Ухвала КАС ВП від 25.02.2018 року у справі №823/78/15

Друк

Пошук

142

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2018 року у справі №823/78/15

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №823/78/15

адміністративне провадження №К/9901/8236/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту» Черкаської обласної ради на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі №823/78/15 за позовом Комунального підприємства «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту» Черкаської обласної ради до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Комунальне підприємство «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту» Черкаської обласної ради (далі - КП «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту» Черкаської обласної ради) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - ДПІ у м. Черкасах) від 08.09.2014 №0006141501, від 09.09.2014 №0006151501.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 позовні вимоги задоволено.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за невиконання встановленого Податковим кодексом України обов'язку подавати до контролюючих органів податкової звітності, яке мало місце після визнання позивача банкрутом, є неправомірним.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено.

Скасовуючи рішення суд першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що штрафні санкції, визначені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях застосовані за неподання податкової звітності до податкового органу, тобто, зобов'язання, яке не було виконано позивачем має немайновий характер та не являється заборгованістю у зв'язку з чим мораторій на нарахування неустойки (штраф, пеню) не поширюється на спірні правовідносини.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції КП «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту» Черкаської обласної ради оскаржило його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2015.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме - статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Зокрема зазначає, що положеннями зазначеної статті визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута, у зв'язку з чим нарахування відповідачем штрафу згідно спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у м. Черкасах проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік, І квартал 2014 року та І півріччя 2014 року КП «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту» Черкаської обласної ради, за наслідками якої встановлено порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (акт перевірки від 29.08.2014 №2231/23-01-15-01/31636462) та неподання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за 2013 рік, І квартал 2014 року та І півріччя 2014 року (акт перевірки від 29.08.2014 №2230/23-01-15-01/31636462).

За результатами проведених перевірок, ДПІ у м. Черкасах прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.09.2014 №0006141501, згідно з яким за неподання податкової звітності з податку на прибуток застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 170,00 грн. та від 09.09.2014 №0006151501, згідно з яким за неподання податкової звітності з податку на прибуток застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 510,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Також встановлено, що позивачем не заперечується факт неподання ним податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік та розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за 2013 рік, І квартал 2014 року та І півріччя 2014 року, та повторності такого порушення.

В той же час, постановою господарського суду Черкаської області від 16.08.2012 у справі №05/5026/1138/2012 КП «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту» Черкаської обласної ради визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором підприємства-банкрута призначено арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича.

Строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.08.2014 строк ліквідаційної процедури продовжено на шість місяців.

Згідно з частинами першою та другою статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями (в тому числі податковими), строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 08.09.2014 та від 09.09.2014 після прийняття господарським судом Черкаської області постанови про визнання КП «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту» Черкаської обласної ради банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є протиправним.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2015.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -