Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №809/1272/16

касаційне провадження №К/9901/18519/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 (суддя Макарик В.Я.) у справі №809/1272/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітолюкс» до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №КТ-20600000-0018-2016 від 23.06.2016 та зобов'язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітолюкс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення №КТ-20600000-0018-2016 від 23.06.2016 та зобов'язання до вчинення дій.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 14.11.2016 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України №КТ-20600000-0018-2016 від 23.06.2016. В задоволенні решти позову відмовив.

Не погодившись з постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 Івано-Франківська митниця Державної фіскальної служби України подала апеляційну скаргу.

Львівським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 14.02.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2016

.

Івано-Франківська митниця Державної фіскальної служби України звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 186, 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).

Доводи касаційної скарги обґрунтовуються тим, що апеляційну скаргу подано в межах преклюзивного строку, визначеного статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а затримка із поданням апеляційної скарги зумовлена обставинами у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України, що супроводжує справи в судах та відсутністю керівництва митниці для підписання необхідних документів для сплати судового збору.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 14.11.2016 задовольнив частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітолюкс». Визнав протиправним та скасував рішення Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про визначення коду товару №КТ-206000006-0018-2016 від 23.06.2016. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Івано-Франківська митниця Державної фіскальної служби України 08.12.2016 подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та одночасно заявила клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, яке мотивовано тим, що постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 складена в повному обсязі 18.11.2016 та отримана відповідачем 25.11.2016. Строк на подання апеляційної скарги ним пропущено з об'єктивних причин, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України, що супроводжує справи в судах та відсутністю керівництва митниці для підписання необхідних документів для сплати судового збору.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.12.2016, на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час постановлення ухвали), залишив апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України без руху, зазначив, що подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необгрунтованою, та надав тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній обґрунтування причин пропуску цього строку.

Відповідач, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 23.12.2016, надав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначив, що відсутність працівника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України, що супроводжує справи в судах у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у період з 28.11.2016 по 08.12.2016, та відсутністю керівництва митниці для підписання необхідних документів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим платіжне доручення сформовано лише 02.12.2016. До заяви додано копію листка непрацездатності ОСОБА_1

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.02.2017 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 з тих підстав, що наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави є необґрунтованими, не підтверджені належним чином та не можуть вважатися поважним, у зв'язку з чим апеляційним судом прийнято рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, що відповідає вимогам абзаців першого та другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального права.

Наведені відповідачем доводи щодо відсутності працівника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України, що супроводжує справи в судах у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у період з 28.11.2016 по 08.12.2016 стосуються внутрішньої організації роботи податкового органу, крім того доказів, що зазначений працівник є єдиним працівником юридичного відділу за штатним розписом Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України не надано. Крім того, судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачем сплачено, згідно з наданим платіжним дорученням, 02.12.2016, апеляційна скарга подана до суду 08.12.2016, підписана в.о. начальника митниці Прокіпчук Л.І., а не працівником юридичного відділу, що супроводжує справи в судах. Таким чином, відповідачем не надано доказів що ним вживались усі необхідні, невідкладні заходи для своєчасного оскарження судового рішення, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції зроблено вірний висновок про необґрунтованість заявленого клопотання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 у справі №809/1272/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк