ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року

м. Київ

справа № 420/5307/19

адміністративне провадження № К/9901/6473/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 у складі судді Левчук О. А. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у складі колегії суддів: Яковлєва О. В., Градовського Ю. М., Крусяна А. В. у справі № 420/5307/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 30.08.2019 № 165 про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти рішення відносно громадянина Камеруну ОСОБА_1 про оформлення документів для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 позовну заяву залишено без розгляду.

2.1. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

3. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що позивач не з`явився та не забезпечив явку свого представника на судові засідання, що відбулись 08.10.2019, 31.10.2019 та 11.11.2019, а також не сповістив суд про причини своєї неявки у відповідні судові засідання.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

4.1. Доводи касаційної скарги позивача, грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не забезпечено його право на участь під час розгляду справи. Так, позивач скаржник зазначає, що він не змінював адресу проживання ( АДРЕСА_1 ) як на момент подання позовної заяви, так і на час розгляду судом апеляційної інстанції.

5. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому викладено незгоду з доводами скаржника. Відповідач зазначає про відсутність підстав для направлення справи для продовження розгляду з огляду на належне вжиття судами заходів повідомлення позивача про датe та час розгляду справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Відповідно до частини другої статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

7. Положенннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

8. Відповідно до частини третьої статті 44 КАС України учасники справ, серед іншого, мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

9. Разом з тим, згідно з частиною першою статті 124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

10. Частиною третьою вищевказаної статті встановлено, що судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

11. Згідно з пунтом 3 частини першої статті 127 КАС України, часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

12. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

13. Судами попереденіх інстанцій встановлено, що позивач та його представник не приймали участі у судових засіданнях суду першої інстанції, що призначались на 08.10.2019, 31.10.2019 та 11.11.2019.

14. Крім того, 24.09.2019, 18.10.2019 та 04.11.2019 направлені поштою судові повістки повернуто на адресу суду у зв`язку з відсутністю особи за зазначеною адресою місця проживання.

15. Матеріалами адміністративної справи підтверджено, що судом першої інстанції здійснювались спроби 08.10.2019, 31.10.2019 та 11.11.2019 повідомити позивача про розгляд його справи, шляхом надсилання тексту повістки телефонограмою, за номером, указаним позивачем у позовній заяві.

16. Проте, за вказаним у адміністративному позові номером телефону ніхто не відповідав на дзвінки працівників суду.

17. Разом з тим, скаржник зазначає, що у позовній заяві ним зазначено адресу проживання: АДРЕСА_1 , яка наразі є актуальною поштовою адресою.

18. Водночас, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що в позовній заяві позивачем зазначено адресу місця проживання « АДРЕСА_2 » та контактний телефон.

19. Разом з тим, судом першої інстанції також було здійснено повідомлення позивача про розгляд справи на адресу м. Одеса, вул. Льва Толстого, 7 та неодноразово передано телефонограми за номером, указаним позивачем у позовній заяві.

20. Верховний Суд також наголошує, що в матеріалах справи відсутня заява позивача про зміну актуальної адреси листування.

21. У той же час, твердження позивача про те, що адреса проживання АДРЕСА_1 була зазначена ним у позовній заяві не підтверджено матеріалами справи.

22. За вказаних обставин, колегія суддів уважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про вжиття належних заходів повідомлення позивача про розгляд адміністративної справи.

23. Поряд із цим, Верховний Суд зазначає, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин, або без повідомлення ним про причини неприбуття та без подання заяви про розгляд справи за його відсутності.

24. У даному випадку, оскільки позивач та його представник не з`явились без поважних причин у два останніх судових засідання поспіль та не повідомили суд про причини своєї неявки - висновок суду першої інстанції щодо необхідності залишення позову без розгляду є правильним та обґрунтованим.

25. Водночас, Верховний Суд уважає правильним посилання судів попередніх інстанцій на положення частини четвертої статті 240 КАС України, відповідно до якої позивач не позбавлений права на судовий захист у разі залишення позовної заяви без розгляду.

26. Ураховуючи вищевикладене, Верховним Судом встановлено, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.

27. Відповідно до положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. Відтак, в межах доводів касаційної скарги, за наслідками надання оцінки мотивуванням скаржника, Верховним Судом не встановлено неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

29. Положеннями статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

30. З огляду на наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

31. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

32. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 420/5307/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення- залишити без змін.

33. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М. М. Яковенко