Південбудмеханізація» із заявою про видачу довідки форми 3 для надання до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова в зв'язку з проведенням судово-економічної експертизи № 6289.

На підставі висновку судово-економічної експертизи № 6289 від 24 липня 2014 року, проведеної ХНДІСЕ М.С. Бокаріуса, ВАТ «Південбудмеханізація» надало позивачу нову довідку форми № 3 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 20 квітня 2015 року № 133-ПБМ.

19 травня 2015 року позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок та подальшу виплату пенсії згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 20 квітня 2015 року № 133-ПБМ, яка відповідає судово-економічній експертизі ХНДІ ім. М.С. Бокаріуса від 24 липня 2014 року № 6289.

Рішенням комісії при управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова № 87 від 28 травня 2015 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії на підставі довідки № 133-ПБМ від 20 квітня 2015 року та висновку судово-економічної експертизи ХНДІ ім. М.С. Бокаріуса № 6289 від 24 липня 2014 року у зв'язку з тим, що довідка видана не на підставі первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно законодавства України.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 17 березня 2015 року № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року № 2-а/576/29/14, Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2018 року а справі № 358/1179/17.

єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією

Судами в цій справі встановлено, що висновком судово-економічної експертизи від 24 липня 2014 року № 6282 годинна тарифна ставка підвищена у 2 рази на підставі табелю обліку виконання робочого часу, при цьому зазначено, що довідка підприємства про встановлену позивачу тарифну ставку з 01 квітня 1987 року на дослідження не надана.

Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки № 133-ПБМ від 20 квітня 2015 року, виданої па підставі висновку судово-економічної експертизи № 6289 від 24 липня 2014 року, оскільки зазначені в цій довідці дані не є підтвердженими розрахунковими документами (відомостями).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко