Історія справи

Постанова КАС ВП від 27.02.2025 року у справі №520/29690/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

справа №520/29690/23

адміністративне провадження № К/990/11324/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Загороднюка А.Г., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №520/29690/23

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року (головуюча суддя: Русанова В.Б., судді: Присяжнюк О.В., Жигилій С.П.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 7 липня 2023 року та 4 серпня 2023 року, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року у адміністративній справі № 520/3252/21;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 7 липня 2023 року та 4 серпня 2023 року, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року у адміністративній справі № 520/3252/21.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 7 липня 2023 року та 4 серпня 2023 року, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року у адміністративній справі № 520/3253/21.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 7 липня 2023 року та 4 серпня 2023 року, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року у адміністративній справі № 520/3253/21.

25 січня 2024 року на вказане рішення суду першої інстанції Військова частина НОМЕР_1 через підсистему "Електронний суд" подала апеляційну скаргу, датовану 24 січня 2024 року.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року повернуто скаржнику з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Указана ухвала суду мотивована тим, що апеляційну скаргу підписано представником Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 9 жовтня 2023 року № 4, з якої слідує, що вона видана без права передоручення і дійсна до 31 грудня 2023 року. В свою чергу, апеляційна скарга підписана представником Військової частини НОМЕР_1 24 січня 2024 року, тобто після закінчення терміну дії довіреності, яка додана до апеляційної скарги. Будь-яких інших документів, які б дали суду змогу переконатися в процесуальній дієздатності ОСОБА_2 , саме як представника Військової частини НОМЕР_1 , в тому числі іншої довіреності, матеріали справи не містять.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, Військова частина НОМЕР_1 звернулась із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги, касатор зазначив, що командир Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 12 жовтня 2023 року через підсистему «Електронний суд» уповноважив в порядку передоручення військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 представляти інтереси цієї військової частини в судах України. 25 січня 2024 року указана довіреність була анульована та того ж дня видана нова довіреність на ОСОБА_2, що відображено у підсистемі «Електронний суд». На переконання відповідача, підсистема «Електронний суд» налаштована таким чином, що стороння особа не має змоги надсилати процесуальні документи зі свого особистого електронного кабінету від імені сторони провадження, без відповідної довіреності, виданої у цій підсистемі. Таким чином, апеляційна скарга у цій справі подана уповноваженою особою.

Поряд з цим відповідач указав на те, що довіреність №4 від 9 жовтня 2023 року була прикріплена додатком до апеляційної скарги через технічну помилку внаслідок порушень у роботі підсистеми «Електронний суд».

У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 1 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач свого відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України. Ухвала Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у цій справі отримана позивачем 30 грудня 2024 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0610217787966).

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги Військової частини НОМЕР_1 про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

У цій справі 27 грудня 2023 року суд першої інстанції ухвалив рішення у порядку письмового провадження.

Не погоджуючись із указаним рішенням суду, відповідач 24 січня 2024 року скерував апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд», зареєстровану в суді апеляційної інстанції 25 січня 2024 року. Указана скарга підписана ОСОБА_2 .

На підтвердження повноважень підписанта до скарги додана довіреність №4 від 9 жовтня 2023 року, видана без права передоручення, яка діє до 31 грудня 2023 року.

Ухвалою апеляційного суду від 26 лютого 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто скаржнику з підстави її підписання особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва.

Суд констатував, що апеляційна скарга підписана представником Військової частини НОМЕР_1 24 січня 2024 року, тобто після закінчення терміну дії довіреності, яка додана до апеляційної скарги. Будь-яких інших документів, які б дали суду змогу переконатися в процесуальній дієздатності ОСОБА_2 , саме як представника Військової частини НОМЕР_1 , в тому числі іншої довіреності, матеріали справи не містять.

З огляду на наведені фактичні обставини, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з частиною першою статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Частиною другою статті 59 КАС України передбачено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Відповідно до частини третьої статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено, що в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Правові основи функціонування автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) визначені в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (далі - Положення).

Відповідно до визначень, наведених у підпунктах 15 і 24 пункту 1 розділу ІІ Положення електронний кабінет це захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором; користувач - це суддя, помічник судді, працівник апарату суду, технічний адміністратор (на підставі наказу керівника апарату, керівника органу системи правосуддя), член або працівник органу системи правосуддя (на підставі наказу відповідного органу), особа, що використовує електронний кабінет;

Згідно з пунктом 1 розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення обмін електронними документами між судом, органами системи правосуддя, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду.

Пунктом 4 розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення передбачено, що для формування проектів електронних документів особи використовують загальні форми, створені адміністратором або створюють власні форми засобами електронного кабінету з можливістю їх збереження в підсистемі електронного суду та повторного використання. Адміністратор може встановлювати додаткові технічні обмеження щодо форм та змісту електронних документів (щодо розміру, формату тощо).

Відповідно до пункту 9 розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала Електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований Електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя у судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта, автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.

Зі змісту частини першої статті 59 КАС України випливає, що повноваження представників можуть підтверджуватися, зокрема довіреністю, оригінал або копію якої, у разі звернення до суду в паперовій формі, має бути приєднано до відповідного процесуального документа.

Особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.

Таким чином, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти, чи дотримано учасниками справи правила створення електронного доручення, зокрема чи було його сформовано через електронний кабінет тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ.

Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника.

Як установлено судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу було подано представником відповідача ОСОБА_2 24 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд», на підтвердження повноважень якого було приєднано довіреність № 4 від 9 жовтня 2023 року. Цією довіреністю Військова частина НОМЕР_1 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси, в тому числі в порядку самопредставництва, в судах з усіма правами, які надано законом стороні в справі. Вказана довіреність видана без права передоручення і дійсна до 31 грудня 2023 року.

Тобто, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, станом на дату подання апеляційної скарги (24 січня 2024 року) право представництва Військової частини НОМЕР_1 за наданою копією довіреності від 9 жовтня 2023 року у ОСОБА_2 припинилося, оскільки указана довіреність діяла до 31 грудня 2023 року.

Тож, у матеріалах справи на час вчинення процесуальної дії у вигляді подання апеляційної скарги був відсутній належний доказ (відповідний документ), який би підтверджував повноваження ОСОБА_2 на подання апеляційної скарги в силу вимог частини сьомої статті 59 КАС України.

Пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Доводи касаційної скарги про те, що стороння особа не може надсилати процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» від імені сторони провадження без відповідної довіреності не спростовують встановлені судом апеляційної інстанції обставини, оскільки сама по собі можливість певної особи подати процесуальний документ від імені суб`єкта владних повноважень не впливає на обов`язок такої особи підтвердити свої повноваження діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або довіреності, зокрема обсяг цих повноважень.

Відтак, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав її підписання особою, повноваження якої не підтверджені, правильно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.Г. Загороднюк

С.А. Уханенко,

Судді Верховного Суду