Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2019 року

Київ

справа №815/1176/17

адміністративне провадження №К/9901/22687/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 (головуючий суддя - О.В. Яковлєв, судді - А.Г. Федусик, Т.М. Танасогло)

у справі № 815/1176/17

за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2

до Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області,

третя особа - ОСОБА_3 ,

про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. Позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом до Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області, в якому просили визнати протиправним та скасувати наказ від 29.08.2012 № 118 «Про прийняття на роботу».

2. В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено про те, що з метою з`ясування законності призначення третьої особи на посаду завідуючої Комунального закладу «Кулевчанський дошкільний заклад (ясла-садок)» вони звернулись з відповідним зверненням до депутата Саратської районної ради, від якого дізнались, що ОСОБА_3 призначена на зазначену посаду без наявності вищої педагогічної освіти та кваліфікаційного рівня «спеціаліст», що є порушенням частини другої статті 31 Закону України «Про дошкільну освіту». Позивачі вважають, що протиправні дії відповідача щодо призначення ОСОБА_3 на посаду завідуючої Комунального закладу «Кулевчанський дошкільний заклад (ясла-садок)» створили неправомірні наслідки у вигляді безпідставних виплат останній з Кулевчанського сільського бюджету, чим порушуються права позивачів, як членів територіальної громади.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2017 у справі № 815/1176/17 у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

4. Рішення суду мотивовано тим, що спірний наказ породжує права та обов`язки лише для суб`єкта, якому його адресовано, а права, свободи та інтереси позивачів наказом жодним чином не порушено.

5. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 постанову суду першої інстанції скасовано, адміністративний позов залишено без розгляду.

6. Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачами при зверненні до суду було пропущено шестимісячний строк.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі позивачі просять рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

8. Посилаються на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення.

9. Вказують, що про факт видання оскаржуваного наказу позивачі дізнались лише 08.08.2016 з відповіді депутата Саратської районної ради та листа Саратської районної державної адміністрації від 05.09.2016.

Позиція інших учасників справи

10. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Рух касаційної скарги

11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

12. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2019 прийнято заяву ОСОБА_2 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_1 .

13. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2019 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

14. Наказом Відділу освіти та у справах сім`ї, молоді та спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 29.08.2012 № 118 ОСОБА_3 на підставі її заяви від 28.08.2012 призначено на посаду завідуючої Комунального закладу «Кулевчанський дошкільний заклад (ясла-садок)» з 29.08.2012.

15. У позивачів виникли сумніви стосовно професійності ОСОБА_3 на посаді завідуючої Комунального закладу «Кулевчанський дошкільний заклад (ясла-садок)» та з метою перевірки законності призначення останньої на посаду керівника дошкільного навчального закладу, ОСОБА_1 , який є депутатом Кулевчанської сільської ради, звернувся з депутатським зверненням до депутата Саратської районної ради ОСОБА_5 .

16. ОСОБА_5 звернувся з відповідним депутатським зверненням до Саратської районної державної адміністрації.

17. На вказане звернення Саратська районна державна адміністрація надала відповідь від 05.09.2016 № 01-34/936/996 про те, що питання щодо кандидатури ОСОБА_3 на посаду завідуючої Комунального закладу «Кулевчанський дошкільний заклад (ясла-садок)» розглядалось на засіданні виконкому Кулевчанської сільської ради 20.02.2012 та запропонована Кулевчанським сільським головою. На час призначення на посаду 29.08.2012 ОСОБА_3 здобувала вищу освіту в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за спеціальністю «Біологія». У 2014 році отримала диплом бакалавра, у 2014 році - магістра. На час надання відповіді ОСОБА_3 здобувала вищу освіту в Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського на факультеті «Управління закладами освіти».

18. Зазначену відповідь ОСОБА_5 довів до відома ОСОБА_1 , надавши відповідь від 08.09.2016 на його депутатське звернення.

19. Позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом, оскільки вважають, що Наказ відділу освіти та у справах сім`ї, молоді та спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 29.08.2012 № 118 про призначення ОСОБА_3 на посаду завідуючої Комунального закладу «Кулевчанський дошкільний заклад (ясла-садок)» прийнятий всупереч статті 19 Конституції України, з порушенням вимог Закону України «Про дошкільну освіту» щодо призначення керівників дошкільних навчальних закладів та вимог до них. На думку позивачів, прийняття вказаного наказу створило неправомірні наслідки у вигляді безпідставних виплат ОСОБА_3 з Кулевчанського сільського бюджету, чим порушуються права територіальної громади, отже і позивачів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

20. Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

21. Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

22. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. А тому особа повинна довести, що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі є предметом судового захисту.

23. За змістом частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

24. Відповідно до частини першої статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

25. За змістом пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

26. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції з посиланням на частину першу статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України прийшов до висновку про порушення позивачами шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

27. Вказаний висновок суду апеляційної інстанції колегія суддів суду касаційної інстанції вважає передчасним враховуючи наступне.

28. Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено строки звернення до адміністративного суду.

29. Зокрема, процесуальним законом встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

30. Тобто початок перебігу процесуального строку звернення до адміністративного суду пов`язується з моментом дізнання особою про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

31. Судом апеляційної інстанції зроблено висновок про порушення позивачами строку звернення до адміністративного суду. При цьому суд не надав оцінки чи взагалі спірним наказом було порушено права, свобод чи інтереси позивачів.

32. Колегія суддів приходить до висновку, що насамперед особа повинна довести, а суд - встановити, що саме їй належать права, свободи ч інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду.

33. Суд апеляційної інстанції вказаної обставини не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

35. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

36. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. За змістом пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

38. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки щодо розподілу судових витрат

39. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

40. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 у справі № 815/1176/17 скасувати, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк