Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.03.2018 року у справі №686/18918/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2019 року

Київ

справа №686/18918/17

адміністративне провадження №К/9901/34386/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 686/18918/17

за позовом Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу ВП №54130404 від 18.09.2017 року провадження по якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 30 листопада 2017 року прийняту у складі головуючого судді - Стефанишина С.Л та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Загороднюка А.Г., суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , від 31 січня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 29 вересня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, в якому просив:

1.1. Скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу ВП №54130404 від 18.09.2017 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не дотримано вимоги чинного законодавства України при винесенні постанови про накладення штрафу ВП №54130404 від 18.09.2017 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 30 листопада 2017 року Хмельницький міськрайонний суд вирішив:

3.1. В задоволенні позовних вимог Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про скасування постанови про накладення штрафу ВП №54130404 від 18.09.2017 року - відмовити.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницької області без поважних причин не виконує рішення Вінницького міського суду Вінницької області, отже державним виконавцем правомірно винесено постанову про накладення штрафу.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 31 січня 2018 року Вінницький апеляційний адміністративний суд вирішив:

5.1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2017 року - без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. 28 лютого 2018 року Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області (касатор) подав касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі касатор просить:

8.1. Скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі № 686/18918/17, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу ВП №54130404 від 18.09.2017 року та скасувати постанову про накладення штрафу ВП №54130404 від 18.09.2017 року.

9. У касаційній скарзі заявлено клопотання про участь у судовому засіданні при розгляді справи.

РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

11.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 23 грудня 2016 року визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому № 8092 від 3 жовтня 2016 року (розпорядження № 891493 від 28 жовтня 2016 року) про призначення ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання в сумі 21947,20 грн., що становить 86 % винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

13. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 3 жовтня 2016 року та виплатити ОСОБА_2 різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання.

14. Рішення суду першої інстанції надійшло на добровільне виконання до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому 20 березня 2017 року, 4 квітня 2017 року до останнього надійшли відповідні виконавчі листи. Однак це рішення суду у добровільному порядку у повному обсязі виконане не було.

15. За заявою ОСОБА_2 про примусове виконання рішення суду, 14 червня 2017 року було відкрито виконавче провадження ВП № 54130404 з виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 23 грудня 2016 року виконавчого листа № 686/24089/16-а від 3 квітня 2017 року, зобов'язано боржника протягом 10 робочих днів виконати вище вказане судове рішення.

16. У період з 14 червня по 7 серпня 2017 року рішення суду в примусовому порядку належним чином виконане не було, оскільки щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_2 з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, було перераховане боржником згідно його ж розпорядження № 891493 від 20 березня 2017 року лише за жовтень, листопад, грудень 2016 року, хоча в самому розпорядженні зазначено, що таке грошове утримання призначене довічно. Зі змісту даного розпорядження видно, що ОСОБА_2 зараховано стаж судді - 27 років 6 місяців 20 днів, що встановлено загальний відсоток в розрахунку утримання від заробітку - 90%, що в суму утримання 24164,25 грн. (без податку і військового збору) включено суму матеріальної допомоги на оздоровлення. Різниця між виплаченими та перерахованими коштами в сумі 5239,05 грн. поступила на картковий рахунок стягувача 14 квітня 2017 року.

Не зважаючи на розпорядження № 891493 від 20 березня 2017 року, боржник з січня по серпень 2017 року виплачував ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання у сумі, що становила 86 %, а не 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без врахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

17. 7 серпня 2017 року за вихідним № 3963 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення УДВСГТУЮ у Хмельницькій області боржнику було направлено вимогу протягом 5 днів в повному обсязі виконати постанову Хмельницького міськрайонного суду від 23 грудня 2016 року, направити державному виконавцю детальну інформацію з документальним підтвердженням помісячних нарахувань та виплат грошового утримання ОСОБА_2 за період з 3 жовтня 2016 року по серпень 2017 року.

18. Листом від 21 серпня 2017 року за № 17790/07 Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому повідомило, що на підставі вище зазначеного розпорядження начальника управління № 891493 від 20 березня 2017 року здійснено перерахунок призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 3 жовтня 2016 року. Різниця між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання в сумі 12376,06 грн. за період з 3 жовтня 2016 року по серпень 2017 року включена до відомості виплати пенсії в квітні 2017 року (5239,05 грн.), та в серпні 2017 року (7137,01 грн.).

