Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.05.2019 року у справі №806/4990/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2019 року

Київ

справа №806/4990/15

адміністративне провадження №К/9901/26068/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року (головуючий суддя Котік Т. С., судді: Жизневська А. В., Малахова Н. М. ) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернувся до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 вересня 2015 року №0000652100 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18031,20 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказував, зокрема, що викладені в акті за результатами проведеної перевірки висновки щодо здійснення Підприємцем роздрібної торгівлі алкогольними напоями після закінчення строку дії відповідної ліцензії не відповідають дійсності, оскільки у виданій позивачу ліцензії зазначено, що вона дійсна з 18 липня 2014 року до 18 липня 2015 року, а відтак продаж в належному останньому кафе алкогольних напоїв до закінчення доби 18 липня 2015 року не можна вважати таким, що здійснювався без ліцензії.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку. що суб'єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати, зазначеної в ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, при цьому останнім днем торгівлі буде дата, що передує даті, зазначеній у такій ліцензії, а тому, враховуючи, що строк дії виданої позивачу ліцензії визначений до 18 липня 2015, то останнім днем її дії є 17 липня 2015 року.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року скасовано та прийнято нову - про задоволення позову: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0000652100 від 25 вересня 2015 року.

Суд попередньої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що строк дії дозвільного документу (ліцензії), протягом якого суб'єкт може провадити відповідну господарську діяльність, спливає у 24 годині 00 хвилин відповідного місяця та числа останнього року строку, які визначені у спеціальному дозволі, тобто після закінчення доби 18 липня 2015 року; наведене такою узгоджується й з тією обставиною, що нову ліцензію позивачеві видано на період з 19 липня 2015 року до 19 липня 2016 року.

Не погоджуючись з рішенням суду, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ним норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, зазначала, що ліцензія позивачу була видана на один рік, а тому строк її дії припинився 17 липня 2015 року, в зв'язку з чим продаж алкогольних напоїв 18 липня 2015 року був здійснений без ліцензії.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 вересня 2015 року працівниками контролюючого органу було проведено фактичну перевірку належного Підприємцю кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на предмет дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами (алкогольними напоями та тютюновими виробами), про що складено акт за №114/21//3195422559 від 11 вересня 2015 року, яким встановлено, що 18 липня 2015 року позивачем здійснювався продаж алкогольної продукції без наявності відповідної ліцензії.

На підставі акту перевірки та відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481/95), підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України Інспекцією 25 вересня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652100 про застосування до Підприємця штрафної (фінансової) санкції в розмірі 18031,20 грн.

17 липня 2014 року Підприємцю видано ліцензію серії НОМЕР_1 (реєстраційний № 406252701511, дата реєстрації 11 липня 2014 року) на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, яка дійсна з 18 липня 2014 року до 18 липня 2014 року.

Згідно з додатком до вказаної ліцензії позивачем сплачено поточні платежі за ліцензію за вказаний період.

Також 14 липня 2015 року Підприємцю видано ліцензію серії "НОМЕР_4 (реєстраційний №, дата реєстрації 07 липня 2015 року) на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, яка дійсна з 19 липня 2015 року до 19 липня 2016 року.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон №481/95.

За правилами статті 15 Закону №481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №481/95 за порушення норм статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абзац 5 частини 2 статті 17 Закону №481/95).

Як встановлено судами та вже вказувалось в цій постанові, в матеріалах справи наявна видана позивачеві 17 липня 2014 року ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (реєстраційний номер № 406252701511), яка дійсна з 18 липня 2014 року до 18 липня 2015 року, а відтак на момент продажу в належному Підприємцю кафе алкогольних напоїв (18 липня 2015 року) у нього була дійсна ліцензія на право роздрібної торгівлі такими товарами, оскільки закінченням строку її дії є кінець доби 18 липня 2015 року.

Термін дії ліцензії був особисто встановлений повноважним органом шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення.

Варто також зазначити, що по закінченню строку дії наведеної ліцензії позивач отримав нову, в якій контролюючий орган самостійно визначив строк її дії з 19 липня 2015 року до 19 липня 2016 року, тобто з наступного дня після закінчення терміну дії попередньої ліцензії.

За наведеного висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0000652100 від 25 вересня 2015 року щодо застосування штрафу у розмірі 18031,20
грн., ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Що ж до посилань контролюючого органу на сплив річного терміну дії ліцензії, то оскільки контролюючим органом самостійно визначено термін дії останньої до 18 липня 2015 року, то навіть за умови перевищення визначеного Законом №481/95 строку дії ліцензії платник податків не може нести за це відповідальність.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному частин 1 та 4 статті 242 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.........................................

С. С. Пасічник

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко,

Судді Верховного Суду