Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.08.2019 року у справі №826/11515/14

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2019 року

Київ

справа №826/11515/14

адміністративне провадження №К/9901/7231/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Комсервіс-Безпека" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року (колегія у складі суддів: Романчук О. М., Глущенко Я. Б., Пилипенко О. Є.) у справі № 826/11515/14 за позовом Приватного підприємства "Комсервіс-Безпека" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Комсервіс-Безпека" (надалі позивач, Підприємство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 247471,80 грн.

Позивач зазначає про безпідставність визначення оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій за прострочення термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання, оскільки до закінчення граничного терміну сплати податку на додану вартість підприємство звернулось до контролюючого органу із заявою про розстрочення сплати платежів і рішенням від 27 березня 2013 року заяву підприємства задоволено. Також позивачем звернуто увагу, що камеральну перевірку здійснено контролюючим органом із порушенням вимог Податкового кодексу України, а зміст акту перевірки не містить опису порушенн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 22 квітня 2014 року № 0004911501.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позову, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що платником податків узгоджене грошове зобов'язання яке підлягало сплаті у встановлені податковим законодавством строки сплачено не було, і вказані строки ним були порушені, отже податковим органом правомірно нараховані штрафні санкції за прострочення сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом здійснено камеральну перевірку сплати податку на додану вартість приватним підприємством "Комсервіс-Безпека".

За наслідками перевірки складено акт від 25 березня 2014 року №122/26-54-15-01-11 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2014 року №0004911501, яким за порушення граничного терміну сплати узгодженого грошового зобов'язання застосовано штраф у сумі 24 747,18 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідне грошове зобов'язання із податку на додану вартість виникло на підставі податкового повідомлення-рішення податкового органу від 13 березня 2013 року № 0001362250, яким Підприємству визначено суму податкового зобов'язання 754 771 грн.

Підприємством частково погашено вказану заборгованість за рахунок переплати в розмірі 507 306,43 грн, а щодо залишку грошового зобов'язання у сумі 247 464,57
грн підприємством подано заяву на розстрочення податкового боргу, яку отримано контролюючим органом 25 березня 2013 року.

Рішенням податкового органу від 27 березня 2013 року №14 Підприємству здійснено розстрочення сплати грошового зобов'язання у термін з 27 березня 2013 року по 13 грудня 2013 року.

Проте враховуючи, що граничний термін сплати грошового зобов'язання закінчився 25 березня 2013 року, а рішення про розстрочення сплати грошового зобов'язання прийнято контролюючим органом 27 березня 2013 року, до Підприємства застосовано штрафні санкції за прострочення на 2 дні термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що зміст акта камеральної перевірки жодним чином не відображає суті порушення, про яке контролюючий орган зазначає в своїх запереченнях на позовну заяву, містить посилання на інші приписи Податкового кодексу України. Крім того, вказаний акт не містить вказівки на дату граничного терміну сплати грошового зобов'язання, суму грошового зобов'язання, фактичне погашення податкового зобов'язання, кількість днів прострочення.

За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що всупереч зазначеним приписам відповідну камеральну перевірку здійснено контролюючим органом майже через рік після отримання відповідної податкової декларації.

Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції встановив, що як вбачається з акта перевірки, затримка сплати грошового зобов'язання у розмірі 754 771 грн на 2 календарних дні сталась по податку на додану вартість визначеного податковим повідомленням-рішенням від 13 березня 2013 року №0001362250, вказане податкове повідомлення-рішення отримане ПП "Комсервіс-Безпека" 15 березня 2015 року, граничним терміном сплати якого є 25 березня 2013 року.

Суд не погоджується с таким доводом суду апеляційної інстанції, оскільки наявна в справі копія акта камеральної перевірки не містить зазначених відомостей.

Навпаки, як правильно встановлено судом першої інстанції, актом встановлено, що платник податку не сплатив суми самостійно визначеного грошового зобов'язання.

Крім того, незрозумілим є висновок суду апеляційної інстанції, що спірним податковим повідомленням-рішенням нараховано штраф за затримку на 2 календарних дня сплати грошового зобов'язання у розмірі 754 771 грн, оскільки спірним податковим повідомленням-рішенням нараховано штраф у розмірі 10% від 247 471,80
грн, що складає 24 747,18 грн.

Враховуючи встановлені у цій справі обставини, Верховний Суд визнає, що суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, здійснив їх комплексне дослідження, правильно застосував норми матеріального права та надав їм системне тлумачення, відтак судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції скасовується.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Комсервіс-Безпека" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року у справі № 826/11515/14 скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2014 року у справі № 826/11515/14 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник,

Судді Верховного Суду