19. Боржник не вказав, що 5239,05 грн. це донарахування за жовтень, листопад, грудень 2016 року, а сума 7137,01 грн., яка поступила на картковий рахунок ОСОБА_2 23 серпня 2017 року, це донарахування з врахуванням 90 % за січень-серпень 2017 року, але без врахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення, що підтверджується даними інформації зведеної таблиці про розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 до і після виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 23 грудня 2016 року, з урахуванням податку та військового збору за період з 3 жовтня 2016 року по 31 серпня 2017 року.

20. Згідно матеріалів справи вбачається зокрема, що суму матеріальної допомоги на оздоровлення враховано лише в жовтні, листопаді, грудні 2016 року, а з січня по серпень 2017 року - вона не враховувалась.

21. З розрахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2, вбачається, що в період з січня по серпень 2017 року сума останнього без врахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення складає 22833,57 грн. на місяць, а з врахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення складає 23896,17 грн. на місяць. Різниця недоотриманих коштів складає 1062,60 грн. на місяць.

22. Як встановлено судом першої інстанції, у листі від 21 серпня 2017 року за № 17790/07 боржник вказав, що ним фактично вчинені усі необхідні дії, спрямовані на повне та своєчасне виконання рішення суду, просив закінчити примусове виконавче провадження, чим вводив державного виконавця в оману.

Оскільки 17 серпня та 23 серпня 2017 року ОСОБА_2 отримав грошове утримання та доплату до нього відповідно без врахування сум матеріальної допомоги на оздоровлення, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВСГТУЮ у Хмельницькій області, за невиконання вище вказаного рішення суду, 30 серпня 2017 року на боржника було накладено штраф в сумі 5100 грн., зобов'язано протягом 10 робочих днів виконати судове рішення.

23. 15 вересня 2017 року ОСОБА_2 отримав чергове щомісячне довічне грошове утримання знову без врахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення, а боржник знову не виконав рішення суду та постанову державного виконавця, хоч достеменно знав про обов'язок це зробити і про накладення на нього 30 серпня 2017 року вище вказаного штрафу в сумі 5100 грн., який оскаржив до Хмельницького міськрайонного суду 14 вересня 2017 року.

24. 18 вересня 2017 року, у зв'язку з невиконанням його постанови від 30 серпня 2017 року, головним державним виконавцем УДВСГТУЮ у Хмельницькій області за чергове невиконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 23 грудня 2016 року виконавчого листа № 686/24089/16-а від 3 квітня 2017 року на боржника накладено штраф в сумі 10200 гривень.

Наведені обставини підтверджуються даними розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 згідно розпорядження УПФУ у м. Хмельницькому № 891493 від 20 березня 2017 року, згідно якого в суму щомісячного грошового утримання 24164,25 грн. (без податку та військового збору) включено матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 1329,17 гривень.

25. 17 листопада 2017 року ОСОБА_2 отримав чергове грошове утримання в сумі 22833,57 грн. і знову без врахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення, вище вказане рішення суду так і не виконане боржником. За таких обставин боржника оштрафовано 18 вересня 2017 року на 10200 гривень.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

26. Конституція України від 28 червня 1996 року

26.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року

27.1. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

27.2. Частиною 1 статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

27.3. Згідно з пунктами 1, 16 частини 3 статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

27.4. Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

27.5. Статтею 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з таких міркувань.

29. Правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

30. З розрахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 вбачається, що в період з січня по серпень 2017 року сума щомісячного довічного грошового утримання розрахована без врахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення та виходячи з 86 % грошового утримання судді.

31. Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 23 грудня 2016 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 03 жовтня 2016 року та виплатити ОСОБА_2 різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання.

32. Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2016 року в повному обсязі виконано не було. 07 серпня 2017 року позивачу направлено вимогу державного виконавця щодо вжиття заходів спрямованих на повне та фактичне виконання рішення суду та здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_2 щомісячного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення з розрахунку 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 03 жовтня 2016 року.

33. Системний аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

34. Судом встановлено, що позивачем не було виконано рішення суду, щодо якого за виконавчим листом № 686/24089/16-а відкрито виконавче провадження № 54130404 і не доведено наявності поважних причин його невиконання, а отже, відповідачем правомірно та обґрунтовано прийнято постанову від 18 вересня 2017 року про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200 грн. 00 коп., про що правомірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій.

35. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, Суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200 грн. 00 коп. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а отже, відсутні підстави для скасування даної постанови.

36. Таким чином, Суд вважає, що доводи касаційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, повністю спростовуються встановленими у справі обставинами та є необґрунтованими.

VI. ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК ВЕРХОВНОГО СУДУ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

37. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

38. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

39. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

40. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

41. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

42. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області - залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі за позовом Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу ВП №54130404 від 18.09.2017 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич