Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №814/1503/16

адміністративне провадження №К/9901/2781/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Марича Є.В. від 01 листопада 2016 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Семенюк Г.В., Потапчук В.О., Шеметенко Л.П. від 08 серпня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області, Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 22 червня 2016 року №137 о/с, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Головне управління Національної поліції в Миколаївській області звернулось до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить ці рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що суди для прийняття рішення неправильно застосували у цій справі частину другу статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01 лютого 2016 року № 52 наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів.

Позивач за результатами тестування на загальні здібності та навички набрав 37 з 60 можливих балів та в тестуванні на знання законодавства набрав 32 з 60 балів. На підставі розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення атестаційною комісією № 4 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області прийнято рішення, що позивач займаній посаді не відповідає та його підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (протокол ОП №15.00004400.0023439 від 04 березня 2016 року).

Наказом Т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 22 червня 2016 року №137 о/с майора поліції ОСОБА_2, заступника начальника Вознесенського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за статтею 77 частиною першою пункту 5 Закону №580-VIII (через службову невідповідність). Підставою для прийняття оскарженого наказу вказано протокол апеляційної атестаційної комісії від 12 березня 2016 року №15.00004689.0023439.

Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин (у розумінні частини другої статті 57 Закону №580-VIII), а загальну атестацію для всіх поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та територіальних підрозділів, які до цього працювали в міліції. Однак, у Законі №580-VIII відсутні підстави для проведення атестації майже всього складу територіального органу поліції. Наявність таких підстав для проведення атестування позивача не встановлена.

Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.

Крім того, атестаційний лист не містить негативної інформації стосовно позивача, керівник характеризує його позитивно, як професійно грамотного та ініціативного працівника, вимоги Конституції України, Закону України "Про Національну поліцію", статутів органів внутрішніх справ та інших нормативно-правових документів, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ, знає та вміло керується ними в повсякденній роботі. При цьому, атестаційною комісією характеристика, наведена в атестаційному листі, не була спростована належними та допустимими доказами.

За таких обставин, висновок атестаційної комісії про те, що позивач не відповідає займаній посаді та має бути звільнений зі служби в поліції через службову невідповідність не ґрунтується на матеріалах, передбачених Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі - Інструкція).

В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV Інструкції, у зазначених рішеннях атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційних комісій не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавства та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV Інструкції, позивач не відповідає.

З урахуванням викладеного, з наведених підстав висновок атестаційної комісії є необґрунтованими та не може бути покладений в основу прийняття відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції.

Доводи касаційної скарги не спростовують доводів судів першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, Суд, вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.

За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич